Справа № 345/1342/13-ц
Провадження № 22-ц/4808/1345/19
Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І.
Суддя-доповідач Девляшевський
19 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Девляшевського В.А.,
суддів: Мелінишин Г.П., Фединяка В.Д.,
секретаря Мельник О.В.,
з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8 ;
представника КС «Християнська злагода» -
Саприки В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Кредитної спілки «Християнська злагода», заінтересовані особи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про видачу дублікатів виконавчих листів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Калуського міськрайонного суду, постановлену головуючою суддею Кардаш О.І. 12 вересня 2019 року,
У липні 2019 року представник Кредитної спілки «Християнська злагода» звернувся до суду з заявою про видачу дублікатів виконавчих листів у справі №345/1342/13-ц від 05 червня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в солідарному порядку в користь Кредитної спілки «Християнська злагода» 17 110,19 грн боргу у зв'язку із втратою їх оригіналів.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 12 вересня 2019 року заяву представника КС «Християнська спілка» задоволено. Постановлено видати дублікати виконавчих листів №345/1342/13-ц згідно рішення Калуського міськрайонного суду від 29 квітня 2013 року у справі №345/1342/13-ц про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь КС « Християнська злагода» заборгованості за кредитним договором в сумі 17 110,19 грн.
Не погоджуючись із даною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Представник апелянта вважає недійсними та недоведеними вказані позивачем обставини втрати оригіналів виконавчих листів. Зокрема, зазначає представник ОСОБА_1 , у випадку неотримання позивачем надісланої на його адресу копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналом виконавчого листа, дане поштове відправлення мало бути повернуто оператором поштового зв'язку Калуському МР ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області і знаходилося б в матеріалах виконавчого провадження. Однак, таке поштове відправлення в матеріалах виконавчого провадження відсутнє, що, на думку представника апелянта, підтверджує отримання позивачем вказаної постанови і оригіналу виконавчого документа. Крім того, зазначає представник ОСОБА_1 , судом першої інстанції не було враховано того, що в матеріалах виконавчого провадження міститься супровідний лист за №20100 від 28.12.2017 року, яким підтверджується направлення постанови і виконавчого листа позивачу на зазначену ним при розгляді справи адресу, а саме у АДРЕСА_1 . Інші заяви від КС «Християнська злагода» із проханням надсилати поштову кореспонденцію по виконавчому провадженню на другу адресу в матеріалах справи відсутні. Також, на думку представника ОСОБА_1 , іншими доказами втрати оригіналу виконавчих листів міг бути будь-який письмовий документ, акт лист, повідомлення, одержані за результатами звернення позивача до поштового відділення з метою перевірки втрати поштового відправлення, що передбачено відповідною Інструкцією про порядок проведення на підприємствах поштового зв'язку, в їхніх філіалах та структурних підрозділах перевірок за фактами втрат поштових відправлень та нестачі їх вкладення. Однак, вказує представник апелянта, позивач вказану перевірку не здійснив та не довів неможливість проведення такої перевірки. Посилаючись на відсутність доказів та обґрунтувань, які б належним чином вказували на обставини втрати оригіналів виконавчих листів, представник ОСОБА_1 просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення заяву КС «Християнська злагода» в частині видачі дублікату виконавчого листа №345/1342/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС « Християнська злагода» заборгованості за кредитним договором у сумі 17 110,19 грн.
У відзиві на зазначену апеляційну скаргу представник КС «Християнська злагода» доводи апеляційної скарги заперечив, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою. Додатково зазначив, що в зв'язку зі спливом терміну зберігання реєстру на відправну кореспонденцію Калуський міськрайонний відділ ДВС не має можливості надати документальні підтвердження про направлення на адресу стягувача постанов про повернення виконавчого документа з оригіналами виконавчих листів. Посилаючись на те, що втрата оригіналів виконавчих листів відбулася не з вини КС «Християнська злагода», представник стягувача просить апеляційну скаргу представника Нижник І. Б. залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.
Заінтересована особа ОСОБА_4 в засідання апеляційного суду не з'явилась, хоч судові повідомлення надсилались їй на останню відому судові адресу у встановленому законом порядку завчасно. Про зміну свого місця проживання або перебування під час провадження в справі ОСОБА_4 суд не повідомляла. Отже, є правові підстави для розгляду справи за її відсутності.
Представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, зазначених у ній.
Представник КС «Християнська злагода» доводи апеляційної скарги заперечив, зазначивши, що втрата виконавчих листів відбулася не з вини спілки, а тому є підстави для видачі їх дублікатів.
