"10" березня 2010 р.Справа № 6/9-127
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
За позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України (вул. Шевченка, 12, м. Київ 1,01001) в особі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль" (вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль,46000)
до відповідача №1: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Лановецький район, Тернопільська область,47400)
відповідач №2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтерпак" (вул. Незалежності, 44, м. Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область,47400 )
про звернення стягнення на предмет застави
за участю представників сторін:
Позивача : Віннічик І.М.
Відповідача №1 - не з'явився
Відповідача №2 - не з'явився
Суть справи:
Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк України в особі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль" звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (відповідач №1) та ТОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтерпак" (відповідач №2) про звернення стягнення на заставне майно по кредитному договору №03-1/140 від 10 грудня 2007р. на суму 1099910,25 грн. заборгованості.
Позивачем також заявлено клопотання про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на заставне майно та майно належне відповідачу №1 в межах суми стягнення.
Судове засідання, призначене вперше на 24 лютого 2010 року було відкладено на 10 березня 2010 року
Представники відповідачів, участь яких не визнавалась обов'язковою, в судове засідання жодного разу не з'явились, відзив на позов не представили, хоча про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.
При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за правилами, встановленими ст.75 ГПК України, за наявними у ній документами.
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено належні йому права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22, 81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
10 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком України в особі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернополі" та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №03-1/140, за змістом якого банк (позивач) зобов'язувався надати позичальнику (відповідачу №1) кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1000000 грн., а позичальник (відповідач №1) брав на себе зобов'язання повертати кредит щоквартально починаючи з квітня 2008 грудень 2009 року відповідно до узгодженого графіку з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 09 грудня 2009 року.
Згідно з п.3.2 кредитного договору №03-1/140, на позичальника покладено обов'язок щомісячної сплати процентів за користування кредитом починаючи з дати першої оплати банком розрахункових документів позичальника по день повного погашення кредиту.
В забезпечення виконання підприємцем ОСОБА_1 (позичальником) зобов'язання по кредитному договору №03-1/140, між АК ПІБ в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернополі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтерпак" (відповідач №2) укладено договір застави №05-107 від 10 грудня 2007 року, предметом якого є майно загальною оціночною вартістю 2169030 грн. (залишковою балансовою вартістю 2409300 грн.), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтерпак" на праві власності, а саме:
- станція охолодження ТАЕ ЕVО 121 заставна вартість 360000 грн.
- станція термостабілізації industrial frigo CTW 18 IP 150 заставна вартість 135000 грн.
- автомат механопневмо -формовочний АПФ -5м заставна вартість 219000 грн.
- холодильна установка АС -15 заставна вартість 532530 грн.
- прес -форма 18-ти місна заставна вартість 262200 грн.
- компресор «СОМРАІR»6030Е08А заставна вартість 203700 грн.
- штабелер заставна вартість 269800 грн.
- компресор МАRК 7122 МК заставна вартість 88600 грн.
- станція очистки повітря «Grassair»Adh 0053 АО заставна вартість 98200 грн.
Пунктами 3.1.4, 5.1,5.2 договору застави, передбачено право заставодержателя (банку) у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, в судовому порядку звернути стягнення на предмет застави.
У відповідності до умов кредитного договору, Філія "Відділення Промінвестбанку в м. Тернополі" надало відповідачу №1 - 991174,02 грн. і платіжними дорученнями №1 від 17 грудня 2007 року, №2 від 19 грудня 2007 року, №№3,4 від 26 грудня 2007 року, №5 від 17 січня 2008 року вказані кошти перераховано контрагентам відповідача на оплату виставлених рахунків.
Зауважень щодо відступів від положень угоди від позичальника не надходило. Від одержання кредиту останній не відмовлявся.
Як вбачається з представлених документів, підприємець ОСОБА_1 свої зобов'язання по кредитному договору не виконав, платежі на повернення кредиту, проценти за користування коштами не сплатив.
Таким чином, станом на час розгляду справи в суді заборгованість складає 991174,02 грн. по кредиту та нарахованих за період з серпня по грудень 2009 року відсотках в сумі 108736,23 грн., разом 1099910,25 грн.
Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. внесення передбачених кредитним договором платежів станом на час розгляду справи в суді, відповідачем №1 не представлено.
Невиконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про відновлення його порушеного права за рахунок заставного майна.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, стаття 525 ЦК України, встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Приписи ст.ст.1048, 1054 ЦК України, ст. 346 ГК України встановлюють, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Статтею 1049 ЦК України на позичальника покладено обов'язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч.1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна.
При цьому, в порядку ст. 583 ЦК України, ч.2 ст. 11 Закону України «Про заставу», заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, у т.ч. в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін) (ч.1 ст. 589, ч.2 ст. 590 ЦК України).
При цьому, в порядку ч.1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зважаючи на невиконання відповідачем №1 своїх договірних зобов'язань, приписи перелічених норм, а також Законів України «Про банки та банківську діяльність», «Про заставу»вимоги про звернення стягнення на предмет застави підлягають задоволенню як обґрунтовані і неоспорені відповідачем.
Щодо клопотання АК ПІБ в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернополі" про накладення арешту на заставне майно та майно підприємця ОСОБА_1, то оцінивши надані матеріали, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Так, відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Одним з таких заходів є накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві (п.1 ч.1 ст. 67 ГПК України).
За змістом п.3 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду №02-5/611 від 23.08.1994р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Обов'язок доведення необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, у т.ч. шляхом накладення арешту на грошові суми, його обґрунтованість, покладається законодавцем на заявника, у разі ініціювання ним перед судом розгляду такого клопотання.
Саме заявник у такому випадку повинен обґрунтувати підстави вжиття судом заходів забезпечення позову, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України (п.1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.06р. «Про деякі питання практики забезпечення позову»).
У вирішенні питання про забезпечення позову, відповідно до ч.2 п.1.1 Інформаційного листа №01-8/2776 від 12.12.06р., господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Однак, заявник не навів достатніх підстав для побоювання, що задоволення вимог кредитора за рахунок заставного майна заставодавця стане згодом неможливим або утрудненим.
Згідно з ст.ст.44,49 ГПК Україниз урахуванням того, що спір виник внаслідок неправомірних дій СПД ОСОБА_1, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача №1.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2, 4-3,12,33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
1. Звернути стягнення на предмет застави за договором застави №05-107 від 10 грудня 2007 року, майно загальною оціночною вартістю 2169030 грн. (залишковою балансовою вартістю 2409300 грн.), що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтерпак" (вул. Незалежності, 44, м. Ланівці, Тернопільська область, код 33390395), а саме:
- станція охолодження ТАЕ ЕVО 121 заставна вартість 360000 грн.
- станція термостабілізації industrial frigo CTW 18 IP 150 заставна вартість 135000 грн.
- автомат механопневмо -формовочний АПФ -5м заставна вартість 219000 грн.
- холодильна установка АС -15 заставна вартість 532530 грн.
- прес -форма 18-ти місна заставна вартість 262200 грн.
- компресор «СОМРАІR»6030Е08А заставна вартість 203700 грн.
- штабелер заставна вартість 269800 грн.
- компресор МАRК 7122 МК заставна вартість 88600 грн.
- станція очистки повітря «Grassair»Adh 0053 АО заставна вартість 98200 грн.
в рахунок погашення заборгованості Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Лановецький район, Тернопільська область, код НОМЕР_1) по кредитному договору №03-1/140 від 10 грудня 2007 в сумі 991174,02 грн. за основним зобов'язанням 108736,23грн. по відсотках
на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України (вул. Шевченка, 12, м. Київ 1,01001, код 00039002) в особі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль" (вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, код 09338427, МФО 338426).
Видати наказ.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Лановецький район, Тернопільська область, код НОМЕР_1) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України (вул. Шевченка, 12, м. Київ 1,01001, код 00039002) в особі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль" (вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, код 09338427, МФО 338426) 10999,10 грн. сплаченого держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. В задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 15 березня 2010 р., через місцевий господарський суд.
Суддя