Справа № 184/1083/19
Номер провадження 2/184/404/19
11 листопада 2019 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Гукової Р.М,
за участю секретаря судового засідання - Поліщук О.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Сігало В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про повернення вартості замовлення за договором, стягнення пені та розірвання договору про надання послуг, -
Позивач звернулася до Орджонікідзевського міського суду з позовною заявою до відповідача про повернення вартості замовлення за договором, стягнення пені та розірвання договору про надання послуг.
Свої позовні вимоги, згідно наданих уточнень, мотивує тим, що 14.02.2019р. між нею та відповідачем був укладений договір про надання послуг, відповідно до якого відповідач зобов'язався виготовити, доставити та монтувати металопластикові вікна за місцем проживання позивача, а позивач у свою чергу зобов'язалася оплатити вказані послуги. Позивач виконала всі необхідні умови договору, а саме сплатила 100 % суми замовлення, що становило 6800,00 грн. Однак відповідач умови договору не виконав, металопластикові вікна у передбачений договором строк замовнику не доставив, що і стало підставою для звернення із відповідним позовом до суду.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, при цьому позивач вказує на те, що долучений відповідачем до матеріалів справи акт прийому-передачі конструкцій нею не підписувався, а тому зазначений документ є підробленим.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність останніх. Зокрема, представник відповідача у судовому засіданні посилається на те, що умови договору від 14.02.2019р. відповідачем виконані у повному обсязі, за замовленням позивача виготовлено, доставлено та вмонтовано металопластикове вікно, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, у тому числі актом прийому-передачі конструкції.
Ухвалою суду від 11.09.2019р. клопотання позивача та його представника було задоволено та призначено у даній цивільній справі проведення судово-почеркознавчої експертизи, до закінчення проведення якої провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 17.10.2019р. провадження у даній цивільній справі поновлено та призначено засідання на 11.11.2019р. для вирішення клопотань експерта.
У судовому засіданні 11.11.2019р. позивач та її представник відмовились від проведення судово-почеркознавчої експертизи та наполягали на вирішенні даної цивільної справи на підставі наявних документів.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).
Під час розгляду даної справи, судом було забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ст.129 Конституції України).
Відповідно до ст..11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, такими підставами є договори та інші правочини.
Як встановлено в судовому засіданні 14.02.2019р. між ОСОБА_1 (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) був укладений договір про надання послуг №б/н, відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується організувати дії по виготовленню та передачі у власність ПВХ конструкцій по розцінкам Виконавця (а.с.7).
Факт підписання вказаного правочину, його умови та дійсність не оспорюється учасниками процесу.
Таким чином між сторонами виникли взаємовідносини, що випливають із договору підряду.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 865 ЦК України передбачено, що за договором підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих ЦК, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
В силу вимог ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Так, згідно до п.1.2 та п.3.1 договору від 14.02.2019р. замовник повинен спочатку сплатити 100% вартості виробу, а потім прийняти вироби згідно умов цього договору.
Позивач сплатила на користь відповідача за договором про надання послуг №б/н від 14.02.2019р. грошові кошти в сумі 6800,00 грн., що являється 100% вартості виробу.
Даний факт підтверджується відміткою ФОП Жукова на договорі про надання послуг №б/н від 14.02.2019р. та не заперечується сторонами.
Обґрунтовуючи підстави для звернення із відповідним позовом до суду та підстави для задоволення позовних вимог щодо розірвання договору про надання послуг, стягнення платежів за договором у сумі 6800 грн. та пені у сумі 6936 грн. позивач та її представник посилаються на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором від 14.02.2019р., а саме не встановив їй металопластикові вікна в зазначений у договорі строк.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст..530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст..538, 539 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Так, згідно п.3.2 договору про надання послуг №б/н від 14.02.2019р., виконавець зобов'язується виготовити виріб протягом 35 робочих днів з моменту підписання даного договору.
При цьому сторони у п.3.7. даного правочину погодили , що зобов'язання Виконавця по даному договору вважаються виконаними повному обсязі після підписання Замовником акту прийому-передачі виробів.
Пунктом 3.8. договору передбачено, що Замовник підписує акт прийому-передачі виробу або надає мотивовану відмову від підписання із зазначенням недоліків.
Спростовуючи доводи позивача, представник відповідача в судовому засіданні та відзиві на позов, посилається на те, що відповідачем усі зобов'язання за договором про надання послуг № б/н від 14.02.2019р. виконано, що підтверджується підписом позивача в акті прийому-передачі конструкції.
На підтвердження вказаної позиції відповідачем долучено до матеріалів справи комерційну пропозицію та акт прийому-передачі конструкції до договору від 14.02.2019р., який 08.03.2019р. підписаний сторонами, у тому числі і позивачем, без будь-яких зауважень та заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Разом з тим, відповідач у судовому засіданні заперечувала факт підписання нею комерційної пропозиції та акту прийому-передачі конструкції до договору від 14.02.2019р., вказуючи, що наявний у даних документах підпис їй не належить, з огляду на що остання клопотала призначити у справі відповідну судово-почеркознавчу експертизу.
Дане клопотання позивача судом було задоволено та у справі призначена відповідна експертиза.
Однак у подальшому, у судовому засіданні позивач та її представник відмовились від проведення призначеної судом експертизи та наполягали на вирішенні даної цивільної справи за наявними документами.
При цьому судом роз'яснено та позивачем зазначено, що їй відомі наслідки даної процесуальної дії .
Відповідно до ст..76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При цьому в силу вимог ст..81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст..12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе по договору від 14.02.2019р. зобов'язань щодо виготовлення та передання у власність позивачу ПВХ конструкцій. Натомість матеріали справи містять докази на підтвердження виготовлення та доставлення замовнику (позивачу) у передбачений договором від 14.02.2019р. строк метало пластикових конструкцій, які є предметом вказаного договору.
При цьому жодних доказів на спростування належності та допустимості наданих відповідачем акту прийому-передачі конструкцій та комерційної пропозиції, які підтверджують прийняття позивачем ПВХ конструкцій, останньою суду не надано.
У той же час суд враховує, що рішення суду ухвалюється на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні та не може ґрунтуватись на припущеннях.
Аналізуючи встановлені судом обставини та зазначені правові норми в сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення її прав, як споживача, в той час, коли заперечення відповідача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Керуючись ст. ст.1,4,12-13,56-57,77,80-81,197,200,263-266 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про повернення вартості замовлення за договором, стягнення пені та розірвання договору про надання послуг - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.11.2019р.
Суддя Орджонікідзевського міського суду Р. М. Гукова