Житомирський апеляційний суд
Справа №296/11681/18 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П.
Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.
19 листопада 2019 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т. М.,
суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,
розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м.Житомирі цивільну справу №296/1168/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горкуша Ольга Леонідівна про усунення від права на спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 10 вересня 2019 року, постановлену під головуванням судді Сингаъвського О.П. в м.Житомирі,
У листопадіі 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за заповітом спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 та визнати його спадкоємцем.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 10 вересня 2019 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Бродівського районного суду Львівської області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що предметом спору є спадкові права на нерухоме майно , що розташоване в Корольовському районі м. Житомира, а тому до вказаного спору повинні застосовуватися правила виключної територіальної підсудності, яка встановлена ст.30 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Передаючи позовну заяву до Бродівського районного суду Львівської області області для розгляду за підсудністю суд першої інстанції виходив з того, що за повідомленням відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України у Львівській області Ворон В.А. зареєстрована в АДРЕСА_1 , тобто за межами Корольовського районного суду м. Житомира.
Проте погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення її від спадщини після смерті ОСОБА_3 .
З копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_2 , яка їй належала на праві власності.
Приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гаркушою О.Л. за заявою ОСОБА_2 відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_3 .
Стаття 27 ЦПК України визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а стаття 30 ЦПК України визначає правила виключної підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою (виключна підсудність).
Нормами ст.ст.1216, 1217, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані ( ч.5 ст.1224 ЦК України).
Згідно роз'яснень викладених в частинах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини.
З урахуванням викладеного, на позови про усунення від права на спадкування поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцемзнаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
Оскільки спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 складається з квартири АДРЕСА_2 , а тому ОСОБА_1 обґрунтовано звернувся з даним позовом до Корольовського районного суду м. Житмоира за місцем знаходження нерухомого майна.
Тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пердачу цієї справи на розгляд до Бродівського районного суду Львівської області. .
Враховуючи вищенаведене, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та на підставі ст.379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 10 вересня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий
Судді