25.03.10 Справа № 16/15-10.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТопТехСервіс», м.Суми
до відповідача Підприємства Сумської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області ( № 116)
про стягнення 11080,48 грн..
СУДДЯ Моїсеєнко В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Чугай П.І.
Від відповідача: не з'явився
За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 11080,48 грн.. заборгованості за поставлені товари по видатковим накладним від 16.05.2008р. № ТТ-001591, від 26.05.2008р. № ТТ-001506, від 07.06.2008р. № ТТ-001052, від 02.06.2008р. № ТТ-001620, від 12.06.2008р. № ТТ-001816, від 18.06.2008р. № ТТ-001874, а також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
10.03.2010р. від відповідача - Сумської виправної колонії № 116 до господарського суду Сумської області надійшов відзив на позов , згідно якого він позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що він не є належним відповідачем по справі. Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.03.2010р. залучено до участі у справі в якості належного відповідача - Підприємство Сумської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області ( № 116) та зобов'язано належного відповідача подати відзив на позов.
Відповідач подав відзив на позов від 17.03.2010р . № 15/1609, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі , просить відстрочити стягнення заборгованості до надходження на його рахунок коштів, розглянути справу за відсутності його представника.
В судовому засіданні 25.03.2010р. представник позивача заперечує проти надання відстрочки стягнення заборгованості, так як відповідач майже два роки не сплачує в добровільному порядку борг за отримані товари.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
За період з 07.04.2008р. по 10.06.2008р. позивачем було поставлено відповідачу товарів на загальну суму 50929,25 грн.
Факт поставки та отримання відповідачем товарів підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, на яких міститься підпис повноважного представника відповідача, та довіреністями на отримання товару (а.с. 7-12).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за поставлений товар повністю не розрахувався, розрахувався лише частково в розмірі 39848,77 грн. і станом на 01.02.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 11080,48 грн..
Тому, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу вимогу (претензію) 199 від 12.08.2008р. та повторну претензію ( вимогу) від 04.12.2008р. № 187 з вимогою погасити заборгованість за поставлені товари у розмірі 11080,48 грн., встановивши строк виконання зобов'язання відповідно до 19.08.2008р. та до 10.12.2008р. В підтвердження направлення відповідачу претензій позивачем подано копії поштових описів-вкладення до цінного листа..
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки відповідач після отримання претензії розрахунки з позивачем повністю не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар відповідно до видаткових накладних складає 11080,48 грн., що підтверджується матеріалами справи .
Відповідач подав відзив на позов від 17.03.2010р . № 15/1609, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі , просить відстрочити стягнення заборгованості до надходження на його рахунок коштів. В судовому засіданні 25.03.2010р. представник позивача заперечує проти надання відстрочки стягнення заборгованості, так як відповідач майже два роки не сплачує в добровільному порядку борг за отримані товари, тому клопотання відповідача щодо відстрочки виконання рішення суд залишає без задоволення.
Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.
Відповідачем не подано доказів сплати боргу, тому вимоги позивача щодо стягнення 11080,48 грн. боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути Підприємства Сумської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області ( № 116) ( 40002, м.Суми, вул.. Роменська,110, код 08680796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТопТехСервіс» ( м.Суми, вул.. Скрябіна,38, код 32603113) 11080,48 грн. боргу, 111 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ В.М.Моїсеєнко
Суддя