Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/710/19
Провадження № 3/670/373/19
20 листопада 2019 року смт. Віньківці
Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Потапов О.О.,
за участі секретаря Корчової А.І.
захисника Бабчинського В.К.,
особи ОСОБА_1 ,
потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого агрономом ПОП «Росія»,
за ст. 124. ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 26.08.2019 року о 15.30 год. на автодорозі с. Пилипи Олександрівські - с. Великий Олександрів керував автомобілем ВАЗ 21213 державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що було зафіксовано у Віньковецькій ЦРЛ, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 26.08.2019 року о 15.30 год. на автодорозі с. Пилипи Олександрівські - с. Великий Олександрів, керуючи автомобілем ВАЗ 21213, державний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу, допустив зіткнення із мотоблоком «ЗУБР», який рухався попереду в попутному напрямку. У результаті ДТП автомобіль ВАЗ 21213, державний номер НОМЕР_1 та мотоблоком «ЗУБР», який належить ОСОБА_2 , отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.1 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'являвся більше десяти разів.
20 листопада 2019 року ОСОБА_1 повідомив, що не визнає себе винним за ст. 130 ч.1 КУпАП у зв'язку з тим, що просив запросити на місці ДТП та в лікарні двох незалежних свідків, які б були присутні при проходженні ним обстеження на стан алкогольного сп'яніння. Їх не запросили, тому він відмовився проходити обстеження за допомогою приладу «Драгер» та приладу, який пропонували йому в лікарні. Також в лікарні йому відмовила лікар-нарколог у взяті проб крові на наявність алкоголю. Він погоджувався при наявності двох незалежних свідків та при представлені йому свідоцтва про проходження повірки приладами проходити тест.
За ст. 124 КУпАП вину свою визнав повністю, зазначив, що світило сонце, він їхав 40-50 км/год, тому правою частиною автомобіля вдарив мотоблок. Бачив, що у потерпілого були пошкодження на голові. В автомобілі пошкоджено праве крило, а в мотоблоці причеп та двигун. Він шкоду повністю відшкодував ОСОБА_2
Захисник просить справу порушену за ст. 130 ч.1 КУпАП закрити за відсутністю події скоєння цього правопорушення, а за ст. 124 КУпАП дії обвинуваченого просить визнати малозначними. Зазначає, що існує рішення суду апеляційної інстанції від 31.10.2019 по аналогічній справі № 670/432/19, в якому своєю ухвалою прилад АЛКОНТ-01 СУ визнано таким, що не може використовуватись для визначення алкогольного сп'яніння, як такий що не пройшов сертифікацію. Саме такий прилад застосовує Віньковецька ЦРЛ. Його підзахисний використав своє право і правомірно відмовився від проходження огляду в ЦРЛ із застосуванням цього приладу та тому, що йому не забезпечили двох неупереджених свідків. Його алкогольне сп'яніння не встановлене, тому немає підстав для звинувачення в цьому. Звернув увагу на повне відшкодування шкоди потерпілому, що може слугувати підставою, для застосування до обвинуваченого ст. 22 КУпАП, про що також просить потерпілий.
Заслухавши обвинуваченого, дослідивши представлені сторонами докази, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень знайшло підтвердження.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_2 показав, що 26.08.2019 року в обід він їхав мотоблоком «Зубр» по дорозі с. Пилипи Олександрівські - с. Великий ОСОБА_3 , ближче до правого узбіччя. Від сильного удару ззаду його кинуло на причеп. Двигун мотоблока відірвало, причеп пом'яло. Він вдарився головою і тілом. Болі в тілі відчуває досі. До нього підійшов ОСОБА_1 , який керував ВАЗом і сказав, що відшкодує шкоду. Обвинувачений знаходився у стані алкогольного сп'яніння, від нього було чути запах алкоголю. Зараз шкоду той відшкодував повністю, тому потерпілий просить закрити провадження за малозначністю вчиненого правопорушення.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП фактичні дані, що стосуються справи, зокрема, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, інші обставини, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду.
Дослідивши докази по справі, доходжу висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Його вина у вчиненні цього правопорушення підтверджується;
-змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 390086, в якому зазначено місце ДТП та його обставини;
- письмовими поясненнями та показаннями в суді потерпілого ОСОБА_2 , про те, що 26.08.2019 року о 15.30 год. на автодорозі с. Пилипи Олександрівські - с. Великий Олександрів ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ВАЗ, здійснюючи об'їзд правою частиною автомобіля ВАЗ, вдарив його мотоблок. Від удару ОСОБА_2 викинуло із-за керма мотоблока. Коли він прийшов в себе, то ОСОБА_4 підійшов до нього і сказав, що відшкодує заподіяну шкоду. До цього часу у потерпілого посттравматичні наслідки від ДТП. В автомобілі ВАЗ було два чоловіка. Свідком цієї події був ОСОБА_5 ОСОБА_1 за пошкоджений мотоблок повністю відшкодував шкоду, а за лікування дав 1000 грн. В медичному закладі ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння. В судове засідання ОСОБА_2 подав заяву про те, що претензій до ОСОБА_6 не має, шкоду йому відшкодовано повністю, просить за малозначністю звільнити його від відповідальності;
-рапортом поліцейського про надходження дзвінка на лінію «102» про скоєння ДТП о 15.32 год. 26.08.2019 року на автодорозі с. Пилипи Олександрівські - с. Великий Олександрів між автомобілем «Нива», державний номер НОМЕР_1 (водій у п'яному стані) та мотоблоком. Потерпілий ОСОБА_2 ;
- план-схемою, на якій зафіксовано автомобіль «ВАЗ» та мотоблок «Зубр», а також вказано місце зіткнення транспортних засобів на смузі руху мотоблоку «Зубр», з чим погодився обвинувачений;
-висновком № 40 щодо результатів медичного огляду від 26.08.2019 року, із якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 зафіксовано стан алкогольного сп'яніння.
Вказаними доказами доведена вина ОСОБА_1 у скоєнні зазначеного правопорушення.
Потерпілий та обвинувачений просять за малозначності вчиненого проступку звільнити порушника від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Їх клопотання не підлягає задоволенню, оскільки потерпілий повідомляє про травми тіла (спини) та голови, наголошуючи на посттравматичному синдромі через два з половиною місяці після ДТП. Окрім цього, в автомобілі їхало два пасажири, які не могли не перенести стрес внаслідок ДТП.У зв'язку з тим, що від ДТП постраждало декілька осіб та суттєво пошкоджено мотоблок (вирвало двигун і пом'яло причеп), суд не знаходить підстав для визнання дій обвинуваченого малозначними.
Відповідно до п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, у вину ОСОБА_1 інкримінується керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення оговореного ст. 130 ч.1 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 26.08.2019 року серії БД № 390085 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому описано означене правопорушення;
-висновком № 40 щодо результатів медичного огляду від 26.08.2019 року, із якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 зафіксовано стан алкогольного сп'яніння;
-рапортом від 26.08.2019 року, згідно якого ОСОБА_7 (син потерпілого) повідомив, що водій ОСОБА_1 у п'яному стані скоїв ДТП, в якій потерпілим є ОСОБА_8 ;
-схемою місця ДТП від 26.08.2019 року, з якою в суді погодився обвинувачений, в якій зазначено працівником поліції, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння;
- показаннями в суді потерпілого ОСОБА_2 , описаними вище, про те, що на його смузі руху ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (чути було запах алкоголю), керуючи автомобілем ВАЗ, наїхав на його мотоблок і він вилетів із-за керма, а в медичному закладі той відмовився проходити обстеження на стан сп'яніння;
-письмовими поясненнями лікаря-нарколога ОСОБА_9 про перебування у стані алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_6 на її прохання пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «АЛКОНТ-01 СУ» він відмовився, причину відмови не пояснив;
-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 про те, що доставили ОСОБА_1 в приймальне відділення після ДТП. Викликали лікаря-нарколога, проте ОСОБА_1 відмовився проходити тест на алкоголь запропонований лікарем, також відмовився здати пробу крові для визначення алкоголю. За зовнішніми ознаками (запах алкоголю, похитування тіла) нарколог з ним спілкувалась. Той перебував у стані алкогольного сп'яніння;
- актом медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння (рухова сфера порушена, в позі Ромберга - нестійкий).
Проаналізувавши досліджені судом докази в їх сукупності, та давши їм належну оцінку, доходжу висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9 (а),ПДР України, а відтак вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Ознаками алкогольного сп'яніння, відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння …» затвердженої Наказом МВС № 1452/735 9 листопада 2015 року є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Потерпілий ОСОБА_2 повідомляє, що він чув запах алкоголю від ОСОБА_1 , про це ж повідомляє і свідок ОСОБА_10 , додаючи, що окрім запаху алкоголю в обвинуваченого ще була порушена координація руху. В її присутності ОСОБА_1 проходив тести з наркологом на стан сп'яніння. Про проведення тестів також зазначено в акті медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння (рухова сфера порушена, в позі Ромберга - нестійкий, пальце-носову пробу виконує неточно, тиск 170/90). Загальний діагноз лікаря - алкогольне сп'яніння.
Відповідно до Інструкції МОЗ, у випадку скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я. Потерпілий, свідок і обвинувачений повідомляють, що водій відмовився від надання біологічних зразків - крові для проведення аналізу на наявність алкоголю.
Судом не приймаються доводи ОСОБА_6 про те, що він відмовився внаслідок того, що медичне обладнання не пройшло сертифікацію, та через відсутність незалежних свідків, адже про це не зазначав він нікому, відмовляючись давати будь-які пояснення будь-кому. Тому суд вважає його версію надуманою, оскільки вина спростовується відсутністю його пояснень у протоколі про це, небажанням спілкуватись з лікарем, небажанням відвідувати судові засідання (більше десяти раз відкладалась справа з підстав неявки його в суд, частина з яких непідтверджена медичними документами).
Клопотання його про те, що Віньковецька ЦРЛ не має повноважень на проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння безпідставне, оскільки він відмовився здавати кров на алкоголь в ЦРЛ, про що зазначила свідок ОСОБА_11 .
Суд не приймає до уваги ухвалу суду апеляційної інстанції щодо преюдиції його рішенні від 31.10.2019 року у справі 670/432/19, оскільки те рішення пов'язане із використанням приладу «АЛКОНТ - 01 СУ», а в даному випадку цей прилад не було використано медичним працівником.
Враховуючи наявність висновку лікаря та повідомлення потерпілого, його сина і працівника Віньковецької ЦРЛ про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, суд, поза розумним сумнівом, вважає доведеним даний факт, тому дії його вірно кваліфіковані за ст. 130 ч.1 КУпАП.
Згідно ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. В даному випадку за ст. 130 ч.1 КУпАП. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд бере до уваги, що згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення та обставини, при яких воно було вчинено, ступінь вини правопорушника, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та вважаю за можливе накласти на нього стягнення, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із порушника слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Керуючись ст. 23, ст. 33, ст. 36, ст. 40-1, ст. 124, ст. 130 ч. 1, ст. ст. 283-285 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП і із застосуванням ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір у розмірі 384 гривні 20 копійок.
Клопотання потерпілого ОСОБА_2 про визнання дій ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП малозначними - відхилити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд.
Суддя О.О. Потапов