19 листопада 2019 року
м. Харків
справа № 628/3825/18
провадження № 22-ц/818/3541/19
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Тичкової О.Ю.,
суддів - Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Відкрите акціонерне товариство «Куп'янський цукровий комбінат»,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області на заочне рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області, ухвалене 1 березня 2019 року у складі судді Скородєлової В.В.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Куп'янський цукровий комбінат» (далі по тексту - ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат») про визнання права власності на лабораторію призаводського свеклопункту літ. «Д», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Доводи позовної заяви мотивовані тим, що згідно з протоколом проведення аукціону на товарній біржі «САНВЕСТ» №11 від 21.01.2013 позивач стала переможцем торгів на аукціоні, що відбулися в м. Харкові 21.01.2013, та виграла торги за лот №11: Лабораторія «Д» АДРЕСА_2 », що розташована за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Фрунзе, 3.
04.06.2018 ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу на її ім'я свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів і надала відповідні документи: протокол проведення аукціону на товарній біржі «САНВЕСТ» №11 від 21.01.2013, договір купівлі-продажу №36Р/20 від 27.12.2013, акт прийому-передачі до договору 36Р/20 від 27.12.2013, квитанцію №58031492 від 22.01.2014, технічний паспорт на лабораторію літ. «Д» від 14.03.2006.
Постановою приватного нотаріуса Куп'янського міського нотаріального округу Харківської області Черняєвої А.О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.06.2018 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про придбання майна на аукціоні. В постанові зазначено, що документи, які позивач надала, не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме: в акті прийому-передачі відсутні відомості про електронну адресу веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону, в протоколі проведення аукціону відсутні відомості про електронну адресу веб-сторінки, на якій розміщені відомості про проведення аукціону та не доданий засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону. У свою чергу, нотаріус рекомендувала звернутися до суду з позовом про визнання права власності на придбане на аукціоні майно.
Таким чином, згідно протоколу №11 проведення аукціону на Товарній біржі «САНВЕСТ» торги відбулися, позивач є переможцем даних торгів. Згідно договору купівлі-продажу №36Р/20 від 27.12.2013 ОСОБА_1 придбала лабораторію Призаводського свеклопункту, згідно квитанції від 22.01.2014 оплатила покупку, згідно акту прийому-передачі до договору №36Р/20 від 27.12.2013 продавець - відповідач передав, а позивач прийняла у власність лабораторію Призаводського свеклопункту, тому позивач вважає, що не має перешкод у визнанні за нею права власності на вищевказане майно.
Заочним рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 01.03.2019 позов ОСОБА_1 до ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат» в особі ОСОБА_2 про визнання права власності на придбане на аукціоні майно задоволений. Визнано за ОСОБА_1 право власності на Лабораторію Призаводського свеклопункту літ. «Д», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заступник прокурора Харківської області, який діє в інтересах держави в особі Куп'янської міської ради, яка не брала участі у справі, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції керувався статтями 328, 650, 656 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України). Разом з цим, відповідно до вимог статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.
Норми чинного законодавства України наділяють кожну особу правом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в порядку, встановленому законом. У цивільному процесі сторонами у справі є особи, правовий спір яких вирішується в суді, що мають юридичну заінтересованість у результаті справи, мають комплекс процесуальних прав і обов'язків, необхідних для захисту прав, свобод та інтересів. Відповідачем є особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнає чи оспорює його суб'єктивне право, свободи чи інтерес, який охороняється законом.
Проте матеріали справи не містять будь-яких даних про оспорювання права власності ОСОБА_1 відповідачем або невизнання права.
Відсутня будь-яка переписка між відповідачем та позивачем з метою досудового вирішення справи.
Прокурор вважав, що застосування такого способу захисту як визнання права власності можливо лише в тих випадках, коли право власності з певних причин не визнається відповідачем. Крім того, суд повинен перевіряти чи було питання оформлення прав на нерухоме майно предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави стверджувати про наявність спору про право.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, з боку відповідача відсутнє порушення прав позивача, оскільки позивач або треті особи станом на дату подання позовної заяви та на дату розгляду справи з вимогою про визнання права власності на вказане у позові нерухоме майно або з заявою про реєстрацію права власності на них до Відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ХМРУЮ у Харківській області взагалі не зверталася.
Таким чином, суд першої інстанції необґрунтовано посилається на статтю 328 ЦК України як на підставу визнання за ОСОБА_1 права власності на придбане на торгах нерухоме майно.
Крім цього, суд, приймаючи зазначене рішення, не прийняв до уваги, що цим рішенням порушується право територіальної громади м. Куп'янська на отримання оплати за земельну ділянку під будівлею.
Також, у порушення вимог статті 264 ЦК України судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, а саме: не перевірено, хто саме є власником або користувачем земельної ділянки зайнятою об'єктом будівництва та чи підтверджуються права на земельну ділянку відповідними документами, передбаченими статтею 126 Земельного кодексу України (надалі ЗК України), не встановлено попереднього власника (відповідно до договору невідомо на якій правовій підставі спірна нежитлова будівля належала відповідачу), не встановлено чи не порушуються інтереси інших осіб прийняттям зазначеного рішення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не оформлено землекористування земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти продажу у встановленому законом порядку.
Визнання за позивачем у судовому порядку права власності на спірні об'єкти порушує інтереси держави в особі Куп'янської міської ради Харківської області, яка участь у справі не брала та судом залучена не була, та яка, незважаючи на незаконність рішення суду, заходи щодо його перегляду в апеляційному порядку не вживає, що зумовлює необхідність прокурорського втручання з метою захисту вищевказаних інтересів держави в особі цього органу.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення договору купівлі-продажу від 27.12.2013 діяла стаття 15 Закону України «Про товарну біржу», згідно якої біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам та не вимагалось подальше нотаріальне посвідчення угоди, укладеної біржі, тому вважав позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з такого.
Згідно з частиною 1 статті 3 ЦПК України ( в редакції, що діяла на час звернення з позовом) кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту положень статей 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений статтею 16 ЦК України.
Особа, право якої порушено, може скористатися не будь - яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило, спосіб захисту порушеного права визначений законом.
Як убачається з матеріалів справи, згідно з протоколом проведення аукціону на товарній біржі «САНВЕСТ» №11 від 21.01.2013 позивач стала переможцем торгів на аукціоні, що відбулися в м. Харкові 21.01.2013, на яких ОСОБА_1 придбала лот № АДРЕСА_3 , назва якого: Лабораторія «Д» Приз», що розташована за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Фрунзе, 3. В протоколі зазначено, що право власності покупця на вищезгадане майно виникає в порядку, встановленому в договорі та у відповідності з діючим законодавством. Даний протокол проведення аукціону є підставою для укладення договору купівлі-продажу (а.с. 7).
Договір купівлі-продажу від 27.12.2013 придбаного на аукціоні майна укладений в простій письмовій формі (а.с. 14). 27.12.2013 складений акт про приймання-передачі лабораторії Призаводського свеклопункту (а.с. 11). Із наданих позивачем доказів вбачається, що правовий статус земельної ділянки під указаним об'єктом нерухомості не визначений.
Постановою приватного нотаріуса Куп'янського міського нотаріального округу Харківської області Черняєвої А.О. від 04.06.2018 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про придбання майна на аукціоні у зв'язку з тим, що документи надані ОСОБА_1 не відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. 12-13).
Відповідно до частин 1, 4 статті 50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів. Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Згідно з частинами 1, 5 статті 69 цього Закону протокол складається організатором аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця. Протокол надається переможцю аукціону негайно після його складення та у той же день надсилається (вручається) замовнику аукціону. Один примірник протоколу залишається в організатора аукціону.
Відповідно до статті 75 цього Закону передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства.
Акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю. За невчасне передання акта нотаріусу організатор торгів сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5 відсотка на день від ціни продажу за період прострочення.
Нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом.
Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, видача нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство: придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажі в провадженні у справі про банкрутство оформлюється нотаріусом відповідно до статті 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва; свідоцтво про придбання майна на аукціоні видається нотаріусом на підставі акта про передання права власності на придбане майно, що підписується сторонами, та протоколу про проведення аукціону, складеного організатором аукціону ; до протоколу обов'язково має бути доданий засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.
Аналізуючи наведені норми права, слід дійти висновку, що існує визначений порядок оформлення права власності після придбання нерухомого майна на аукціоні, і він не визначає можливість такого оформлення на підставі рішення суду.
Як убачається з матеріалів справи, постанову приватного нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про придбання майна на аукціоні ОСОБА_1 не оскаржувала; не вчиняла інших дій щодо оскарження торгів та документів, якщо вони були оформлені неправильно.
Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 386 ЦК України захисту підлягає тільки порушене право власності.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 такого права не набула, тому її право не порушене.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами.
Згідно статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Оскільки порушено норми матеріального права, що є підставою відповідно до пункту чотири частини 1 статті 376 ЦПК України для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового судового рішення, заочне рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 01 березня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову на підставі того, що її право не порушено.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст. 141 ЦПК України).
У зв'язку з обґрунтованістю апеляційної скарги заступника прокурора Харківської області, колегія суддів уважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Харківської області судові витрати в розмірі 1057,20 грн, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (а.с. 91).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.
Заочне рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 01 березня 2019 скасувати, ухвалити нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Куп'янський цукровий комбінат» про визнання права власності відмовити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Харківської області судові витрати в розмірі 1057 (одна тисяча п'ятдесят сім) грн 20 (двадцять) копійок, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає оскарженню в касаційному порядку у випадках, встановлених частиною третьою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 19 листопада 2019 року.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді А.В. Котелевець
Р.М. Піддубний