Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" березня 2010 р. Справа № 37/344-09
вх. № 10827/5-37
Суддя господарського суду Доленчук Д. О.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Чернишов В.В. за довіреністю № 7/01 від 29.01.2010 р.
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" м. Київ
до ТОВ "Лагідне", с. Серпневе
про стягнення 2092,61 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагідне" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2092,61 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору поставки № 8/111 від 13.06.2008 року.
Відповідачу господарським судом була направлена ухвала про відкладення розгляду на 18.03.2010 року о 16:30. Однак, відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Крім того, відповідача було попереджено про те, що неявка його представника у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
13 червня 2008 року між сторонами було укладено Договір поставки № 8/111 (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався поставити відповідачеві засоби захисту рослин, а саме, "Біммер" в кількості 44 л., а відповідач в свою чергу зобов'язувався розрахуватися за поставлені засоби захисту рослин.
13 червня 2008 року позивачем було поставлено відповідачеві зазначені вище засоби захисту рослин на суму 1626,77 грн., що підтверджується накладною № 8/108 від 13.06.08 р. та довіреністю серії НБЙ № 536005/4, згідно якої представник відповідача отримав обумовлений товар.
Відповідно до п.6.3. Договору відповідач провести остаточний розрахунок за отриманий товар не пізніше 25 жовтня 2008 року, однак, відповідач не розрахувався з позивачем у визначені строки.
Зважаючи на те, що відповідач до кінця 2008 року та протягом січня - травня 2009 року не зміг погасити заборгованість за даними зобов'язаннями, 11 травня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поставки № 8/111 від 13.06.08 р., згідно з умовами якої було перенесено строки розрахунків до 01 грудня 2009 року, а натомість, збільшено вартість отриманого відповідачем товару до 2092,61 грн. (специфікація № 2 до Договору поставки).
Однак, у визначені додатковою угодою строки відповідачем розрахунки з позивачем не були проведені, у зв'язку з чим відповідач станом на 16 грудня 2009 року має заборгованість перед позивачем в сумі 2092,61 грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства та враховуючи положення викладені у договорі господарський суд приходить до висновку, що станом на момент подання позивачем позову до суду (16.12.2009 року) заборгованість відповідача перед позивачем за договором становила 2092,61 грн., вона не була погашена відповідачем і ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 102,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагідне" (63053, Харківська область, Валківський район, с. Серпневе, вул. Садова, 1, код ЄДРПОУ 32803520, р/р 26003070231 в ХФ ВАТ «Кредитпромбанк», м. Харків, МФО 350727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 6А, код ЄДРПОУ 31109157, п/р 2600801024193 в КФ ВАТ "Кредобанк" в м. Києві, МФО 321897) - 2092,61 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Доленчук Д. О.
Рішення підписано 22.03.2010 р.