Справа № 4910/11/19-к
Провадження1-кс/991/2417/19
20 листопада 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою суду про застосування запобіжного заходу
у кримінальному провадженні № 52017000000000889 від 20.12.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,
19 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ухвалою суду про застосування запобіжного заходу у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України завершено досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000889 від 20.12.2017, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.04.2009 між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державним госпрозрахунковим зовнішньоторгівельним підприємством «Спецтехноекспорт» (далі - ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт») та компанією-нерезидентом Global Marketing SP LTD укладено Консультаційну (Агентську) угоду № STE-1-17-A-09, відповідно до умов якої компанія Global Marketing SP LTD, як комерційний посередник, бере на себе зобов'язання здійснити від імені, в інтересах, за рахунок та під контролем ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» заходи (надати послуги) з метою укладання (організації укладання) та подальшого виконання зовнішньоекономічних угод з інозамовником.
02.03.2015 до Консультаційної (Агентської) угоди № STE-1-17-A-09 укладено додаткову угоду № 9, яку зі сторони ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» підписано
ОСОБА_4 .
У подальшому в рамках виконання вказаної додаткової угоди , у тому числі на підставі підписаних ОСОБА_4 актів виконання робіт від 20.10.2015 № 127, від 25.11.2016 № 150, а також платіжного доручення від 29.10.2015 № 330, з рахунку
ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» на рахунок компанії Global Marketing SP LTD перераховано належні ДП «Завод 410 ЦА» державні кошти.
Досудовим розслідуванням встановлені дані, які свідчать про те, що компанія Global Marketing SP LTD будь-яких послуг пов'язаних з укладання (організацією укладання) або подальшим виконанням зовнішньоекономічних угод ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» не надавала.
Прокурором зазначено, що внаслідок протиправних дій службових осіб
ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», у тому числі ОСОБА_4 , з рахунку зазначеного держаного підприємства протиправно перераховано на рахунок компанії «Global Marketing SP LTD» грошові кошти в сумі 2 225 059,41 доларів США.
Через вищевказані дії ОСОБА_4 з іншими співучасниками злочину, держава в особі ДП «Завод 410 ЦА» недоотримала грошових коштів за договором комісії від 08.01.2009 № STE-1-2-Д/К-09-ОМ/09-01 у сумі 2 225 059,41 доларів США, що, за офіційним курсом Національного банку України, становить 55 457 117,73 гривень, чим спричинено матеріальні збитки на вказану суму, що більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.
На підставі зібраних матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 , 04.03.2019 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.03.2019 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 921 000 гривень та покладанням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
У зв'язку з внесенням застави, підозрюваного ОСОБА_4 звільнено з-під варти 07.03.2019.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2019 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії процесуальних обов'язків до 22 листопада 2019 року.
На виконання доручення прокурора, 13.08.2019 підозрюваному та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та про те, що вони мають право на доступ до матеріалів досудового розслідування.
На даний час ОСОБА_4 та його захисники знайомляться з матеріалами кримінального провадження.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність у продовженні строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді.
Оскільки ті ризики, що слугували підставою застосування до підозрюваного
ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки з покладанням на останнього процесуальних обов'язків не зникли та не зменшилися, а такими ризиками є: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому прокурор вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу або зменшення обсягу покладених обов'язків не забезпечить належної поведінки підозрюваного.
Як додатки до клопотання надано витяг з кримінального провадження
№ 52017000000000889 від 20.12.2017 та копії інших документів.
У судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримав, прохав задовольнити. Пояснення надав аналогічні тексту клопотання. Додатково пояснив, що 20.06.2019 постановою заступника Генерального прокурора України - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 строк досудового розслідування було продовжено до шести місяців, тобто до 04.09.2019. 07.06.2019 прокурором надано доручення детективам НАБУ здійснити повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України. 13.08.2019 на виконання вказаного доручення детективами повідомлено підозрюваного ОСОБА_4 та захисників про завершення досудового розслідування та про те, що вони мають право на доступ до матеріалів досудового розслідування. На час розгляду клопотання підозрюваний та його захисники ознайомлюються з матеріалами кримінального провадження № 52017000000000889.
Сторона захисту в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала подала письмові заперечення. Просили відмовити у задоволенні клопотання від 18.11.2019 про продовження строку дії обв?язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обґрунтовували свою позицію, як безпідставністю підозри, так і відсутністю ризиків на які посилався прокурор. Зазначили, що з часом ризики припинили свою актуальність. Зазначили, що такого обов?язку, як з?являтися за першою вимогою, чинний КПК України не передбачає, тому є безпідставним покладання такого обов?язку.
Підозрюваний ОСОБА_4 додатково зазначив, що ризик переховуватися відсутній. За час досудового розслідування багато разів виїжджав за кордон і повертався. У випадку наміру переховуватися використав би таку можливість, але вважає, що зможе довести свою невинуватість. Крім цього, вважає, що обов?язок не спілкуватися з іншими підозрюваними обмежує його право на захист.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, подані заперечення, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
В судовому засіданні встановлено, що 04.03.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій
ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування, а отже і для продовження заходу забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 176 КПК України до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід, зокрема: тримання під вартою, застава та особиста порука.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Виходячи з матеріалів, доданих до клопотання, слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.03.2019 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 921 000 гривень та покладанням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
У зв'язку з внесенням застави, підозрюваного ОСОБА_4 звільнено з-під варти 07.03.2019.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 29.08.2019 підозрюваному ОСОБА_4 змінено запобіжний захід, застосований на підставі ухвали слідчого судді від 06.03.2019 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистої поруки та покладено на останнього наступні обов'язки:
- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, із підозрюваними в даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , поза межами процесуальних дій.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2019 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії процесуальних обов'язків до 22 листопада 2019 року.
Оцінюючи доводи, наведені прокурором у клопотанні та під час судового засідання, щодо існуючих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшилися, а саме: можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта та спеціалістів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що при зміні запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що зміна запобіжного заходу не зашкодить інтересам досудового розслідування оскільки воно триває з грудня 2017 року, протягом цього часу вживались заходи щодо отримання доказів у справі. Учасники судового розгляду не оспорюють, що підозрюваний постійно належним чином виконує усі покладені на нього процесуальні обов'язки. Разом з тим при обранні запобіжного заходу у виді поруки, слідчим суддею встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на створення перешкод досудовому розслідуванню. Він належним чином виконував всі покладені на нього процесуальні обов'язки, не ухилявся від слідства, не намагався переховувати чи знищувати будь які документи, завжди з'являвся за викликом детектива, прокурора чи слідчого судді.
Не зважаючи на вказане, слідчий суддя вважає, що не може бути повністю виключеним ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у разі не продовження строку покладених на нього обов'язків на який посилається прокурор у клопотанні.
Судом береться до уваги, що злочин передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким корупційним злочином та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також, слідчим суддею взято до уваги твердження прокурора про наявність ризику незаконно вплинути на свідків, експерта та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні. Так, в ході досудового розслідування допитано співробітників підприємства ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», в якому керівником на теперішній час є інший підозрюваній по вказаному кримінальному провадженню. Тому на думку слідчого судді не виключається ризик можливого тиску або іншого впливу на співробітників зазначеного підприємства, у тому числі тих, які є свідками у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя оцінюючи матеріали клопотання, доводи учасників процесу та обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів, в сукупності з іншими встановленими в ході розгляду клопотання обставинами, з огляду на вірогідність переховування від органу досудового розслідування та суду, чи незаконний вплив на свідків, свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді поруки, не відпали.
Одночасно з цим, слідчим суддею взято до уваги заперечення сторони захисту, щодо покладеного на підозрюваного обов'язку утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні. Як встановлено під час судового засідання, досудове розслідування вказаного кримінального провадження завершено та стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Вказане свідчить про те, що сторона обвинувачення зібрала докази, які вважає достатніми для складання обвинувального акта та подальшого направлення його до суду для розгляду по суті. У зв'язку з чим, на переконання слідчого судді, на теперішній час відпала необхідність узабезпеченні зазначеного ризику.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строків виконання раніше покладених на нього обов'язків підлягає частковому задоволенню.
Крім того, під час судового засідання встановлено, що строк досудового розслідування кримінального провадження було продовжено до 04.09.2019, та до моменту спливу строку, а саме 13.08.2019 стороною обвинувачення повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 290 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування.
Разом з цим, протягом виконання вимог ст. 290 КПК України діяла ухвала суду від 29.10.2019, якою підозрюваному ОСОБА_4 було продовжено строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України визначених під час обрання запобіжного заходу на особисту поруку.
Згідно ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники знайомляться з матеріалами справи, проте справу ще не направлено до суду для розгляду по суті, слідчий суддя дійшов висновку, що потреби продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні прокурора, тому клопотання прокурора слід задовольнити частково та продовжити дію обов'язків, покладених на підозрюваного строком до 13 грудня 2019 року, включно.
Керуючись ст.ст. 2, 7,107, 177, 178, 180, 194, 199, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 52017000000000889 від 20.12.2017 - задовольнити частково.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов'язків, а саме:
- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді за першою вимогою;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи;
Строк дії ухвали встановити до 13 грудня 2019 року, включно.
В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 52017000000000889 від 20.12.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1