"10" лютого 2010 р.Справа № 15/62-1260
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд", проспект С.Бандери, 38, м. Тернопіль, 46002 в особі Спеціалізованого будівельного управління "Спецбуд" ТзОВ "Тернопільбуд", вул. Галицька, 7а, м. Тернопіль, 46000
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька лізингова компанія", вул. Текстильна, 28ч, м. Тернопіль, 46016
про стягнення 53.560,32 грн. заборгованості за виконані роботи, 8.118 грн.пені, 8.001,68 грн. інфляційних та 1.901,16 грн. 3 % річних
За участю представників сторін:
позивача: юрисконсульт Печений Олександр Петрович, довіреність № 01/10 від 09.06.09р.;
Головний бухгалтер Спеціалізованого будівельного управління Блажко Ірина Богданівна, довіреність № б/н від 02.07.08р.
відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд", проспект С.Бандери, 38, м. Тернопіль, звернулося з позовом в особі Спеціалізованого будівельного управління "Спецбуд" ТзОВ "Тернопільбуд", вул. Галицька, 7а, м. Тернопіль, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька лізингова компанія", вул. Текстильна, 28ч, м. Тернопіль, про стягнення 53.560,32 грн. заборгованості за виконанні роботи, 6369 грн. пені, 8.001,68 грн. інфляційних та 1.901,16 грн. 3 % річних.
У розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
За відсутності клопотання представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних судом матеріалів не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, однак подав суду клопотання від 08.02.2010р. про відкладення розгляду справи через неможливість забезпечити участь повноважного представника в судовому засіданні через невідкладене службове відрядження.
Зважаючи на неодноразову неявку відповідача не виклики суду, недотримання приписів ст. 22 ГПК України щодо зобов'язання сторін, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, обмеженість строку розгляду справи вимогами ст. 69 ГПК України, а також відсутність доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, суд відхиляє клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька лізингова компанія", вул. Текстильна, 28ч, м. Тернопіль про відкладення розгляду справи.
Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд", проспект С. Бандери, 38, м. Тернопіль, є юридичною особою і включене до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 01268934, що підтверджується довідкою № 31-35 від 30.06.2009р. Головного управління статистики у Тернопільській області, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав.
ТзОВ "Тернопільбуд" являється правонаступником ВАТ "Тернопільбуд", що піддтверджеється витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 812482.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька лізингова компанія" (Замовник) та Спеціалізованим будівельним управлінням "Спецбуд" ВАТ "Тернопільбуд" (Замовник) укладено договір підряду № 34, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати влаштування підпірної стіни і благоустрій території згідно затвердженої документації (п. 1.1. договору).
Згідно пункту 2.1. договору, сторони визначили, що вартість робіт визначена на підставі кошторисів та договірної ціни і становить 4.500 т. грн.., в т.ч. 750 т. грн.. ПДВ. Договірна ціна є динамічною і підлягає уточненню, виходячи з реальних цін на матеріали, послуги і роботи на момент їх виконання, а також при умові виходу нових нормативних документів. Розрахунок договірної ціни є невід'ємною частиною договору (п. 2.2. договору).
У відповідності до п. 2.4. договору, остаточна вартість робіт за даним договором визначається згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт, які є невід'ємними частинами договору.
Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що Замовник зобов'язаний провести авансовий платіж в розмірі 50 % від договірної ціни в термін 10 днів з моменту підписання договору.
Договір вступає в силу з часу його підписання двома сторонами (п. 10.3. договору).
Як випливає з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання згідно договору підряду № 34 від 01.07.2008р. виконав, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008р. серпень 2008р. вересень 2008р. та жовтень 2008р., проте відповідачем за виконані роботи своєчасно і в повному обсязі розрахунки не проводилися, у зв'язку з чим ним допущено заборгованість перед позивачем в сумі 53.560,32 грн..
До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.
У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, в силу зобов'язання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).
Всупереч згаданих приписів закону, положень укладених між сторонами договорів відповідач вчасно не виконав покладених на нього зобов'язань щодо оплати вартості виконаних Спеціалізованим будівельним управлінням "Спецбуд" ВАТ "Тернопільбуд" робіт, і як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, має заборгованість станом на час розгляду справи в сумі 53.560,32 грн..
Відповідно до положень ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, 549 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських зобов'язань зобов'язаний сплатити господарські санкції - штрафні санкції. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2. договору підряду № 34 від 01.07.2008р. сторони погодили, що у випадку порушення умов договору Замовник сплачує Підряднику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки платежу.
Форма відповідальності за несвоєчасне проведення розрахунків, передбачена п. 7.2 договору, за своєю правовою природою є пенею, а відтак суд вважає правомірним звернення позивача про стягнення 6 369 грн. пені за період з 11.11.2008 по 11.05.2009р. (згідно уточнення позовних вимог від 14.07.2009р.)
Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов'язань в частині оплати вартості виконаних робіт, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 7.742,64 грн. інфляційних нарахувань за період з 11.11.2008р. по 30.11.2009р. та 1.901,16 грн. 3 % річних за період з 11.11.2008р. по 18.01.2010р. правомірними.
В частині стягнення 259,04 грн. інфляційних нарахувань в позові відмовляється, як надмірно заявленій.
У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості в повному обсязі перед позивачем, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд", проспект С.Бандери, 38, м. Тернопіль, в особі Спеціалізованого будівельного управління "Спецбуд" ТзОВ "Тернопільбуд", вул. Галицька, 7а, м. Тернопіль, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька лізингова компанія", вул. Текстильна, 28ч, м. Тернопіль, 53.560,32 грн. заборгованості за виконані роботи, 8.118 грн. штрафу, 7.742,64 грн. інфляційних та 1.901,16 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу покладаються на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, Господарський суд
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька лізингова компанія", вул. Текстильна, 28ч, м. Тернопіль, код 33198652 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд", проспект С.Бандери, 38, м. Тернопіль, в особі Спеціалізованого будівельного управління "Спецбуд" ТзОВ "Тернопільбуд", вул. Галицька, 7а, м. Тернопіль, код 01268986 -53.560,32 грн. заборгованості за виконані роботи, 6.369 грн. пені, 7.742,64 грн. інфляційних та 1.901,16 грн. 3 % річних, 713,22 грн. державного мита та 313,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В частині стягнення 259.04 грн. інфляційних нарахувань в позові відмовити.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
5.Накази видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.
6.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "25" лютого 2010р.через місцевий господарський суд.
Суддя