09.07.2019 Справа №607/2802/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12018210010003604 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернополя, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, працюючого водієм ФОП « ОСОБА_4 », жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , обвинуваченого - ОСОБА_3
Так, 07 грудня 2018 року близько 18 год. обвинувачений ОСОБА_3 , як водій, керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter 311 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 рухався вул.С.Будного м.Тернополя, а саме лівою смугою транспортного потоку до вул.Карпенка м.Тернополя, де під час руху не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3. (б, д) ПДР України, зокрема, на відрізку проїзної частини вул.С.Будного м.Тернополя, яка має по дві смуги для руху в кожному напрямку, обвинувачений ОСОБА_3 , як водій, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5, 1.10. (в частині визначення терміну безпечна дистанція), 12.4 ПДР України не обрав безпечної дистанції та швидкості, внаслідок чого створив своїми діями небезпеку для руху іншим учасникам дорожнього руху.
Так, в цей час на вул.С.Будного м.Тернополя, а саме на лівій смузі транспортного потоку в напрямку до вул.Карпенка у нерухомому стані перебував автомобіль марки «ВАЗ 21063», дн.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 із двома пасажирами в салоні, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , який намагався виконати маневр повороту ліворуч на вул.М.Шептицького в с.Петриків Тернопільського району.
Унаслідок порушення вищевказаних пунктів ПДР України обвинувачений ОСОБА_3 , як водій, не забезпечив безпеку дорожнього руху та поставив себе в такі умови, що допустив зіткнення із автомобілем «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_2 , а саме передньою частиною свого автомобіля із задньою правою частиною автомобіля «ВАЗ 21063».
Унаслідок даної ДТП пасажир автомобіля «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_2 - потерпіла ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа із забиттям головного мозку, забиття м'яких тканин лобової ділянки зліва у вигляді набряку.
Порушення обвинуваченим ОСОБА_3 , як водієм, вимог п.п. 2.3. (б, д); 1.10., (в частині визначення терміну безпечна дистанція), 12.4 ПДР України, перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням вказаної ДТП та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 .
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю за обставин, які наведені в обвинувальному акті та в судовому засіданні їх підтвердив, щиро розкаявся, пояснивши, що ДТП вчинив унаслідок неуважності, про що шкодує.
Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, тобто, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, вчинених з необережності, об'єктивні обставини кримінального провадження, особу винуватого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, його молодий вік, який по місцю проживання характеризується позитивно, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину.
Водночас, суд враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_3 , який офіційно працює на посаді водія, у момент ДТП у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння не перебував, а тому вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити основне покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк ближче до нижчої межі санкції, і не вбачає підстав для необхідності призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Разом з тим, суд, враховуючи об'єктивні обставини кримінального провадження та сукупність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих його, позитивні дані про особу обвинуваченого, приходить до висновку, що є всі підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з покладенням у період його дії передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов'язків, оскільки ОСОБА_3 може бути перевихований без ізоляції від суспільства і таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
У кримінальному провадженні прокурором в інтересах держави в особі фінуправління ТМР заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 витрат на лікування потерпілої від злочину, провадження з розгляду якого слід закрити унаслідок повного добровільного відшкодування вказаних витрат обвинуваченим.
У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 3432 грн., вартість яких слід стягнути із ОСОБА_3 в користь держави.
Накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2018 року арешт на автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter 311 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , 2005 року випуску, білого кольору, номер шасі НОМЕР_3 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію т/з серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_10 і зберігається на території майданчика для тимчасового утримання т/з ТВП ГУНП в Тернопільській області необхідно скасувати, повернувши вказаний т/з власнику або уповноваженій нею особі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1). періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2). повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Провадження з розгляду цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі фінуправління ТМР про стягнення з ОСОБА_3 витрат на лікування потерпілої від злочину - закрити.
Стягнути із ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз в загальній сумі 3432 грн.
Накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2018 року арешт на автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter 311 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , 2005 року випуску, білого кольору, номер шасі НОМЕР_3 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію т/з серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_10 і зберігається на території майданчика для тимчасового утримання т/з ТВП ГУНП в Тернопільській області - скасувати, повернувши вказаний т/з власнику або уповноваженій нею особі.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддяОСОБА_1