Справа № 346/2753/19
Провадження № 2-а/346/70/19
18 листопада 2019 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді П"ятковського В.І.,
з участю секретаря Жмендак І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Печеніжинської селищної ради об"єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, про визнання протиправною та скасування постанови адміністративної комісії у справі про адміністративне правопорушення,
позивач звернувшись до суду з даним позовом посилається на те, що 24 травня 2019 року адміністративною комісією при Печеніжинській селищній раді ОТГ було винесено постанову № 11 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1360 грн. за встановлення відстійника (каналізаційної ями) біля прибудинкової території, з якої витікає вміст в рів вздовж дороги, чим порушив вимоги Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
Зазначає, що на його подвір"ї в АДРЕСА_1 є криниця, рівень води в якій в сезон дощів піднімається і затоплює його та сусідські подвір"я, в зв"язку з чим ним встановлено відповідний дренаж, який відкачує з криниці чисту воді у рів вздовж дороги, який і був розрахований для таких цілей.
Вказує, що про засідання комісії, на якій була прийнята оскаржувана постанова, дізнався вже із листа, що надійшов із селищної ради, де згодом отримав копію потсанови, акт обстеження та фотознімки.
Вважає винесену постанову незаконною, а тому просить її скасувати.
В судове засідання позивач не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача будучи належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до положень частини 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Врахувавши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 24 травня 2019 року адміністративною комісією при Печеніжинській селищній раді об"єднаної територілаьної громади Коломийського району Івано-Франківської області винесено постанову № 11 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП та накладено штраф у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадня, що становить 1360 грн. за те, що встановив відстійник (каналізаційну яму) біля прибудинкової території, з якої витікає вміст в рів вздовж дороги, чим порушив вимоги Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
Із дослідженого вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складався без участі позивача і суду не надано підтвердження належного повідомлення його про розгляд такого протоколу. Таким чином встановлено порушення процедури розгляду притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує одне з таких питань: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Згідно з ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити відомості про особу щодо якої розглядається справа. Для прийняття законного та правомірного рішення та винесення постанови по справі необхідні дані про особу, на яку складено протокол, зокрема документ, який посвідчує особу та про місце проживання. У протоколі не зазначено про документ, який посвідчує особу та про дані місця народження.
Згідно ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про вчинення адміністративного правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відмови від отримання другого примірника протоколу порушником, другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення вручається у присутності свідків, про що у ньому робиться відповідний запис.
Згідно з п. 44 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення відповідно до законодавства правил благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення лише в межах Конституції і законів України.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи «місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В ст. 72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В ч.1 ст. 77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Постанови адміністративної комісії по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті міський, міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.
Згідно ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідач не надав суду будь - яких доказів у справі про адміністративне правопорушення на підставі, яких була винесена оскаржувана постанова, що позивач був належно повідомлений про проведення перевірки по можливому допущенню ним правопорушення, отриманню копії протоколу та повідомлення комісії селищної ради ОТГ про час і місце розгляд справи по складеному на нього протоколу.
Таким чином, вина позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП не доведена, а тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи наведене в сукупності, суд вважає достовірними обставини, повідомлені позивачем і які жодним чином не спростовані відповідачем.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
В рекомендації № R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Оцінивши всі зібрані по справі докази, враховуючи обов'язок суб'єкта владних повноважень доводити суду правомірність прийнятого ним рішення, вчинених дії чи бездіяльності, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови, яка, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись, ст.ст. 9, 72, 77, 241, 286 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Печеніжинської селищної ради об"єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, про визнання протиправною та скасування постанови адміністративної комісії у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову № 11 від 24 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до 8 Апеляційного адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя П'ятковський В. І.