11.11.2019 Справа №607/18095/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О. М.
за участю секретаря судового засідання Стрілкової М. С.
учасників справи
представника позивача ОСОБА_1 В. ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання особою такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що відповідач по справі зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , однак там не проживає, не здійснює оплату комунальних послуг, його особистих речей немає. У зв'язку з цим, позивач просить визнати відповідача таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1 .
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав та не заперечив проти його задоволення.
Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_4 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 , що стверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно довідки ПП «Наш дім» від 24.07.2019 р. за № 4245 вбачається, що разом з позивачем ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_5 - син та ОСОБА_3 (відповідач) - колишній чоловік, який не проживає згідно ату обстеження житлових умов про фактичне проживання (або відсутність зареєстрованих осіб) від 24.07.2019 р.
У судовому засіданні з'ясовано, що відповідач у квартирі АДРЕСА_1 , не проживає, його речі та майно у вказаному житлі відсутні, оплату комунальних послуг та інших обов'язкових платежів він не проводить.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали показання про те, що відповідач ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 , не проживає більше року.
Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до вимог ст.319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача, які підлягають захисту шляхом визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , оскільки останній не проживав у вказаному житлі більше року і проживає за іншою адресою.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання особою такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 20 листопада 2019 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко