Справа № 602/890/19
Провадження № 2-а/602/19/2019
"18" листопада 2019 р. Лановецький районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого РАДОСЮКА А. В.
при секретарі МАЙХРУК Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ланівці за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1481882 від 02.09.2019 року, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1481882 від 02.09.2019 року.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02 вересня 2019 року стосовно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1481882, якою якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Вважає, що дана постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства. Просить визнати протиправною та скасувати дану постанову, оскільки жодного правопорушення він не вчиняв, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, попередньо подавши заяву про розгляд справи за його відсутності у якій також зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, надіславши суду відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнає з підстав наведених у відзиві, просить в позові відмовити. У відзиві зазначив, що позивач 02 вересня 2019 року о 22 год. 37 хв., керуючи автомобілем ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід по вул. 15 квітня на сигнал світлофора, що забороняє рух (жовтий), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП України. Інспектором на місці зупинки повідомлено позивачу про початок розгляду справи, роз'яснено його права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, положення статтей 307, 308 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі статтями 287, 289 КУпАП. Після ознайомлення позивача з положеннями вищезазначених статей, жодних клопотань з його сторони не надходило. Позивач під час розгляду справи надає усні пояснення, в яких стверджує, що жовтий сигнал світлофора не забороняє рух. Вказане свідчить про незнання позивачем належним чином Правил дорожнього руху України. Інспектором при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови дотримано вимог ст. 245, 279, 280, 285 КУпАП. Проведено своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, з'ясовано всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Позивачем, як учасником руху, не в вжито заходів для зниження швидкості при керуванні транспортним засобом, для того, щоб зреагувати на будь-яку зміну дорожньої обстановки, рухаючись в населеному пункті. Пунктом 2.3 б) Правил дорожнього руху України на водія покладений обов'язок бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, а також не відволікатися від керуванням цим засобом у дорозі. Згідно п. 2.3 д) ПДР України водій транспортного засобу зобов'язаний своїми діями не створювати загрози безпеці дорожнього руху. У відповідності до п.8.7.3 ґ) ПДР України жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не зявилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду даного адміністративного позову, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9ст. 205 КАС України.
Суд, дослідивши письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що згідно постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1481882 від 02.09.2019 року ОСОБА_1 02 вересня 2019 року о 22 год. 37 хв., керуючи автомобілем ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід по вул. 15 квітня на заборонений сигнал світлофора (жовтий), чим порушив п.8.7.3.ґ ПДР України, за що притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпроАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.
Як вбачається із змісту позовної заяви позивач зазначив, що він керуючи транспортним засобом, проїхав регульований пішохідний перехід на жовтий сигнал світлофора, але згідно із обставинами справи він фактично пересік лінію зупинки перед пішохідним переходом на зелений сигнал і коли включилося жовте світло, він вимушений був продовжити рух, оскільки різке гальмування могло створити небезпеку руху, призвести до зіткнення з автомобілями, які рухалися позаду його автомобіля тощо.
У відповідності із статтею 23 глави III Міжнародної Конвенції про дорожні знаки та сигнали (ратифікована Україною 1974 року) жовте світло, яке включається одне або одночасно з червоним світлом; коли воно застосовується одне, це означає, що жоден транспортний засіб не повинен перетинати лінію зупинки або виїжджати за світлофор, за винятком випадків, коли в момент включення світла він знаходиться так близько, що вже не може зупинитися перед лінією зупинки або перед світлофором з урахуванням вимог безпеки руху.
Якщо сигнал знаходиться посередині перехрестя або за ним, жовте світло означає, що жоден транспортний засіб не повинен виїжджати на перехрестя або на пішохідний перехід на даному перехресті, за винятком випадків, коли в момент включення світла він знаходиться так близько, що вже не може зупинитися до в'їзду на перехрестя з урахуванням вимог безпеки руху. Жовте світло при одночасному включенні з червоним світлом означає негайну зміну вказівок сигналу, але він не змінює заборони проїзду, запропонованого червоним світлом.
Відповідно до пункту 8.11 ПДР України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР України, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
У постановах Верховного Суду від 26.07.2019 по справі №751/4088/17 від 31 липня 2018 року у справі №552/5623/16-а викладено аналогічну правову позицію.
Для спростування доводів позову і підтвердження вини позивача відповідач жодних належних доказів визначених законом суду не надав, в тому числі відповідачем не надано суду матеріалів фото та відео фіксації вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За даних обставин суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( місце проживання : АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області (місце знаходження: м.Тернопіль вул.Котляревського,24 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1481882 від 02.09.2019 року - задовольнити.
Постанову серії ЕАВ № 1481882 від 02 вересня 2019 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді 425 гривень штрафу за частиною 2 статті 122 КУпАП, - скасувати.
Закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 122 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Повне судове рішення складено 18 листопада 2019 року.
Суддя: А. В. Радосюк