22.03.10 Справа № 13/136-09нр.
За позовом: Малого приватного виробничо-торгівельного підприємства «ВМ», м. Суми
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми
про стягнення 7500 грн.
СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.
Секретар судового засідання Волохова Н.В.
пРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: не прибув.
Від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
Суть спору: позивач просив стягнути з відповідача 7500 грн., а саме: 2500 - відшкодування збитків, 5000 грн. - неустойки за несвоєчасне повернення торгівельного місця; зобов'язати відповідача повернути позивачу торгівельне місце № 59 в стані, в якому його було одержано в оренду; стягнути судові витрати по справі - 187 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 1000 грн. за оплату послуг адвоката.
Рішенням господарського суду Сумської області від 01.07.2009 р. по даній справі позов задоволений - зобов'язано ФОП ОСОБА_1 повернути МПВТП “ВМ” торгівельне місце № 59 в стані, в якому його одержано в оренду; стягнуто з ФОП ОСОБА_1 2500 грн. відшкодування збитків, 5000 грн. неустойки за несвоєчасне повернення торгівельного місця, 187 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1000 грн. за оплату послуг адвоката.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2009 р. рішення суду першої інстанції скасоване та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2010 р. постанова Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2009 р. в частині відмови у стягненні збитків на 2500 грн. залишена без змін, в решті постанова Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2009 р. та рішення господарського суду Сумської області від 01.07.2009 р. скасовані та в цій частині справа передана на новий розгляд.
Позивач представника в судові засідання не направив, письмового пояснення по суті позовних вимог суду не надав.
Відповідач проти позову заперечила та просить відмовити у його задоволенні.
У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача , суд встановив:
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що 21.01.2008 р. між ним як орендодавцем та підприємцем ОСОБА_1 як орендарем був укладений договір оренди торгівельного місця № 59, строк дії якого закінчився 31.03.2008 р. В порушення вимог ч. 1 ст. 785 ЦК України, відповідно до якої у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ, підприємець ОСОБА_1 не повернула торгівельне місце, продовжує використовувати його на свій розсуд та не сплачує орендної плати.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 785 ЦК України в разі несвоєчасного повернення орендарем об'єкту оренди орендодавцю, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення. За підрахунком позивача прострочення строку повернення торгівельного місця склало 10 місяців, а розмір неустойки - 5000 грн.
На підтвердження позовних вимог позивач надав листи № 46 від 17.03.2008 р., № 62 від 20.05.2008 р. та претензію № 5 від 01.12.2008 р., в яких вимагав від відповідача звільнити торгівельне місце № 59. Відповідач в судовому засіданні підтвердила, що отримувала від МПВТП “ВМ” зазначені листи, проте не надавала на них відповіді, оскільки торгівельне місце № 59 після закінчення дії договору від 21.01.2008 р. було нею звільнене.
З наведеними позивачем обгрунтуваннями суд не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Згідно укладеного 10.01.1996 р. з Сумською міською радою договору № 25 МПВТП “ВМ” була надана в користування під розміщення торгівельної зони земельна ділянка площею 0,1 га по АДРЕСА_1 Строк дії зазначеного договору оренди, який скінчився у 2006 р., був поновлений на 10 років згідно з рішенням господарського суду Сумської області від 17.04.2006 р. по справі № 13/131-06.
Таким чином, на час звернення позивача до суду із позовом у цій справі у березні 2009 р. він був належним користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1
Проте, постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2009 р. по справі № 13/131-06 рішення суду першої інстанції скасоване і справа направлена на новий розгляд. Під час її нового розгляду судом винесена ухвала від 24.12.2009 р., відповідно до якої позов МПВТП «ВМ» до Сумської міської ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки № 25 від 10.01.1996 р. залишений без розгляду.
Тобто, на даний час дія договору оренди земельної ділянки № 25 від 10.01.1996 р., на підставі якого позивач надавав торгівельні місця в оренду, скінчилася 10.01.2006 р. Виходячи з цього, на даний час позивач не є належним користувачем земельної ділянки, на якій розміщена торгівельна зона.
Крім того, з наданих відповідачем доказів вбачається, що 07.03.2008 р. було зареєстроване споживче товариство “Козацька слобідка”, учасником якого є, зокрема, підприємець ОСОБА_1 Згідно Акту прийому-передачі майна від 27.03.2008 р. ОСОБА_1 передала у власність споживчого товариства у якості вступного та обов'язкового внесків металевий торгівельний кіоск, що знаходився за адресою: м. Суми, АДРЕСА_1 Згідно з договором про надання послуг від 20.03.2008 р. та Актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 30.03.2008 р., тобто ще до закінчення дії договору № 59, Дочірнім підприємством ВАТ «Сумбуд» БМП «Хімбуд-2» були виконані роботи по погрузці та перевезенню торгівельних кіосків замовника - споживчого товариства «Козацька слобідка», в тому числі і металевого кіоску № 59, що раніше належав ОСОБА_1 З 31 березня 2008 р. зазначені металеві кіоски зберігалися в АДРЕСА_2 що підтверджується наданим відповідачем договором зберігання від 31.03.2008 р., укладеним із зберігачем - підприємцем ОСОБА_5
Позивач не надав суду доказів, що спростовують викладене відповідачем, та документально не підтвердив, що станом на 31.03.2009 р. (дата надходження до суду позовної заяви) відповідач неправомірно займала торгівельне місце № 59.
04.03.2009 р. рішенням Сумської міської ради № 2432-МР «Про врегулювання земельних відносин навколо земельної ділянки по АДРЕСА_1» фізичним особам-підприємцям, в тому числі і відповідачу, було дозволено тимчасово здійснювати торговельну діяльність на торговельних місцях, які вони фактично займають на земельній ділянці площею 0,1550 га за адресою: АДРЕСА_1 до моменту визначення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 0,1 га, на орендне користування якої претендує МПВТП “ВМ”.
Таким чином, на час звернення позивача із позовом згідно наданих відповідачем доказів торгівельна зона (торгівельні місця) по вул. Леваневського, 2ж (площею 0,1 га) була вільна від металевого торгівельного кіоску № 59.
Відповідно до ст. ст. 32 - 34 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але позивач, з урахуванням всіх обставин справи не подав суду належних доказів, які б об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. За таких обставин, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути торгівельне місце та сплатити 5000 грн. неустойки задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні позову - відмовити.
Суддя