Номер провадження 22-ц/821/676/19Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 304090000 Пироженко В. Д.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
20 листопада 2019 року м. Черкаси:
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
суддіБондаренко С.І., Гончар Н.І.
учасники справи:
позивач (скаржник) - АТ КБ «Приватбанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 09.09.2019 (ухвалене о 15 год. 48 хв. у залі судових засідань Соснівського районного суду, повний текст складено 16.09.2019, суддя в суді першої інстанції Пироженко В.Д.) у цивільній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду 03.04.2019 з даним позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь 68081,92 грн. кредитної заборгованості, мотивуючи про те, що ОСОБА_1 , як позичальник, не виконала належним чином свої зобов'язання по кредитному договору внаслідок чого у неї перед банком утворилася заборгованість, про стягнення якої разом з нарахованими згідно умов договору платежами (пенею та штрафи) банк порушує питання в даній справі.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 09.09.2019 позов у справі залишено без задоволення з посиланням на те, що позивач не довів, що саме відповідач одержала кредитні кошти, адже з приводу несанкціонованого використання кредитного рахунку відповідача здійснюється відповідне кримінальне провадження.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано 22.10.2019 через відділення поштового зв'язку апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та новим рішенням задовольнити позовні вимоги у справі. В обґрунтування вказано на те, що несанкціоноване зняття коштів з картки відповідача відбулося внаслідок того, що остання або розголосила свій пароль входу до системи «Приват 24», або пін-код своєї картки без чого неможливо одержати доступ до рахунків позичальника навіть перевипустивши його сім-картку. Відповідач не виконувала належним чином своїх обов'язків по збереженню та захисту персональних даних та паролів для використання системи «Приват 24». Відповідач вчасно не повідомила банк про несанкціоноване зняття коштів, звернувшись до банку лише наступного дня після їх переведення.
У відзиві на апеляційну скаргу банку відповідачка просила суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав заяву № б/н від 01.06.2010 за якою отримала кредит у розмірі 16000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Позивач вказує, що банком позичальнику надано в користування на умовах кредитного договору кредитні кошти, однак, у зв'язку з тим, що відповідач не виконувала належним чином свої договірні зобов'язання, станом на 19.03.2019 вона має заборгованість перед банком у сумі 68081,92 грн., яка складається з наступного: 32719,19 грн. - тіло кредиту, 14084,72 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 16809,82 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання, 750,00 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн., 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 3218,19 грн. - штраф (процентна складова).
Одночасно, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог банку, зазначає, що 22.03.2018 вона не змогла користуватися послугами мобільного зв'язку «Лайфсел» за номером свого телефону НОМЕР_1 , який прив'язаний до її банківської картки. Наступного дня, звернувшись до відділення оператора мобільного зв'язку «Лайфсел», вона дізналася, що напередодні її сім картка була заблокована та перевипущена. В той же день відповідачу на електронну пошту прийшло повідомлення про те, що нею нібито взято кредит «миттєва розстрочка» на 12 000,00 грн. в ПАТ КБ «ПриватБанк».
Оскільки відповідач вказаних кредитних коштів не одержував, вона звернулась до відділення «ПриватБанку» для з'ясування всіх обставин, де їй повідомили, що 22.03.2018 по її картковому рахунку № НОМЕР_2 (кредитна картка «Універсальна») відбувалися транзакції з переказу грошових коштів, а саме на її ім'я в системі «Приват 24» 22.03.2018 було оформлено два кредити на суму 12 000,00 грн. за договором 18032215115400 та на 3500,00 грн. за договором 18032215115452.
З посиланням на викладене, відповідач стверджує про те, що 22.03.2018 невстановлена особа шляхом перевипуску її сім-картки мобільного зв'язку «Лайфсел» та отримавши несанкціонований доступ в систему «Приват-24» мала змогу користуватись її картковими рахунками. Ця ж особа збільшила кредитний ліміт на її кредитній карті «Універсальна» № НОМЕР_2 до 16 000,00 грн. Крім того, підв'язала до її картки «Для виплат» № НОМЕР_3 власну картку № НОМЕР_4 , яку відповідач в банку не оформлювала, перевела на неї через систему «Приват24» з картки «Універсальна» № НОМЕР_2 кредитні грошові кошти двома транзакціями на суму 8 500,00 грн. та 4 800,00 грн., які було з картки № НОМЕР_4 знято через банкомата. Також, маючи доступ до системи «Приват24», невстановлена особа оформили на ім'я відповідача два кредити на суму 12 000,00 грн. за договором 18032215115400 та на 3500,00 грн. за договором 18032215115452, які перевели через систему «Приват24» з картки «Універсальна» № НОМЕР_2 на власну картку № НОМЕР_4 та в період часу з 22.03.2018 по 23.03.2018 року з картки № НОМЕР_4 через банкомат зняла готівкові кошти.
З даного приводу ОСОБА_1 28.03.2018 та 11.07.2018 зверталася із письмовим зверненням до відповідача, якими просила провести службову перевірку, повернути на її картковий рахунок несанкціоновано списані та знятті грошові кошти та сплатити пеню.
Листами ПАТ КБ «ПриватБанк» від 04.04.2018, 27.04.2018, 19.07.2018 вимоги відповідача залишено без задоволення.
Даних про проведення службової перевірки банком по факту незаконних дій невстановлених осіб з банківськими рахунками відповідача та службової перевірки на предмет причетності працівників ПАТ «ПриватБанк» щодо незаконного заволодіння грошовими коштами з рахунків відповідача суду надано не було.
23.03.2018 відповідач ОСОБА_1 звернулася до Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим 24.03.2018 внесено відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за №12018251010002146.
Відповідачем до суду надано витяг з кримінального провадження №12016251010002146 (а.с.56), в якому зазначено, що 23.03.2018 до СВ ЧВП ГУНП в Черкаській області Чергової частини Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області надійшла заява від ОСОБА_1 з приводу того, що 22.03.2018 близько 16 год. 00 хв. невстановлена особа шляхом шахрайських дій заволоділа її грошовими коштами у розмірі 17300,00 грн., які знаходились на банківській карті.
Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні на час розгляду даної справи не завершено.
Станом на 21.03.2019 сума використаного кредитного ліміту відповідача за карткою № НОМЕР_2 складала 1990,21 грн.
Також після того, як відповідач дізналася про несанкціоноване зняття коштів з її карткового рахунку, вона повідомила про шахрайські дії банк.
Як вбачається із розрахунку банку, доданого до позову, заборгованість за кредитом, вимоги про стягнення якої є предметом спору в цій справі, виникла у період з 23.03.2018, тобто саме після викрадення коштів з карткового рахунку відповідача.
Такими є фактичні обставини в даній справі. Правовідносини, які виникли на їх підставі між сторонами у справі, регламентуються наступними правовими нормами.
Згідно положень ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України - наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України про те, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованою договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до приписів ч.1 ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Згідно п.1.32 ст.1, пп.7.1.2 ст.7, п.20.1 ст.20, пп.32.3.2 ст.32 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» саме власник рахунку може ініціювати списання коштів та розпоряджатися ними.
Відповідно до п.п.5, 6 постанови Правління НБУ «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 №705 користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Пунктами 7, 8 розділу VI Загальних вимог до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління НБУ від 05.11.2014 №705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Враховуючи встановлені в цій справі фактичні обставини, а саме факт неправомірного зняття кредитних коштів з карткового рахунку відповідача (стягнення яких є предметом спору в цій справі), про що позичальник повідомила поліцію та банк та у зв'язку з чим здійснюється кримінальне провадження по встановленню осіб, які ці кошти викрали, апеляційний суд вважає, що позивачем не доведено, що кредитні кошти одержано саме відповідачем, як позичальником.
При цьому позивач не спростував вищевикладені факти та не довів суду протилежного на підставі належних та допустимих доказів як це передбачено ч.1 ст.81 ЦПК України.
Отже у розумінні вимог ст.1054 ЦК України у відповідача за вказаних обставин не виникло обов'язку по поверненню кредитних коштів, які фактично вона не одержувала. Таким чином висновки суду першої інстанції в цій справі є вірними.
Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що несанкціоноване зняття коштів з картки відповідача відбулося внаслідок того, що остання або розголосила свій пароль входу до системи «Приват 24», або пін-код своєї картки без чого неможливо одержати доступ до рахунків позичальника навіть перевипустивши його сім-картку, адже доказів того, що відповідачем були вчинені вказані дії суду надано не було.
При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідач з приводу несанкціонованого використання її карткових рахунків зверталася як до банку так і до правоохоронних органів. Фактично зловмисник одержав кошти, використавши картку № НОМЕР_4 , яку відповідач не одержувала, що банком також не спростовано.
Висновків службового розслідування про те, що жодний працівник банку не допустив розголошення персональних даних відповідача, банком суду надано не було.
Також скаржник не надав суду доказів того, що відповідач не виконувала належним чином своїх обов'язків по збереженню та захисту персональних даних та паролів для використання системи «Приват 24», що спростовує відповідні доводи скаржника.
Апеляційний суд оцінює критично доводи скаржника про те, що відповідач вчасно не повідомила банк про несанкціоноване зняття коштів, звернувшись до банку лише наступного дня після їх переведення, адже саме наступного дня відповідач дізналася про викрадення в неї коштів, а в день їх зняття їй було відомо лише про те, що у неї не працює мобільний телефон з номером, прив'язаним до карткових рахунків.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 09.09.2019 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 09.09.2019 у цивільній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 20.11.2019.
Суддя-доповідач
Судді