Справа № 357/10869/19
1-кп/357/1402/19
18.11.2019 місто Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області:
у складі: головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 міста Біла Церква Київської області, кримінальне провадження № 12019110030002347 від 17.08.2019 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Гребінка Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , без місця реєстрації, раніше судимого:
1) 11.06.2002 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч.1 ст.309, ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнився 11.09.2004 із Львівської ВК № 40 умовно-достроково на невідбутий строк 2 місяці 26 днів;
2) 20.03.2006 Дрогобицьким міськрайонним Львівської області за ст. 304, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Звільнений 19.03.2010 із Личаківської ВК Львівської області № 30 по відбуттю строку покарання;
3) 20.04.2012 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ст.69, ст.357, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. Звільнився 12.09.2013 із Старобабанівської ВК Черкаської області № 92 умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 29 днів;
4) 04.06.2014 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч.3 ст.185, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
5) 14.11.2014 Христинівським міськрайонним судом Черкаської області за ч.3 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
6) 19.07.2017 Галицьким міськрайонним судом м. Львів за ч.2 ст.309, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць;
7) 14.03.2018 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.187, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 7 років 3 місяців з конфіскацією майна. Звільнений по відбуттю строку покарання після вступу вироку в законну силу 19.04.2018,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області: ОСОБА_4 ,
обвинувачений: ОСОБА_3
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 маючи не зняті та не погашені в установленому порядку судимість за вчинення тяжких злочинів проти власності та у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, на шлях виправлення не став та повторно вчинив нові умисні злочини проти власності за наступних обставин.
16.08.2019 приблизно о 23.00 год. ОСОБА_3 , маючи намір на вчинення крадіжки, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, зайшовши через вхідні ворота, отже проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки умисно, повторно, таємно від оточуючих, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, здійснив крадіжку велосипеда марки «BENETTI» brama кросс-кантрі, помаранчевого кольору, вартістю 4610 гривень 10 копійок, який знаходився на подвір'ї та належав потерпілій ОСОБА_5 .
В подальшому ОСОБА_3 з місця злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 4610 гривень 10 копійок.
Крім цього, 11.09.2019 приблизно о 02.00 год. ОСОБА_3 , знаходячись в під'їзді № 3 буд АДРЕСА_3 , через люк пожежної драбини проник до коридорного приміщення, відокремленого тамбуром, розташованого на третьому поверсі під'їзду, звідки умисно, повторно, таємно від оточуючих, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає викрав велосипед марки «DIAMONDBLACK RESPONCE» білого кольору вартістю 9299 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_6 .
В подальшому ОСОБА_3 з місця злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на суму 9299 гривень.
Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно, поєднані з проникненням у інше приміщення та сховище, тобто за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого, який будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочинів за ч. 3 ст. 185 КК України, розкаюється та пояснив, що дійсно він 16.08.2019 приблизно о 23.00 год. проник на територію домоволодіння, за адресою АДРЕСА_2 , де викрав велосипед марки «BENETTI» brama кросс-кантрі, належний потерпілій ОСОБА_5 .
Крім того, ОСОБА_3 11.09.2019 приблизно о 02.00 год. знаходячись у під'їзді № 3, будинку АДРЕСА_3 , через люк пожежної драбини проник до коридорного приміщення, відокремленого тамбуром, розташованого на третьому поверсі під'їзду, де викрав велосипед марки «DIAMONDBLACK RESPONCE», належний потерпілому ОСОБА_6 .В скоєному щиро каявся, просив суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення просив суд визнати недоцільним дослідження доказів у частині обставин вчинення цих злочинів, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.
Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумніві суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального провадження, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, за вище встановлених обставин.
При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22.03.2018 у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд уважає, установленими усі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.
Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки останній вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно, поєднані з проникненням у інше приміщення та сховище.
Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Мотиви призначення відповідного покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами статей 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України є тяжкими злочинами; обставини, які пом'якшують його покарання, щире каяття та активне сприяння в розкритті злочинів, обставину яка обтяжує його покарання - рецидив злочинів, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий, не має утриманців, офіційно не працевлаштований та суспільно корисною працею не займається, законного джерела заробітку не має, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває.
На підставі викладеного суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_3 нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення ним нових злочинів.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
Вирішуючи питання про зарахування до строку відбування покарання обвинуваченому терміну попереднього ув'язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, суд враховує, що у строк відбуття покарання по даному вироку необхідно зарахувати ОСОБА_3 час попереднього ув'язнення, з 12.09.2019 тобто з дня затримання останнього, виходячи із правил зарахування строку досудового заключення, передбаченого ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку: день за день.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Питання речових доказів у кримінальному провадженні вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у справі відсутній.
Керуючись статтями 368, 371, ч.2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні по ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту постановлення вироку, тобто з 18.11.2019, зарахувавши в нього термін його попереднього ув'язнення з 12.09.2019 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
Речовий доказ по справі, а саме: велосипед марки «DIAMONDBLACK RESPONCE», білого кольору, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити останньому, як у власника майна.
Товарний чек та квитанцію, після набрання вироком законної сили, продовжити зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12019110030002347 від 17.08.2019, які перебувають у прокурора.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя: ОСОБА_1