Апеляційне провадження № 11сс/818/1995/19 Головуючий 1ї інстанції - ОСОБА_1
Справа №644/8870/19 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : у порядку КПК України
14 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
адвоката - ОСОБА_7
слідчого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , як захисника підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12019220530002724 від 29.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2019 року задоволено клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12019220530002724 від 29.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Відносно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківська установа виконання покарань» (№ 27), на строк не більше ніж тридцять днів, а саме до 26 листопада 2019 року включно і визначено суму застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 96 050 гривень, при внесенні якої, ОСОБА_9 вирішено з-під варти звільнити і покласти на нього обов'язки: прибувати слідчого, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, суд про зміну свого місця проживання.
Не погодившись із ухвалою слідчого адвокат ОСОБА_7 , як захисник підозрюваного ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу, в якій адвокат просить скасувати ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2019 року. В обґрунтування скарги адвокат посилається на незаконність затримання ОСОБА_9 та порушення порядку письмового повідомлення про підозру, оскільки відповідно до протоколу затримання ОСОБА_9 був фактично затриманий 29.10.2019 о 12-00 години. Фактичне вручення слідчим повідомлення про підозру ОСОБА_9 відбулося в приміщенні ІТУ №1 ГУНП в Харківській області 30.10.2019 об 12 год. 04 хвилині, про що здійснено відповідний запис в зазначеному повідомленні. Не дивлячись на вищезазначені порушення норм КПК України, слідчим 30.10.2019 було відмовлено у задоволенні клопотання про негайне звільнення ОСОБА_10 . Посадові особи ІТУ також проігнорували зазначені факти. Захистом було направлено до слідчого судді Московського районного суду м. Харкова клопотання в порядку ст. 206 КПК України, щодо незаконного утримання ОСОБА_9 в приміщенні ІТУ проте, до теперішнього часу воно не розглянуто. Тому, при розгляді клопотання по суті, ним було заявлено клопотання слідчому судді щодо звільнення ОСОБА_9 з-під варти в порядку ст. 278 ч. 3 КПК України, проте воно не було розглянуто, а лише надано оцінку в нарадчій кімнаті при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу. Наявність в матеріалах справи письмового повідомлення про підозру ОСОБА_9 , в якій зазначено час її вручення підозрюваному об 12.04 години, а адвокату в 12.07 години, слідчим було оцінено, як неналежний доказ.
В якості підстав для затримання ОСОБА_9 зазначено посилання на неіснуючі підстави, передбачені п.п.1,2 ч. 1 ст. 208 КПК України. ОСОБА_9 був затриманий не на місці вчинення злочину або замаху. Жодна особа на вказала на ОСОБА_9 , як на особу, яка вчинила злочин, крім того, на його одязі чи при ньому не було виявлено жодних слідів вчинення злочину.
Під час проведення процесуальної дії - складанні протоколу затримання ОСОБА_9 та при його особистому обшуку, слідчим, всупереч вимог ч.1 ст. 107 КПК України, було відмовлено адвокату у задоволенні клопотання щодо фіксування їх ходу технічними засобами без будь-якого обгрунтування.
Про затримання ОСОБА_9 . Центр надання безоплатної вторинної допомоги було повідомлено лише через 5 годин 55 хвилин, що є грубим порушенням КПК України та права ОСОБА_9 на захист. Вказані порушення залишились поза увагою слідчого судді.
Також слідчий суддя не врахував, що підозра необґрунтована, ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України немає. Докази суд дослідив однобічно, не повно та необ'єктивно. В жодному документі немає доказів щодо вчинення ОСОБА_9 інкримінованого йому злочину. Зазначені протоколи лише підтверджують факт перебування ОСОБА_9 на час затримання поряд з ОСОБА_11 , який вчинив злочин та у якого були вилучені речові докази.
Посилаючись на практику ЄСПЛ, адвокат вказав, що ризик втечі підозрюваного не може бути оцінений лише на підставі тяжкості злочину та покарання та не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Свідками у даному кримінальному провадженні є працівники поліції, можливість впливу на них виключена, виходячи з їх посад. Будь-яких об'єктивних даних щодо впливу на потерпілу у органу досудового розслідування немає, крім того, що вона є безпосереднім очевидцем злочину. Розгляд клопотання був упередженим. Допустивши ОСОБА_12 як свідка до зали судових засідань було проведено незаконне впізнання в залі судових засідань, проти чого він, як захисник, заперечував, а суд не надав даному факту належної оцінки і не зазначив в ухвалі про ці факти. Також про упередженість слідчого судді свідчить той факт, що ним було допущено до активної участі на стороні прокурора слідчого ОСОБА_13 та слідчого ОСОБА_14 , які активно підтримували клопотання, ставили питання підозрюваному та заявляли клопотання.
При визначенні розміру застави, слідчим суддею не було враховано майновий стан підозрюваного ОСОБА_9 , який фактично є безробітним та не має постійного джерела доходів, внаслідок чого йому було визначено достатній розмір у 50 прожиткових мінімумів, що повністю виключає можливість внесення застави як самим підозрюваним, так і його цивільною дружиною, через відсутність коштів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, прокурора, слідчого, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом Індустріального ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12019220530002724 від 29.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
29.10.2019 року ОСОБА_9 було затримано в порядку ст.208 КПК У країни, а 30.10.2019 р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
31.10.2019 року слідчий поліції ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з клопотанням про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 . В обґрунтування клопотання посилався на тяжкість кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ч. 1 ст.177 КПК України. Зазначив, що ОСОБА_9 скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, враховуючи особу підозрюваного, який має малолітніх дітей та інших утриманців, раніше неодноразово судимий, у випадку обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може продовжити злочинну діяльність, переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, також існує ризик можливого впливу на потерпілу та свідків в даному кримінальному провадженні, які під тиском можуть давати неправдиві свідчення на його користь. Враховуючи тяжкість покарання за скоєний ОСОБА_9 злочин та особу підозрюваного, вважав, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2019 року вказане клопотання слідчого задоволено. ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківська установа виконання покарань» (№ 27), на строк не більше ніж тридцять днів, а саме до 26 листопада 2019 року включно і визначено суму застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 96 050 гривень, при внесенні якої, ОСОБА_9 вирішено з-під варти звільнити і покласти на нього обов'язки: прибувати слідчого, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, суд про зміну свого місця проживання.
Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 , слідчий суддя зазначив, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду та вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Прокурором, слідчим і судом враховано дані про особу підозрюваного і доведено достатньо підстав та ризиків вважати, що ОСОБА_9 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків чи потерпілих у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, враховуючи, що на момент розгляду клопотання в провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_9 за ч.1 ст.294 КК України, у відношенні якого застосовано альтернативний запобіжний захід - застава. Тобто, встановлено існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину.Слідчий суддя прийшов к висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави буде запобігати спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до положень ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті. Докази, надані суду, вказують на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: дані про особу підозрюваного, який офіційно не працює, не має постійного місця роботи, скоїв кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких і за яке передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, не має малолітніх дітей та інших утриманців, раніше неодноразово судимий. Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_9 підозри підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказамипоказаннями потерпілої ОСОБА_15 , показаннями свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , протоколом огляду місця події від 23.10.2019; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.10.2019, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 . Вказане свідчить про достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, запобігання яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" N 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".(рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Наявність встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України є доведеною, врахована вагомість наявних доказів у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України. З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, погоджується і апеляційний суд.
Доводи адвоката ОСОБА_7 в апеляційній скарзі стосовно незаконності затримання ОСОБА_9 , порушення порядку письмового повідомлення про підозру ОСОБА_9 , відмови адвокату у задоволенні клопотання щодо фіксування ходу затримання технічними засобами не свідчать про необґрунтованість ухвали слідчого судді.Протокол затримання ОСОБА_9 складений відповідно до вимог КПК України, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді відповідно до положень ст. 208 КПК України. Належних доказів щодо порушення строку вручення підозри ОСОБА_9 матеріали справи не містять.
Щодо доводів сторони захисту з приводу винуватості або невинуватості ОСОБА_9 , наявності або відсутності на одязі чи на ньому слідів вчинення злочину і оцінки показань осіб, які б вказували на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, то апеляційний суд відмічає, що на даному етапі провадження судом не вирішуються ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Питання щодо остаточної кваліфікації має бути вирішене органом досудового розслідування.Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, N 300-A). Доказів того, що підозрюваний за станом здоров'я не може перебувати в умовах слідчого ізолятора суду не надано. Тому ці посилання не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги захисника.
Посилання в апеляційній скарзі на необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_9 підозри спростовуються матеріалами кримінального провадження і пред'явленою ОСОБА_9 підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України ( а.с. 60), з підписом як самого підозрюваного, так і його захисника - адвоката ОСОБА_7 . В матеріалах кримінального провадження містяться достатньо доказів обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_9 підозри.
Доводи щодо недоведеності вказаних у клопотанні ризиків, спростовуються матеріалами справи. Слідчим суддею взято до уваги всі підстави та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, дані про особу та наявні докази, про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим.
Доводи адвоката ОСОБА_7 відносно участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчого ОСОБА_13 , слідчого ОСОБА_14 і допиту як свідка ОСОБА_12 не свідчать про незаконність та необгрунтованість ухвали слідчого судді, оскільки діючим КПК України не забороняється участь слідчого при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд за клопотанням сторін або за власною ініціативою, має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Доводи стосовно визначення слідчим суддею розміру застави, який є непомірним для підозрюваного, були враховані слідчим суддею, як і всі підстави та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, дані про особу та наявні докази, про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК, згідно яких суд вправі визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Розмір застави суддею визначений з розрахунку 1921 грн. місячного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019 р., що відповідає вимогам чинного законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 183, 376, 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , як захисника підозрюваного ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2019 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді