Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір'я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444
Справа № 669/948/19
Провадження № 1-кс/669/301/19
19 листопада 2019 року смт.Білогір'я
Слідчий суддя Білогірського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря с/з ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в смт. Білогір'я клопотання старшого слідчого СВ Білогірського ВП Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про примусове залучення потерпілої для проведення амбулаторної психолого-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні, внесеному 27 серпня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019240090000109 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.156 КК України,
Старший слідчий СВ Білогірського ВП Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_3 , за погодженням із начальником Білогірського відділу Старокостянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до суду із клопотанням про примусове залучення потерпілої для проведення амбулаторної психолого-психіатричної експертизи.
В обгрунтування клопотання зазначив, слідчим відділенням Білогірського ВП Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019240090000109 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 121, ч.2 ст.156 КК України.
Потерпіла ОСОБА_5 путається у своїх показаннях, часто надає відповіді, що не пам'ятає загальні обставини тих чи інших подій, які відбувалися протягом 1-3 років тому. Наведені обставини можуть вказувати на наявність у потерпілої певних психологічних чи психічних розладів, які не дозволяють її свідомо в повній мірі сприймати обставини та події, що відбуваються з нею. Зважаючи на те, що покази потерпілої на даний час являються одним із основних джерел доказів у кримінальному провадженні, що підтверджують вину підозрюваного, тому виникає необхідність проведення амбулаторної психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_5 з метою встановлення чи має вона певні розумові вади чи захворювання, які можуть впливати на повне та свідоме сприйняття подій та фактів. Оскільки ОСОБА_5 відмовилася від добровільного проходження вказаної експертизи, виникла необхідність у примусовому залученні потерпілої ОСОБА_5 для її проведення.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Начальник СВ Білогірського ВП Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 в поданій до суду заяві клопотання підтримав, просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Слідчий суддя ухвалив розгляд клопотання проводити без фіксації за допомогою технічних засобів у відсутності слідчого, що відповідає положенням ч.4 ст.107, ч.3 ст.244 КПК України.
Дослідивши матеріали, додані до клопотання, вбачаються підстави для відмови в його задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права. Слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо: встановлення причин смерті; встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.. Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.
Встановлено, що слідчим відділенням Білогірського ВП Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019240090000109 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 121, ч.2 ст.156 КК України.
Постановою старшого слідчого СВ Білогірського ВП Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_3 від 25 жовтня 2019 року призначено в даному кримінальному провадженні амбулаторну судову психолого-психіатричну експертизу потерпілої ОСОБА_5 , до проведення якої залучено експертів комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради КНП «ХОЗЗНДП» ХОР.
Як вбачається із доданих до клопотання матеріалів, ОСОБА_5 відмовилася від добровільного проходження вказаної експертизи, про що надала письмову заяву.
У прохальній частині клопотання слідчий просить винести ухвалу про примусове залучення потерпілої ОСОБА_5 для проведення амбулаторної психолого-психіатричну експертизи та вказує на те, що фактично слідчий суддя має вирішити це питання у відповідності до ст. 242 КПК України, згідно якої примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду. Тобто, суд має примусово залучити ОСОБА_5 для проведення експертизи.
Чинний КПК не передбачає залучення потерпілого у примусовому порядку для проведення психіатричної експертизи. КПК, крім підозрюваного, обвинуваченого, не визначає інших учасників кримінального провадження, які можуть бути примусово направлені до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи. Зі змісту ч. 1 ст. 509 КПК вбачається, що слідчий, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є: наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо). Натомість, зазначені обставини не охоплюють психічний стан потерпілого. Тому надання дозволу на направлення потерпілого для проведення психіатричної експертизи є грубим порушенням процесуального законодавства, а така експертиза стосується винятково особи, яка ймовірно вчинила суспільно небезпечне діяння.
Так, примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду. З огляду на те, що статтею 242 КПК України не визначено процесуальної категорії осіб, яким може бути призначено судово-медичну або судово-психіатричну експертизу в примусовому порядку. Примусовість проведення експертизи полягає в тому, що особа, якій призначено експертизу, освідується спеціалістами в галузі судової медицини або судової психіатрії проти її волі. Проведення такого освідування експертом амбулаторно є не довготривалим і не потребує значного часу для перебування особи в певному місці в умовах судово-медичного чи психіатричного стаціонару. Тому, в разі відмови підозрюваного, обвинуваченого або свідка прибути у визначений час в призначене для проведення експертизи місце, рішення про здійснення приводу такої особи під час досудового розслідування приймається слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора, а під час судового провадження судом в порядку, встановленому ст.ст. 140-143 КПК.
Крім того, звертаю увагу на те, що відомості про стан здоров'я особи згідно зі ст. 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 р. становлять таємницю, а за Рішенням Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997р. № 5-ЗП у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа ОСОБА_7 ) відомості про стан здоров'я також визнаються конфіденційними. Тому, без згоди потерпілої проведення психіатричної експертизи є неприпустимими.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст.242-244,309,395,509 КПК Українни,
Відмовити старшому слідчому СВ Білогірського ВП Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про примусове залучення потерпілої для проведення амбулаторної психолого-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні, внесеному 27 серпня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019240090000109 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.156 КК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя підпис ОСОБА_1
З оригіналом згідно.
Суддя Білогірського районного суду
Хмельницької області ОСОБА_1