В засіданні апеляційного суду була допитана в якості свідка головний державний виконавець Калуського МРВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Рутковська М.З., яка зазначила, що виконавчі листи надсилались на вказану КС «Християнська злагода» юридичну адресу рекомендованим листом. Повідомлення про вручення поштової кореспонденції на адресу ДВС не повертались, а тому вважає, що виконавчі листи були вручені.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_1 та КС «Християнська злагода», перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи заяву представника КС «Християнська злагода» про видачу дублікатів виконавчих листів, суд першої інстанції вважав, що оскільки втрата виконавчих документів відбулася не з вини стягувача, то є підстави для видачі заявнику оригіналів виконавчих документів. Адже, втрата оригіналів виконавчих документів унеможливлює виконання судового рішення. З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд погоджується з огляду на таке.
У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Окрім цього, Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв'язку із статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
Судовий порядок видачі дубліката та апеляційне оскарження ухвали суду про видачу або відмову в його видачі є гарантією права кожного на судовий захист, стабільності та законності у виконанні судових рішень.
Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, має бути виконане.
Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що рішенням Калуського міськрайонного суду від 29 квітня 2013 року задоволено позов КС «Християнська злагода» до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в солідарному порядку в користь КС «Християнська злагода» 17 110,19 грн боргу. Також з відповідачів на користь позивача стягнуто по 114,70 грн з кожного судового збору (а.с.32-33).
На підставі зазначеного рішення 05 червня 2013 року Калуським міськрайонним судом були видані виконавчі листи №345/1342/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в солідарному порядку в користь КС «Християнська злагода» 17 110,19 грн боргу, зі строком їх пред'явлення до виконання до 10 травня 2014 року (а.с.47-48).
Із змісту п.п. 17.4 п.1 Перехідних положень ЦПК України вбачається, що у разі втрати виконавчого документа саме суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Апеляційний суд зауважує, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не було виконано втрачені виконавчі листи. Метою отримання дубліката виконавчого листа є забезпечення його виконання, що є можливим лише в межах встановлених законом строків пред'явлення виконавчих документів.
З матеріалів справи, зокрема з листа Калуського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області №15443 від 05.07.2019 року вбачається, що державним виконавцем по виконавчому провадженню про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 боргу було ухвалено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, зокрема по виконавчому провадженню щодо ОСОБА_4 постанову ухвалено 28 грудня 2016 року, а по виконавчому провадженню щодо ОСОБА_1 - 28 грудня 2017 року. Зазначені вище постанови та оригінали виконавчих документів були направлені стягувачу КС «Християнська злагода» на зазначену ним адресу - у АДРЕСА_1 . (а.с. 46).
Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент ухвалення вищезазначених постанов) врегульовано порядок повернення виконавчого документу стягувачу. При цьому, ч.5 ст. 37 даного Закону встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, тобто протягом трьох років.
Згідно ч.5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
З огляду на вищенаведене, КС «Християнська злагода» звернулася із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів в межах передбаченого чинним законодавством строку.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та об'єктивні докази того, що копії названих постанов державного виконавця про повернення виконавчих листів та виконавчі листи були вручені КС «Християнська злагода».
За правилами ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Таким чином, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Такі ж правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 2515/739/2012 (провадження № 61-2884св18), від 12 березня 2018 року у справі № 583/1828/17-ц (провадження № 61-894св17), від 21 березня 2018 року № 6-676/10 (провадження № 61-5166св18), від 24 квітня 2018 року № 161/1441/14-ц (провадження № 61-835св18), від 15 серпня 2018 року № 2-1976/10 (провадження № 61-22036св18).
Апеляційний суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази вручення КС «Християнська злагода» поштового відправлення, а саме постанови про повернення виконавчих листів та оригіналів виконавчих листів. А тому немає підстав стверджувати те, що вони отримані стягувачем, і що з його вини виконавчі листи втрачено.
З огляду на вищенаведене апеляційний суд вважає припущеннями та не бере до уваги твердження свідка ОСОБА_7 про те, що виконавчі листи були вручені КС «Християнська злагода».
Зважаючи на вищенаведене, а також враховуючи відсутність у матеріалах справи зворотного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви КС «Християнська злагода» про видачу дублікатів виконавчих листів, оскільки відсутні відомості про отримання кредитною спілкою згаданих виконавчих документів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Приймаючи до уваги вище викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в даній справі ухвалив рішення з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Тому підстав для скасування рішення немає.
Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Калуського міськрайонного суду від 12 вересня 2019 року в даній справі - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту.
Повний текст постанови складено 20 листопада 2019 року.
Суддя-доповідач В.А. Девляшевський
Судді: Г.П. Мелінишин
В.Д. Фединяк