16.03.10 Справа № 2/43-09.
За позовом ОСОБА_1, м.Суми
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумикомунтранс”, м.Суми
про стягнення 7000 грн. 00 коп.
СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.
Представники:
від позивача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 12.01.2010 року
від відповідача: Кунцевич С.В., довіреність б/н від 24.02.2010 року
У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Литвиненко О.А.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача вартість належної йому частки майна в сумі 7 000 грн. 00 коп., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи. Крім того, просить вжити заходи щодо забезпечення позову, а саме накласти арешт на рахунок відповідача у межах суми, вказаної у позові.
Відповідач надав відзив № 4-2/89 від 28.01.2010 року на позовну заяву, в якому зазначив, що вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, і просить суд в задоволенні позову відмовити.
Ухвалами від 15.12.2009 р., 14.01.2010 р. та 28.01.2010 р. суд зобов'язував відповідача надати копії документів, необхідних для вирішення справи, зокрема, протоколу зборів учасників ТОВ “Сумикомунтранс” про виключення ОСОБА_1 із Товариства, контррозрахунок суми стягнення та документи, що підтверджують частку ОСОБА_1 у статутному фонді Товариства в розмірі 7000 грн. В судових засіданнях представник відповідача повідомив, що на підприємстві не вдалося відшукати протокол зборів учасників ТОВ, на яких ОСОБА_1 був виключений зі складу учасників.
У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:
13.09.1996 року розпорядженням № 475 голови Сумської міської ради народних депутатів було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю “Сумикомунтранс”, яке було перереєстроване з орендного Сумського комунального автотранспортного підприємства у зв'язку з викупом орендованого майна згідно договору купівлі-продажу з представництвом Фонду державного майна України в м.Суми № 81 від 28.06.1996 року і зміною організаційно - правової форми підприємства на підставі зборів Учасників від 05.08.1996 року, протокол № 1. Товариство являється правонаступником по всім правам та обов'язкам організації орендарів та орендованого підприємства (п. 1.1 Статуту в редакції 1996 р.).
Відповідно до затвердженого рішенням зборів учасників Товариства від 05.08.1996 року Установчого договору та п. 1.3 Статуту перелік учасників Товариства наведений в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною Статуту.
Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників Товариства був створений Статутний фонд у розмірі 52 мільярди карбованців. Сума, частка та кількість голосів кожного учасника Товариства в статутному фонді наведені в Додатку № 1.
У Переліку учасників Товариства (а.с. 17-22), що є Додатком № 1, під № 26 зазначений позивач - ОСОБА_1, частка якого у майні Товариства вказана - 700 000 тис. крб. (1,344%) і складається з 50 000 тис. крб. - вартості приватизаційного сертифікату та 650 000 тис. крб. - власних коштів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Учасникам товариства надано право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Також учасник товариства має право вийти в установленому порядку з товариства (стаття 10 Закону України "Про господарські товариства").
01.08.2007 року ОСОБА_1 звернувся до товариства із нотаріально засвідченою заявою про вихід із складу учасників товариства та про виплату 7000 грн. вартості належної йому частки майна.
Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці в статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Згідно ст. 54 Закону України “Про господарські товариства” при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
Пунктами 3.4, 3.5 Статуту ТОВ «Сумикомунтранс» з урахуванням змін, державна реєстрація яких здійснена 27.09.2007 р., учасник може вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід за один місяць до виходу в письмовій формі або на загальних зборах учасників. Учасник, який виходить із товариства має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Виплата може проводитись у грошовій (в тому числі, цінними паперами) чи матеріальній формі після затвердження звіту за рік і в строк до 12 місяців з дня виходу.
Сторонами не наданий суду протокол загальних зборів учасників Товариства, на яких позивача було виключено зі складу Товариства. У листі від 11.12.2008 р. за № 382/01-60 відповідач повідомляє, що позивач з 08.04.2008 р. не є учасником Товариства.
Державний реєстратор Виконавчого комітету Сумської міської ради на запит суду від 14.01.2010 року надав інформацію, відповідно до якої 27.09.2007 року було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ “Сумикомунтранс”. Протоколом зборів учасників товариства від 14.08.2007 року ОСОБА_1 виключено зі складу учасників на підставі нотаріально посвідченої заяви про вихід зі складу засновників.
В судовому засіданні 28.01.2010 р. представник відповідача повідомила, що на підприємстві не вдалося знайти протокол загальних зборів учасників ТОВ, на яких ОСОБА_1 був виключений зі складу учасників. Державний реєстратор з посиланням на приписи п. 6 ст. 11 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” відмовив відповідачу у наданні копій документів з реєстраційної справи, зокрема, копії протоколу зборів учасників від 14.08.2007 р.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту внесення ним саме суми 7000 грн. до статутного фонду Товариства.
Частиною 2 ст. 52 Закону України “Про господарські товариства” (в редакції на 13.09.1996) до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного фонду не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою.
З тексту Статуту Товариства в редакції 1996 року та Додатку № 1 до нього вбачається, що на момент здійснення перереєстрації Статуту, який був зареєстрований 17.09.1992 р., всі учасники повністю внесли свої вклади до статутного фонду товариства.
У наданих суду поясненнях позивач зазначив, що ним до статутного фонду товариства був внесений приватизаційний сертифікат на суму 50 000 тис. крб., інша частина коштів - внесена шляхом щомісячного утримання адміністрацією підприємства грошових коштів із заробітної плати.
З інформації, наданої державним реєстратором (лист від 25.01.2010 р. № 47/16.02-07) вбачається, що відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, станом на 19.07.2007 р. засновником ТОВ “Сумикомунтранс” було 111 осіб. Статутний фонд товариства складав 520000 (п'ятсот двадцять тисяч) грн., в т.ч. частка ОСОБА_1 - 7000 (сім тисяч) грн.
Відповідач не довів протилежного, незважаючи на те, що ухвалою від 28.01.2010 р. суд зобов'язував його надати копії документів, що підтверджують (або спростовують) частку ОСОБА_1 у статутному фонді Товариства в розмірі 7000 грн.
Частинами 1, 2 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
Відповідачем надані нові редакції Статутів Товариства із змінами, зареєстрованими 27.09.2007 р. та 21.04.2008 р., згідно яких позивач не входить до складу учасників Товариства.
За таких обставин, наданий позивачем розрахунок вартості належної йому частки в майні ТОВ “Сумикомунтранс” підтверджується матеріалами та доказами, що є у справі, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7000 грн. є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
У позовній заяві позивач просив вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту га рахунок ТОВ “Сумикомунтранс” в межах суми позову.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь - якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких засобів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд відмовляє позивачеві у задоволенні клопотання про забезпечення позову, оскільки ним не надано належних доказів в обґрунтування вимог даного клопотання, що можуть свідчити про ускладнення чи неможливість виконання рішення господарського суду по справі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, але відповідач з урахуванням всіх обставин справи не подав суду належних доказів, які б об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумикомунтранс” (40007, м. Суми, вул. Менжинського, 3; код 05514620) на користь ОСОБА_1 (40000, АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) 7000 грн. 00 коп. вартості частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунтранс», 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя