Вирок від 19.11.2019 по справі 183/6166/17

Справа № 183/6166/17

№ 1-кп/183/246/19

ВИРОК

іменем України

19 листопада 2019 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду кримінальне провадження за № 12016040350000346 від 04.02.2016 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тошківка Первомайського району Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

представника потерпілої ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачувався в тому, що

31.01.2016, приблизно о 06:00 годині, до реабілітаційного центру Християнської благодійної організації «Милосердне серце», розташованого на території домоволодіння № 19 по вул. Гагаріна с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровській області, для проходження курсу реабілітації від алкогольної залежності, волонтери реабілітаційного центру за згодою матері ОСОБА_8 - ОСОБА_5 , після тривалого зловживання спиртними напоями, в стані алкогольного сп'яніння доставлено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На території реабілітаційного центру волонтерами реабілітаційного центру - «служителем порядку» ОСОБА_3 та особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження було ознайомлено ОСОБА_8 з правилами внутрішнього розпорядку та зазначено, що на території центру необхідно дотримуватися встановленого графіку дня, вчити молитви, молитися та, крім того, забороняється вживати алкогольні напої, висловлюватися нецензурною лайкою. За порушення встановленого в центрі порядку передбачені покарання - фізичні вправи, поміщення до карантину тощо.

Перебуваючи на території реабілітаційного центру, ОСОБА_8 протягом трьох діб, з моменту його доставлення, на неодноразові вимоги ОСОБА_3 та особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, дотримуватися установленого графіку дня, вчити молитви, молитися та не висловлюватися нецензурною лайкою не реагував, покарання за порушення дисципліни у вигляді фізичних вправ виконувати відмовлявся.

Так, з 31.01.2016 до 03.02.2016 між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження неодноразово виникали конфлікти з приводу небажання ОСОБА_8 виконувати правила внутрішнього розпорядку, встановлені у центрі. Після чого ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з метою покарання та залякування ОСОБА_8 , зв'язували останнього липкою стрічкою, мотузками та неодноразово застосовували фізичне насилля, що виражалось у побитті ОСОБА_8 . Незважаючи на зазначені заходи, ОСОБА_8 продовжував ігнорувати їхні вимоги, постійно голосно кричав.

02.02.2016, у вечірню пору доби, більш точного часу слідством не встановлено, у приміщенні кухні реабілітаційного центру Християнської благодійної організації «Милосердне серце», розташованої на території домоволодіння № 19 по вул. Гагаріна с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, під час проведення «профілактичної» бесіди із ОСОБА_8 у ОСОБА_3 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виник злочинний умисел, направлений на побиття ОСОБА_8 з метою залякати останнього та примусити виконувати їх вимоги.

Після чого ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, повалили ОСОБА_8 на підлогу обличчям донизу, зв'язали останньому кінцівки та почали наносити йому численні удари руками, ногами в ділянку голови, тулуба і кінцівок (не менш ніж 10 ударів), після чого затягли в кімнату реабілітаційного центру, розташовану на другому поверсі, та залишили в кімнаті зі зв'язаними руками і ногами.

03.02.2016, о 04:00 годині, ОСОБА_3 разом з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, почувши, що ОСОБА_8 внаслідок металкогольного психозу (алкогольного делірію), викликаного різким припиненням вживання спиртних напоїв, голосно кричить та не дає відпочивати реабілітантам і волонтерам центру, зайшли до кімнати другого поверху реабілітаційного центру Християнської благодійної організації «Милосердне серце», розташованого на території домоволодіння № 19 по вул. Гагаріна с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, де разом намагались заспокоїти ОСОБА_8 , він на вимоги ОСОБА_3 і особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, не реагував, голосно кричав, відмовлявся заспокоїтись та випорожнився під себе.

