Іменем України
15.03.2010 справа № 5020-11/260
За позовом: Публічного акціонерного товариства Банк „Морський”
(99001, м.Севастополь,вул.Брестська, 18-А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг”
(99000, м.Севастополь, вул.Флагманська, буд.5 кв.15)
про стягнення заборгованості у розмірі 359043,99 грн.
Суддя Дмитрієв В.Є.
За участю представників:
позивача - Толчина Н.Г., довіреність № 2059/09 від 02.11.2009, ПАТ "Банк "Морський";
відповідача - не з'явився, ТОВ "Трансфер-ЮГ".
Публічне акціонерне товариство Банк „Морський” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 359043,99 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем неналежним чином виконуються зобов'язання за кредитним договором № 550208-КЮ від 08.02.2008.
Ухвалою суду від 23.11.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/260.
У судовому засіданні 15.03.2010 представник позивача подав заяву про уточнення підстав позову, з посиланням на рішення господарського суду міста Севастополя від 22.02.2010 по справі № 5020-4/009. Вказана заява прийнята судом.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином за адресою, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 38) та неодноразові клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 29, 40, 46).
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням представника відповідача.
Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
08.02.2008 між відкритим акціонерним товариством Банк “Морський” (найменування юридичної особи змінилося на публічне Акціонерне товариство Банк “Морський”, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 19.10.2009 (а.с. 17) (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю “Трансфер-Юг” (Позичальник) укладений Кредитний договір №550208-КЮ (далі -Кредитний договір) (а.с. 8-9).
Згідно з пунктом 1.1 Кредитного договору Банк надає Позичальнику грошовий кредит у формі одноразового платежу для придбання фронтального відвантажника марки РN 936 у сумі 282800,00 грн., на строк з 08.02.2008 по 07.02.2013 з виплатою процентів за користування кредитом, виходячи із ставки 21% річних.
Пунктом 3.3.1 Кредитного договору передбачений обов'язок Позичальника використовувати кредит на зазначені у пункті 1.1 цілі та повернути кредит не пізніше 07.08.2013.
Згідно з пунктом 3.3.2 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний виплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи з 21% ставки річних, але не пізніше останнього робочого дня місяця на рахунок №206830209068 у ВАТ Банк “Морський”.
Судом встановлено, що на виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 282800,00 грн.
Однак, за твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання щодо сплати грошових коштів за Кредитним договором виконував неналежним чином, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 359043,99 грн., з яких: 282800,00 грн. -сума основного боргу, 64375,01 грн. -сума прострочених процентів, 11868,98 грн. -пеня.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 22.02.2010 по справі 5020-4/009 за позовом публічного акціонерного товариства Банк “Морський” до товариства з обмеженою відповідальністю “Трансфер-Юг” про розірвання договору, розірваний кредитний договір №550208 КЮ від 08.02.2008, укладений між Відкритим акціонерним товариством Банк “Морський” (найменування юридичної особи змінилося на Публічне Акціонерне товариство Банк “Морський”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансфер-Юг”.
Вказане рішення станом на 15.03.2010 року не оскаржено та набрало законної сили.
Таким чином, станом на момент прийняття рішення по справі № 5020-11/260 кредитний договір №550208 КЮ від 08.02.2008 є розірваним.
Однак, відповідно до частини четвертої статті 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Докази оплати відповідачем заборгованості за кредитом у розмірі 282800,00 грн. в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги у цій частині такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 3 статті 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 1 статті 1054 Цивільного кодексу України також передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов'язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.
Згідно з пунктом 3.3.2 Договору Позичальник зобов'язаний виплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи з 21% ставки річних, але не пізніше останнього робочого дня місяця на рахунок №206830209068 в ВАТ Банк “Морський”.
Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с. 33) сума прострочених процентів, нарахованих за користування кредитними коштами станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом, склала 64375,01 грн. Перевіривши наданий розрахунок заборгованості по сплаті процентів, суд вважає його вірним, а суму заборгованості у цій частині такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.
Згідно з пунктом 3.2.3 Договору, у випадку недотримання Позичальником пункту 3.3.1 Договору, Банк має право розірвати Договір та достроково стягнути кредит та проценти за його використання з виплатою пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючий у період, за який стягується пеня, розрахованої від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання зобов'язання.
На підставі зазначеного пункту Договору позивачем нарахована пеня за період з 20.04.2009 по 20.10.2009 у розмірі 11868,98 грн.
Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг” (99000, м.Севастополь, вул.Флагманська, буд.5 кв.15, код ЄДРПОУ 34301259, відомості про наявні рахунки в установах банків відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства Банк „Морський” (99001, м. Севастополь, вул. Брестська, буд. 18А, код ЄДРПОУ 20748213, відомості про наявні рахунки в установах банків відсутні) заборгованість по сплаті кредиту у розмірі 282800,00 грн., заборгованість по сплаті процентів за кредитом у розмірі 64375,01 грн., пеню у розмірі 11868,98 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 3590,43 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 18.03.2010.