Справа № 766/22026/17
Провадження № 2/648/502/19
15 листопада 2019 року смт. Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді: Кусік І.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Козлової Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності, користування та розпорядження нерухомим майном,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності, користування та розпорядження нерухомим майном. Свій позов мотивував тим, що йому 08.06.2017 року, на підставі акту про передачу майна в рахунок погашення боргу, було видано свідоцтво про право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 . Дана інформація була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Після цього, позивач неодноразово намагався потрапити до належної йому власності, але інші співвласники - відповідачі по справі, в грубій та зухвалій формі відмовляють ОСОБА_1 у доступі до квартири та категорично не визнають, що йому належить 1/3 квартири. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовляються від цивілізованого діалогу та надання доступу позивачу та його представнику до квартири. Даний факт підтверджується листом Херсонського відділу поліції ГУНП в Херсонській області.
Позивач вважає, що своїми діями відповідачі суттєво обмежують та здійснюють перешкоди у здійсненні ним свого права власності, користування та розпорядження майном. На підставі ст.ст. 369, 383, 361, 391 ЦК України, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди в здійсненні права володіння та користування 1/3 квартири АДРЕСА_1 , шляхом надання зобов'язання припинити чинити перешкоди у потраплянні до вищевказаної квартири та її користуванням. Судові витрати просив покласти на відповідачів в солідарному порядку.
14.12.2017 року позивач звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з вказаною позовною заявою.
22.01.2018 року Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області було відкрито загальне провадження та призначено підготовче судове засідання.
На підставі розпорядження голови Херсонського міського суду Херсонської області № 3/2019 від 26.03.2019 року, у зв'язку з тим, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу судової справи, а отже, в Херсонському міському суді неможливо утворити склад суду для її розгляду, справа № 766/22026/17 була передана на розгляд до Білозерського районного суду Херсонської області.
01.04.2019 року справа надійшла до Білозерського районного суду Херсонської області.
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 15.04.2019 року вказану справу було призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
03.09.2019 року Постановою Херсонського апеляційного суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 15.04.2019 року було закрито.
15 листопада 2019 року ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області відмовлено в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні:
Представник позивача ОСОБА_4 надав суду пояснення аналогічні позову, заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Суду додатково пояснив, що ОСОБА_1 неодноразово приходив до квартири АДРЕСА_1 , проте відповідачі його не впускали до приміщення. Іншого разу, позивачем, в присутності представника позивача та дільничного інспектора поліції, відповідачам було пред'явлено свідоцтво позивача про право власності на 1/3 частку спірної квартири, проте останні в нецензурній формі вказали, що у ОСОБА_1 підроблені документи, до квартири він не потрапить. Двері квартири позивачу не відкривали.
Відповідач-1 ОСОБА_2 проти позову заперечив, вказав, що має сумніви стосовно правомірності набуття позивачем права власності на спірну квартиру, тому не пускав та не буде пускати його до приміщення. Вказав, що ніколи нецензурно не висловлювався. При цьому, не спростував того, що відповідачами в присутності працівника поліції та представника відповідача було відмовлено позивачу в доступі до спірної квартири.
Представник відповідача-1 - ОСОБА_5 підтримав свого довірителя, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Наголосив, що Херсонським міським судом Херсонської області розглядається справа № 766/18758/19, провадження 2/766/9268/19, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним Свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_4, виданого 08.06.2017 року, виданого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Йосипенком В.В. Суду наголосив, що особи відповідачів не ідентифіковані, а в позові не вказано яким саме чином відповідачі чинять перешкоди позивачу у користуванні власністю.
Відповідач-2 ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, просив відкласти розгляд справи, призначений на 11.10.2019 року у зв'язку з його перебуванням на навчальних зборах відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за межами Херсонської області. На наступне судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзив не подав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:
Згідно Свідоцтва серії НОМЕР_4 , виданого 08.06.2017 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Йосипенком В.В., Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 89071602 від 08.06.2017 року, позивач є співвласником чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 1/3 частки.
З листа ХВП ГУ НП в Херсонській області № 36/5345 від 21.11.2017 року, направленого на ім'я позивача, вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до відділу поліції з заявою по факту перешкоджання в доступі та користуванні 1/3 квартири в АДРЕСА_1 . Заява зареєстрована в журналі ЄР за № 32739 від 10.11.2017 року. За результатами розгляду заяви, в даній події було встановлено відсутність ознак кримінального правопорушення, у зв'язку з чим відповідно до ст. 214 КПК України, дана заява не підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі досудового розслідування. В ході перевірки за даним фактом з боку гр. ОСОБА_2 , 1958 р.н., було отримано відмову в доступі заявнику до квартири за вищевказаною адресою. В ході наступної перевірки встановлена наявність ознак цивільно-правових відносин, у зв'язку з чим заявнику рекомендовано звернутися до суду.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути , в тому числі, припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Частиною 4 цієї статті встановлено принцип непорушності приватної власності.
Положеннями ст.ст. 317, 319 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 358 ЦК України визначений порядок здійснення права спільної часткової власності. Так, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Стаття 383 ЦК України визначає право власника житлового будинку, квартири використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952 року) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши позицію сторін та їх представників, суд приходить до висновку, що сторони, як співвласники квартири АДРЕСА_1 , не можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю, позивач, як власник 1/3 частки спірної квартири частка якого не виділена в натурі, має право на користування та розпорядження своїм майном, проте відповідачі відмовляють останньому в доступі до квартири, що суд, з урахуванням принципу непорушності приватної власності, розцінює як перешкоджання власнику у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а тому вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди в здійсненні права володіння та користування 1/3 квартири шляхом надання зобов'язання припинити чинити перешкоди у потраплянні до вищевказаної квартири та її користуванням, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розглядаючи вимогу позивача покласти на відповідачів судові витрати в солідарному порядку, суд виходить з наступного:
Згідно квитанції ХФ Херсонського обласного у АТ Ощадбанк м. Херсон № 129421077 від 14.12.2017 року, за звернення до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі 640,00 грн.
Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (ст. 541 ч.1 ЦК України).
Згідно ст. 6 п. 8 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року, розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Положеннями ст. 141 ч.1, ч.2 п.1 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, з урахуванням того, що цивільним процесуальним законодавством не передбачено розподілу судового збору між сторонами у солідарному порядку, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в рівних частинах, тобто, по 320,00 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 7-13, 81, 141, 263, 265, 273, 280-284 ЦПК України, на підставі ст. 16, 317, 319, 321, 358, 383, 391, 541 ч.1 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 6 п. 8 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року, суд,
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП невідомий, АДРЕСА_1 ) про усунення перешкод у здійсненні права власності, користування та розпорядження нерухомим майном - задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в здійсненні права володіння та користування 1/3 квартири АДРЕСА_1 , шляхом надання зобов'язання припинити чинити перешкоди у потраплянні до вищевказаної квартири та її користуванням.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 320,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 320,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Згідно п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне рішення суду складено 20 листопада 2019 року.
Суддя: Кусік І.В.