Справа № 347/2284/17
Провадження № 1-кп/347/78/19
04 листопада 2019 р. м.Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
з участю прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні в м. Косів Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017090190000357 від 05.10.2017 року відносно обвинуваченого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, освіта неповна загальна середня, не одруженого, згідно ст.89 КК України не судимого, депутатом не являється, на утриманні нікого не має,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
На розгляді у Косівському районному суді Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження № 12017090190000357 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
До Косівського районного суду через канцелярію надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурор подане ним клопотання підтримав та пояснив, що оскільки запобіжний захід закінчується 08.11.2019 року,розгляд справи ще не завершений і ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання прокурора підтримала та просить його задовльнити.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просить відмовити в задоволені заявленного прокурором клопотання, оскільки його підзахисний вже два роки під вартою, і ризики неведені прокурором нічим не підтверджені, просить замінити його підзахитсному запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Згідно ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до вимог ч.2 та ч.3 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Частина 3 ст.331 КПК України передбачає, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою на 60 днів, оскільки обвинуваченгий усвідомлюючи тяжкість злочину та неминучість покарання, може переховуватися від суду.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, викладеної в рішенні Джессіус проти Литви, особа може бути позбавлена волі на підставі статті 5 параграф 1 (с) Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод лише в рамках кримінального провадження, з тим,щоб вона постала перед компетентним судовим органом за обгрунтованою підозрою у вичненні злочину.
Обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу запобіжного заходу, який просять застосувати захисник та сам обвинувачений.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 199, 331, 372 КПК України, суд, -
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченого за ч.2 ст.121 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Коломийській виправній колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області (№41)" строком на 60 днів, а саме по 14 год. 50 хв. 03 січня 2020 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити начальнику дільниці СІЗО при ДУ "Коломийська виправна колонія (№41)", що за адресою: 78250, село Товмачик Коломийського району Івано-Франківської області.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1