20.11.2019 Справа №607/22515/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунцьо С.В.
при секретарі с/з Дуркало Т.В.
прокурора Вікарук Ю.Ю.
особи, яка притягається до
відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки в Тернопільській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Маріуполь Донецької області, українку, громадянку України, непрацюючу, проживаючу в АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 , будучи особою, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», а саме в лютому 2018 року, будучи звільненою з посади головного спеціаліста відділу організації охоронної діяльності управління організації охорони Департаменту безпеки Національного Банку України та відповідно до підпункту «и» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, без поважних причин, несвоєчасно, а саме 12.04.2019 р. подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, наступного року після припинення такої діяльності за минулий рік (після звільнення), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, не визнала та вказала, що перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу організації охоронної діяльності управління організації охорони Департаменту безпеки Національного Банку України, вона не зобов'язана була подавати декларацію, оскільки не була службовою особою, не виконувала організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій,а тому не може бути суб'єктом вчинення даного правопорушення, пов'язаного з корупцією. Також пояснила, що до звільнення з займаної посади вона подавала декларації з метою уникнення конфлікту з керівництвом, від якого була вимога про подання такої декларації. Крім того вказала, що з моменту виявлення Управлінням захисту економіки в Тернопільській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України факту несвоєчасного подання нею декларації до розгляду справи в суді пройшло більше трьох місяців, а тому провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Прокурор обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, підтримав, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак корупційного діяння, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, виступ прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Окрім цього, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Незважаючи на визнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доводиться матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, що містяться в протоколі № 283 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією від 13 вересня 2019 року; витягу з офіційного сайту «https://public.nazk.gov.ua/search» щодо подання ОСОБА_1 12 квітня 2019 року електронної декларації за 2018 рік (після звільнення); повідомленні Управління захисту економіки у місті Києві № 5300/39/125/02-19 від 31.07.2019 р., отримане Управлінням захисту економіки в Тернопільській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України 05 серпня 2019 р., щодо встановлення факту несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відносно ОСОБА_1 ; повідомленні Національного агентства про факт несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Носатої Л.О. № 17-0008/21104 від 17.04.2019 р.; послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», ОСОБА_1 , вчинені за період з 01.01.2019 р. - 23.06.2019 р.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді головного спеціаліста відділу організації охоронної діяльності управління організації охорони Департаменту безпеки Національного Банку України із робочим місцем у м. Тернопіль та була звільнена з вказаної посади 08 лютого 2018 року за згодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Перебуваючи на вищевказаній посаді та при звільненні, ОСОБА_1 була попереджена про вимоги антикорупційного законодавства (Закону України «Про запобігання корупції») в частині фінансового контролю, що вона підтвердила у своїх письмових поясненнях від 13.09.2019 р., долучених до матеріалів справи.
Таким чином ОСОБА_1 усвідомлювала відповідальність та протиправний характер своїх дій, передбачала їх шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно із ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія Закону є посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим.
Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно із абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Таким чином ОСОБА_1 зобов'язана була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік до 01.04.2019 р.
Водночас всупереч вимогам наведених вище законодавчих актів ОСОБА_1 декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування на наступний рік після припинення такої діяльності (звільнення) подала з порушенням встановлених строків, а саме 12.04.2019 року.
Тобто в період з 01.01.2019 р. до 01.04.2019 р. було 90 календарних днів для заповнення декларації, які ОСОБА_1 раціонально для цього використані не були.
В ході опрацювання Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, (https://pubiic.nazk.gov.ua/ search) встановлено дату подачі декларації після звільнення за попередній 2018 рік ОСОБА_1 , а саме 12.04.2019 р., що підтверджується скріншотом сторінки Інтернету з сайту НАЗК.
Згідно з відповіддю НАЗК № 93-05/4886/17 від 02.03.2017 р. дата публікації документів, вказана у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі-Реєстр) співпадає з фактичною датою подання суб'єктами декларування документів до реєстру.
Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до п.п. «и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст.45 вказаного Закону несвоєчасно без поважних причин, тобто після встановленого періоду декларування (з 01.01.2019 р. до 01.04.2019 р.), а саме 12 квітня 2019 року подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила таку діяльність на наступний рік після звільнення.
Відповідно до інформації НАЗК про послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру, декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 р. по 23.06.2019 р., лише 12.04.2019 р. о 10:40:13 год. перший раз зайшла у реєстр (свій персональний кабінет) на сайті НАЗК, де заповняла (переглянула) певні розділи декларації, о 11:11:09 год. натиснула кнопку «Перейти на сторінку накладання кваліфікованого електронного підпису» та о 11:11:17 год. «Декларацію успішно подано».
Таким чином відповідно до вищевказаної інформації НАЗК ОСОБА_1 до 12.04.2019 у реєстр (персональний кабінет) не заходила та жодних дій не вчиняла.
Відповідно до пункту 8 рішення НАЗК № 3 від 10.06.2018 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 р. після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб'єкт декларування підписує документ накладанням на нього власного ЕЦП.
Перед підписанням документа суб'єкт декларування підтверджує ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі.
Усі інші документи, які суб'єкт декларування направляє на адресу Національного агентства за допомогою персонального електронного кабінету, також підписуються накладанням на них власного ЕЦП.
Пунктом 9 рішення НАЗК №3 визначено, що кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).
Подання документа до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб'єкту декларування на адресу його електронної пошти, вказану під час реєстрації в Реєстрі, та до персонального електронного кабінету суб'єкта декларування.
Після отримання зазначеного повідомлення суб'єкт декларування повинен невідкладно, але не пізніше семи днів після дня отримання такого повідомлення, перевірити зміст поданого ним документа та у разі виявлення неповних або недостовірних відомостей в ньому подати виправлений документ відповідно до цього Порядку.
Носата ОСОБА_2 . вказаних вимог закону не дотрималася.
Таким чином, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме - несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
При цьому доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про те, що вона не є суб'єктом даного правопорушення та не зобов'язана була подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суд до уваги не бере, з огляду на наступне.
Згідно підпункту «и» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб'єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» - Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованими пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про те, що вона не є суб'єктом даного правопорушення, пов'язаного з корупцією, та судом встановлено, що остання була ознайомлена з вимогами антикорупційного законодавства та необхідністю подання нею такої декларації, що ОСОБА_1 підтвердила у своїх письмових поясненнях від 13.09.2019 р., долучених до матеріалів справи, а також про її ознайомлення із вказаними вимогами свідчить подання нею відповідних декларацій під час перебування на вказаній посаді, що також підтверджено матеріалами справи.
Однак, оглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне:
Як вбачається з протоколу № 283 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією від 13.09.2019 року, адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 01 квітня 2019 року, а моментом виявлення адміністративного правопорушення вказано «13 вересня 2019 року».
Однак встановлено, що Управлінням захисту економіки в Тернопільській області було отримано повідомлення щодо встановлення факту несвоєчасного подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 електронної декларації після звільнення за 2018 рік 05 серпня 2019 року, що стверджується штемпелем вхідної кореспонденції Управління захисту економіки в Тернопільській області ДЗЕ Національної поліції України, який міститься на повідомленні Управління захисту економіки у місті Києві ДЗЕ Національної поліції України.
Таким чином, суд не погоджується з твердженням особи, яка склала протокол, про виявлення порушення «13 вересня 2019 року», а моментом виявлення вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, є 05 серпня 2019 року.
Таким чином вважаю, що з моменту виявлення адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 на момент розгляду справи минув строк накладення адміністративного стягненнявідповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП, оскільки адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього кодексу.
Враховуючи вищевикладене, зокрема те, що адміністративна справа за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, розглядається у строк, що перевищує строк накладення адміністративного стягнення, вважаю, що провадження в даній адміністративній справі слід закрити в зв'язку із закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 38, 172-6, 247, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП - закрити, в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо