Постанова від 19.11.2019 по справі 579/1480/19

Справа № 579/1480/19

3/579/453/19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року Суддя Кролевецького районного суду Сумської області Моргун О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Коропського відділення поліції Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тулиголове Кролевецького району Сумської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера, РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10.08.2019 року серії ДПР 18 № 381404 водій ОСОБА_1 10.08.2019 року о 21 годині 40 хвилин в смт Короп по вул. Кибальчича керував автомобілем Geely MR - 7151А, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився із застосуванням приладу “Алкофор 505”, в присутності двох свідків, який показав результат - 2.046 ‰.

Під час розгляду в суді справи про адміністративне правопорушення 03 вересня 2019 року ОСОБА_1 заперечив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, вину не визнав та пояснив, що 10 серпня 2019 року близько 21 години 40 хвилин в смт Короп на одній з вулиць він знаходився біля автомобіля Geely, д.н.з. НОМЕР_2 , чекав свою дружину. Працівники поліції підійшли, він вже тривалий час знаходився біля автомобіля, тому вони автомобіль не зупиняли. Після проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції в приміщенні райвідділу поліції відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Він зазначив, і в протоколі про адміністративне правопорушення, що не згоден зі змістом протоколу, і з фактом керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Працівники поліції його не зупиняли, на момент складання протоколу в них були відсутні докази того, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки він перебував поруч з автомобілем та чекав дружину. Він приїхав на вказаному автомобілі до смт Короп, був тверезий, припаркувався на одній з вулиць, за кермо автомобіля більше не сідав, оскільки домовився з дружиною, що назад до м.Кролевець керувати автомобілем буде вона. Наміру знову керувати автомобілем він не мав, тому поки чекав свою дружину, вирішив вжити спиртне. Таким чином, при огляді на стан алкогольного сп'яніння прилад “Алкофор 505” показав позитивний результат.

В подальшому ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що провадження у справі № 579/1480/19 3/579/453/19 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 381404 від 10.08.2019 року підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.ст. 251, 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів, це офіційний документ відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП, серед іншого, передбачена адміністративна відпові- дальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються серед іншого протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків.

Свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, на виклики в судові засідання не з'явились. За змістом їх письмових пояснень вони були присутні при огляді на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 (а.с.11,12), однак не є очевидцями керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

З цих підстав суд не приймає до уваги письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3

Фототаблиці (а.с.18), якими зафіксовано наслідок ДТП, не містять інформації про механічні пошкодження транспортного засобу, їх характер та ознаки не є прийнятними для візуального сприйняття.

Відео-файли на диску лазерних систем зчитування (а.с.20 справи №579/1482/19 3/579/454/19) не містять інформації про керування транспортним засобом ОСОБА_1

Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на виклики в судові засідання систематично не з'являлись, не підтвердили обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 10.08.2019 року о 21 годині 40 хвилин в смт Короп по вул. Кибальчича керував автомобілем Geely MR - 7151А в стані алкогольного сп'яніння, та не підтвердили факт керування ОСОБА_1 автомобілем.

Суд не приймає до уваги письмові пояснення свідків, складені працівником поліції.

Відповідно до положень п.d ч.3 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожному обвинуваченому гарантовано право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.

Отже, частини 1 і 3 (d) статті 6 Конвенції як загальне правило вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечувати докази свідка обвинувачення і допитати його або під час надання останнім своїх показань, або пізніше. Обвинувачення не може грунтуватися виключно чи вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити. Із цього випливає, що якщо засудження виключно або вирішальною мірою грунтується на показаннях особи, допитати яку чи домогтися допиту якої підсудний не мав можливості ані під час досудового слідства, ані під час судового розгляду, права захисту виявляються обмеженими в тій мірі, що є несумісною з гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції (пункт 54 Рішення Європейського Суду у справі “Корнєв і Карпенко проти України”).

Судом під час розгляду справи не встановлено та в матеріалах справи відсутні докази, передбачені ст. 251 КУпАП, на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, факту керування ОСОБА_1 автомобілем 10.08.2019 року о 21 годині 40 хвилин.

Крім того, під час розгляду в суді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП не підтверджено обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме, що ОСОБА_1 10.08.2019 року о 21 годині 40 хвилин в смт Короп по вул. Кибальчича, керуючи автомобілем Geely MR - 7151А, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив наїзд на припаркований автомобіль Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 , та не підтверджено факту пошкодження автомобіля Volkswagen Passat.

Тобто, судом не встановлено факту керування ОСОБА_1 автомобілем.

Суд не приймає до уваги як доказ і протокол про адміністративне правопорушення з тих підстав, що відсутні будь-які докази, які підтверджують відомості, що викладені в протоколі.

Судом встановлено, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 10.08.2019 року серії ДПР 18 № 381404 про те, що водій ОСОБА_1 10.08.2019 року о 21 годині 40 хвилин в смт Короп по вул. Кибальчича керував автомобілем Geely MR - 7151А в стані алкогольного сп'яніння не відповідає дійсності, оскільки в судовому засідання не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Враховуючи викладене, протокол про адміністративне правопорушення від 10.08.2019 року серії ДПР 18 № 381404, який є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, неможливо приймати до уваги як доказ у справі.

Інші докази особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не надані, а за змістом ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах “Лучанінова проти України” (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02), “Малофєєва проти Росії” (рішення від 30.05.2013 року, заява №36673/04), “Карелін проти Росії” (рішення від 20.09.2016 року, заява №926/08), винуватість у скоєнні правопорушення має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин неможливо зробити висновок про наявність у даному випадку складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях останнього вказаного складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя О. В. Моргун

Попередній документ
85766634
Наступний документ
85766636
Інформація про рішення:
№ рішення: 85766635
№ справи: 579/1480/19
Дата рішення: 19.11.2019
Дата публікації: 22.11.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Кролевецький районний суд Сумської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції