Справа № 613/888/17 Головуючий І-ої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/3954/19 Доповідач: ОСОБА_2
14 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 22 серпня 2019 року про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою,-
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 22 серпня 2019 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 у виді тримання під вартою до 20 жовтня 2019 року.
Не погодившись з рішенням суду, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 20 серпня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою обрати йому більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Апелянт вказує, що ухвала судді є необґрунтованою, оскільки вважає недоведеним існування ризиків, вказаних у клопотанні прокурора, а також вважає, що можливо обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід. Також зазначає про те, що суд вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою не в повній мірі врахував, що він визнав вину у вчиненому злочині. Поряд з цим ОСОБА_8 вказав про доводи, в яких оспорює кваліфікацію вчиненого ним злочину та вважає, що його дії повинні кваліфікуватися не за ч.2 ст. 125 КК України, а за ч.1 цієї статті КК України.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_8 не доставлений.
Проте, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_8 не просить про її розгляд за його участю, а прокурор та захисник - адвокат ОСОБА_7 не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_8 .
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, враховуючи вимоги ч.4 ст. 401 КПК України, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_8 без його особистої участі в судовому засіданні.
Вислухавши доповідь головуючого судді, доводи захисника ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги обвинуваченого, а також думку прокурора, який заперечував щодо її задоволення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів перевіривши ухвалу, у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Органами досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Приймаючи рішення про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд врахував тяжкість інкримінованих злочинів, відомості про його особу, вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, відомості щодо працевлаштування, продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали суду про застосування запобіжного заходу, що виправдовує подальше перебування обвинуваченого під вартою.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо продовження існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Аналізуючи відомості щодо особи ОСОБА_8 колегія суддів вбачає, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні корисливі злочини, обвинувачується у скоєнні кількох злочинів різних ступенів тяжкості, в тому числі тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 7 років, не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, що вказує не те, що він схильний до антисоціальної поведінки.
Також, матеріали судового провадження не мають відомостей про позитивну характеристику ОСОБА_8 .
За таких обставин, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами його апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 404, 405, 407 ч. 1 п. 1, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 22 серпня 2019 року про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді: