Постанова
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Харків
справа № 642/10787/13-ц
провадження № 22-ц/818/5024/19
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - судді Піддубного Р.М. (суддя-доповідач),
суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Кравченко О. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2019 року, постановлену у складі судді Грінчук О.П.,
У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором від 11.07.2008 року у розмірі 3 791 480,43 грн.
Повторним заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 24.05.2016 року позов ТОВ «ОТП Факторинг України» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором кредиту у розмірі 3 309 209,05 грн., з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 3 258 373,57 грн., а також по 1827 грн судового збору з кожного з відповідачів.
У червні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою, в якій просили визнати виконавчі листи у справі № 642/10787/13-ц, видані Ленінським районним судом м. Харкова на підставі рішення цього ж суду віл 24 травня 2016 року такими, що не підлягають виконанню.
Заяву мотивовано тим, що 28.05.2019 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «АНСУ» було укладено договори факторингу, за умовами яких останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за укладеними 11.07.2008 року договорами кредиту та поруки.
Того ж дня, між ТОВ «АНСУ» та ОСОБА_3 було укладено договір відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором.
Посилаючись на те, що 31 травня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено угоду про врегулювання боргу до кредитного договором, в якій сторони домовились, що зобов'язання за кредитним договором виконано у повному обсязі, заявники просили визнати виконавчі листи про стягнення з них заборгованості за кредитним договором та судового збору такими, що не підлягають виконанню.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просили ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою заяву задовольнити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що обов'язок боржника щодо погашення заборгованості за кредитним договором від 11.07.2008 року відсутній у зв'язку з його повним виконанням, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність передбачених ст. 432 ЦПК України підстав для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що погашення боржниками заборгованості за виконавчими листами є підставою для закінчення виконавчого провадження відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», матеріали справи не містять заяви стягувача до відповідного органу державної виконавчої служби про виконання рішення боржниками, а тому відсутні передбачені законом підстави для визнання виконавчих листів, які було видано на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 24.05.2016 року такими, що не підлягають виконанню.
Проте погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.
Як убачається із матеріалів справи, заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 24.05.2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором кредиту від 11.07.2008 року у розмірі 3 309 209,05 грн., з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість у розмірі 3 258 373,57 грн., а також по 1827 грн судового збору з кожного з відповідачів.
На підставі вищевказаного судового рішення 12.06.2017 року Ленінським районним судом м. Харкова було видано виконавчі листи № 642/10787/13ц.
28.05.2019 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «АНСУ» було укладено договори факторингу, за умовами яких останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за укладеними 11.07.2008 року договорами кредиту та поруки.
Того ж дня, між ТОВ «АНСУ» та ОСОБА_3 укладено договір відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором.
31.05.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено угоду про врегулювання боргу за кредитним договором, в якій сторони домовились, що зобов'язання за кредитним договором виконано у повному обсязі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13.08.2019 року замінено сторону у виконавчому провадженні з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на ОСОБА_3 .
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року залучено до участі у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором правонаступника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - Мятигу С.В.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 15.10.2019 року прийнято відмову ОСОБА_3 від позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 24 травня 2016 року визнано нечинним. Провадження у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна», правонаступником якого є ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 11.07.2008 року закрито.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
Отже, однією з підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є відсутність обов'язку боржника у зв'язку з його припиненням.
Оскільки вищезазначеними доказами підтверджується відсутність обов'язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що виникли на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 24.05.2016 року, у зв'язку з їх повним виконанням, що підтверджується укладеною 31.05.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 угодою про врегулювання боргу, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання виконавчих листів № 642/10787/13ц такими, що не підлягають виконанню.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 432 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2019 року скасувати, прийняти нову постанову.
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати виконавчі листи по справі № 642/10787/13-ц, видані Ленінським районним судом м. Харкова на підставі рішення цього ж суду віл 24 травня 2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України», правонаступником якого є ОСОБА_3 , заборгованості за кредитним договором від 11 липня 2008 року у розмірі 3 309 209.05 грн. та судового збору у сумі 1827.00 грн., а також про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 11 липня 2008 року у розмірі 3 258 373.57 грн. та 1827 грн. судового збору такими, що не підлягають виконанню.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20 листопада 2019 року.
Головуючий Р.М.Піддубний
Судді А.В. Котелевець
О.Ю. Тичкова