ОСОБА_3 разом із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, будучи обуреними поведінкою ОСОБА_8 , маючи на меті покарати останнього шляхом застосування фізичного насилля, розв'язали та виштовхали ОСОБА_8 з кімнати другого поверху на перший поверх, під час чого ОСОБА_8 впав зі сходів, піднявся та забіг до душової кімнати і зачинив двері на замок, продовжуючи гуркотіти меблями, іншими предметами та голосно кричати. У цей час у ОСОБА_3 та особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, раптово виник злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , тобто умисних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, з метою залякування та покарання за його «неадекватну» поведінку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, групою осіб, з метою залякування, 03.02.2016, о 04 годині 20 хвилин, ОСОБА_3 разом з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, вибили двері душової кімнати, витягли ОСОБА_8 з душової кімнати, затягли останнього на другий поверх будівлі реабілітаційного центру, де ОСОБА_3 почав вимагати від ОСОБА_8 стати обличчям до стіни та підняти руки догори. Після того, як останній виконав його вимоги, ОСОБА_3 умисно наніс не менше 2-х ударів руками в ділянку спини ОСОБА_8 , після чого особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, також умисно нанесла не менше 2-х ударів руками в ділянку спини потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_8 декілька разів падав на підлогу та вставав. ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, діючи умисно, групою осіб, з метою залякування потерпілого розвернув ОСОБА_8 обличчям до себе, та взявши з підлоги пляшку з водою об'ємом 5 літрів, не менше двох разів кинув її в ділянку грудної клітини ОСОБА_8 , після чого взяв фрагмент пластикової водопровідної труби та умисно наніс не менше 10 ударів по верхніх, нижніх кінцівках та тулубу ОСОБА_8 .

У цей час особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, взявши рукою за голову потерпілого ОСОБА_8 , нагнув його обличчям до підлоги та умисно наніс рукою не менше 2 ударів в ділянку шиї потерпілого. Під час нанесення ударів ОСОБА_3 разом з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з метою залякування та придушення волі ОСОБА_8 вимагали від нього припинити голосно кричати та на їхню вимогу почати виконувати фізичні вправи. На вказані вимоги ОСОБА_8 не відреагував та впав на підлогу, після чого ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, на виконання свого злочинного умислу, по черзі та разом, умисно нанесли не менше десяти ударів ногами по голові, тулубу і кінцівках ОСОБА_8 , не менше, ніж по п'ять ударів кожен.

Після тривалого нанесення тілесних ушкоджень на першому та другому поверсі приміщень реабілітаційного центру ОСОБА_3 і особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, бажаючи досягнення результатів своєї злочинної мети, направленої на залякування ОСОБА_8 , зв'язали останньому руки і ноги, заткнули кляпом, після чого затягнули ОСОБА_8 до приміщення горища, розташованого на другому поверсі реабілітаційного центру, де залишили його, не надавши медичної допомоги, позбавивши можливості ОСОБА_8 надати собі першу медичну допомогу або звернутися за медичною допомогою до інших.

Своїми умисними спільними діями, що виразились у завданні ударів руками і ногами в ділянку голови, тулуба та кінцівок ОСОБА_8 , завданні ударів фрагментом пластикової труби в ділянку тулуба і кінцівок ОСОБА_8 , киданні пляшки з водою у ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, спричинили потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді:

-закритої тупої травми грудної клітини - синці червоно-фіолетового кольору на передній поверхні грудної клітини на рівні 2-8-го ребер між середньо-ключичними лініями; в проекції тіла грудини; по передньо-боковій поверхні грудної клітини зліва на рівні 3,4,6-9-го ребер по передній паховій лінії; на боковій поверхні грудної клітини справа на рівні 6-9-го ребер між передньою та середньою пахвовими лініями; великі крововиливи в товщі м'яких тканин грудної клітини зліва і справа, розташовані відповідно синців та переломів ребер; численні переломи ребер: справа - 8,9,10 та 11-го по навколо- хребтовій лінії з пошкодженнями пристінкової плеври; 2-10 ребер по середньо- ключичній лінії; переломи 2-9-го ребер зліва по середньо-ключичній лінії; поперечні переломи грудини між рукояткою та тілом, а також у проекції 6-тих ребер; численні крововиливи в товщу легень у різних їх ділянках; забій серця, великий розшаровуючий крововилив на передній поверхні серцевої сорочки, крововиливи на передній стінці лівого шлуночка серця, розсіяний крововилив у серцевій перетинці, в задньому сосочковому м'язі серця; нерівномірне кровонаповнення судин та капілярів серця, двобічний гемоторакс (скупчення крові в плевральних порожнинах); емфізему та набряк легенів, шокову реакцію в нирках.

- закриту внутрішньочерепну травму: синці в лобній ділянці зліва та справа; навколо лівого ока; на спинці носу; в правій скроневій і виличній ділянці з саднами на тлі синців, а також садно на правій щоці; великі крововиливи в товщу м'яких тканин голови з внутрішньої сторони в правій лобній, обох скроневих та в правій тім'яній ділянці; розсіяні крововиливи в товщі м'яких мозкових оболонок в лівій лобній та правій тім'яній частках півкуль головного мозку; розсіяні субарахноїдальні крововиливи в ділянці лівої лобної частки головного мозку, крововиливи в речовину головного мозку, в тому числі і в ділянці Вароліевого мосту; помірно виражений набряк м'яких мозкових оболонок та речовини головного мозку; - закриту тупу травму тулуба та кінцівок: синці на правій боковій поверхні живота; в ділянці крила клубових кісток тазу зліва і справа; садна в ділянці лівої клубової кістки; на зовнішній поверхні правого плеча, задньо-зовнішній поверхні лівого плеча у верхній, середній і нижній третинах; на зовнішній, задній і частково внутрішній поверхні ліктьових суглобів; тильній поверхні правого передпліччя в нижній третині і лівого передпліччя в середній третині; циркулярний синець в нижній третині лівого передпліччя з дрібними саднами на тілі; тильній поверхні правої кисті; на передньо-внутрішній поверхні лівого колінного суглоба; передній поверхні правого колінного суглоба; передньо-зовнішній поверхні нижньої третини гомілок; на тильній і внутрішній поверхні обох стоп; забита рана на передній поверхні верхньої третини правої гомілки; 26 синців в ділянці голови, тулуба та кінцівок; 1 (одну) забиту рану правої гомілки.

Виявлені у потерпілого пошкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини з синцями, крововиливами в товщу м'яких тканин, з численними переломами ребер, грудини, забоєм серця, крововиливами в легенях, двобічним гемотораксом, відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеня за ознаками небезпеки для життя та призвели до смерті.

Тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми з синцями, саднами, крововиливами в товщу м'яких тканин голови з внутрішньої сторони, крововиливами під м'якою мозковою оболонкою та в речовину головного мозку, в тому числі і в стовбурну його частину (в ділянку Вароліевого мосту, де находяться центри регуляції діяльності життєво важливих функцій систем організму - дихальної та серцево- судинної), відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеня як такі, які є небезпечними для життя, та в даному випадку сприяли настанню смерті потерпілого.

Виявлене у потерпілого пошкодження у вигляді забитої рани гомілки відноситься до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості як таке, що викликало короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день), який необхідний для повного загоєння рани.

Тілесні ушкодження у вигляді синців кінцівок, правої бокової поверхні живота; в ділянці крила клубових кісток тазу зліва і справа, саден у ділянці лівої клубової кістки відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості як такі, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше, як шість днів.

Смерть потерпілого ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з 09:00 до 11-00 години від закритої тупої травми грудної клітини з великими крововиливами в м'які тканини грудної клітини, численними переломами ребер з пошкодженнями пристінкової плеври, переломами грудини, забоєм серця, легенів, яка в своєму перебігу ускладнилася шоком.

Настанню смерті сприяла внутрішньочерепна травма з великими крововиливами в м'які покриви голови з внутрішнього боку, під м'якими мозковими оболонками та в речовину головного мозку.

Дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто, умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, з метою залякування потерпілого, що спричинило смерть потерпілого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні не визнав, пояснив, що з кінця 2015 року він проходив реабілітацію від наркотичної залежності у реабілітаційному центрі Церкви «Нове покоління» в с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області. Керував центром ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і Сердечний Станіслав, йому відомо, що ОСОБА_11 керував декількома центрами реабілітації. Реабілітація залежних від наркотичних засобів або алкоголю проходила шляхом вивчення Біблії, духовних бесід та молитов. Реабілітаційний центр розташований у житловому двоповерховому будинку. Фізичного насильства до реабілітантів ніхто не застосовував. В січні 2016 року він став помічником старшого по центру, в його обов'язки входило закупівля продуктів харчування та контроль за графіком навчання. Дату він не пам'ятає, наприкінці січня 2016 року, рано вранці до центру привезли ОСОБА_8 , його привіз ОСОБА_12 і ще один працівник, він не пам'ятає, хто-саме. ОСОБА_13 розповів, що ОСОБА_8 вже проходив реабілітацію в іншому центрі, але втік, після чого його привезли до с. Орлівщина. Від ОСОБА_8 був запах алкоголю, його покупали, покормили та поклали відпочивати в кімнаті для карантину, там вже знаходилося близько 15 чоловік. За порядком в цій кімнаті слідкував ОСОБА_14 . Наступного дня ОСОБА_8 був на заняттях, йому було дуже погано, він просив спиртного. Наступного дня він збирався супроводжувати реабілітанта ОСОБА_15 , який був засуджений, на реєстрацію. Близько 07-00 години ранку він бачив, що ОСОБА_8 сидів у коридорі на першому поверсі, йому було погано, в нього була «біла гарячка», він не розумів, що робив - бився о стіну, намагався вистрибнути у вікно. Він поїхав до м. Новомосковська та приїхав до реабілітаційного центру о 12-00 годині, ОСОБА_8 був на другому поверсі, в кімнаті карантину, в нього були зв'язані руки і ноги, він лежав обличчям вниз, ОСОБА_16 пояснив, що ОСОБА_8 зв'язали, оскільки у нього «біла гарячка». Після обіду він знову піднявся на другий поверх, виявив, що ОСОБА_8 не дихає, повідомив про це ОСОБА_13 і ОСОБА_17 . ОСОБА_16 став роботи ОСОБА_8 штучне дихання, масаж серця, але останній не подавав ознак життя. В обґрунтування доведеності вини ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, представником державного обвинувачення суду надані нижченаведені докази:

-показання потерпілої ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_8 - її син, він проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_3 . В зв'язку з сімейними обставинами, приблизно з 2015 року, її син став зловживати спиртними напоями. На вулицях міста вона побачила оголошення щодо лікування алкогольної залежності, стала телефонувати за зазначеними номерами, вартість становила 5-6 тис. грн., для неї це було дорого. В наступному син знову запив, в зв'язку з чим, вона зателефонувала до центру лікування «шлях до нового життя», назву точно не пам'ятає. Вона була в центрі в м. Підгороднє Дніпропетровської області, їй стала відомо, що лікування проводиться шляхом ізоляції від людей, духовного спілкування, читання молитов. Вона прийняла рішення про поміщення сина до зазначеного центру, спілкувалася з керівником по прізвищу ОСОБА_18 . Її син не погодився на пропозицію пройти курс реабілітації, але вона зателефонувала ОСОБА_18 , після чого приїхав він, пастор ОСОБА_19 і ще двоє чоловіків на автомобілі, вона пустила їх до квартири, вони представилися сину працівниками поліції і з ним необхідно провести якісь дії. В розмові ОСОБА_20 повідомив її що протягом місяця не потрібно телефонувати синові та відвідувати його, після чого забрали сина. Через три неділі колишня співмешканка сина ОСОБА_21 зателефонувала їй та повідомила, що син по дзвонив їй та просив перевести гроші на дорогу, але не змогла перерахувати. Коли вона подзвонила ОСОБА_18 , останній повідомив, що її син втік з реабілітаційного центру. Пізніше зателефонував син, повідомив, що він знаходиться на залізничному вокзалі м. Дніпропетровська, просив вислати гроші на білет. Коли син приїхав додому, він розповів, що в центрі його били, в нього болять нирки, спина, також, розповідав, що в с. Орлівщина є центр, де дуже застосовують фізичне насилля, можуть вбити та викинути тіло, але, вона подумала, що син говорить неправду, щоб не залишатися на реабілітації. ОСОБА_20 неодноразово телефонував їй, просив її повернути сина до центру. В січні 2016 року ОСОБА_8 знову став пити, вчинив в неї крадіжку, в зв'язку з чим, вона у ніч з 30.01. на 31.01.2016 року близько 01-00 години зателефонувала ОСОБА_18 , попросила його забрати сина до реабілітаційного центру. Через деякий час приїхав ОСОБА_18 , ОСОБА_22 і ще двоє чоловіків, вона та ОСОБА_18 були на кухні, а інші забирали сина, що там відбувалося, вона не бачила, але був гуркіт, чула боротьбу, та бачила, що сина за руки і ноги виносили з квартири. Вона розуміла, що сина повезуть до м. Підгороднє. 31.01.2016 р. близько 06-30 годин їй зателефонував ОСОБА_18 та повідомив, що вони доїхали до реабілітаційного центру, її син відпочиває (він був в стані після вживання спиртного). В наступному, вона неодноразово телефонувала ОСОБА_18 , він повідомляв, що з сином все добре. 03.02.2016 р. ОСОБА_18 повідомив її по телефону що її син помер, говорив, що мабуть в нього був серцевий напад. Приблизно о 19-00 годині 03.02.2016 р. їй зателефонував слідчий ОСОБА_23 , викликав її для допиту. 04.02.2016 р. у слідчого їй стало відомо, що її син перебував не в м. Підгороднє, а в с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, в реабілітаційному центрі Церкви «Нове покоління». Вона була у морзі бачила тіло сина, він був весь у синцях, саднах. Їй відомо, що після цих подій реабілітаційний центр виїхав з с. Орлівщина, всі документи були знищені. Про те, що до смерті сина причетні служителі церкви ОСОБА_24 і ОСОБА_16 їй стало відомо під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Приблизно через сім днів ОСОБА_18 по телефону говорив, що йому відомо, хто спричинив синові тілесні ушкодження, але, в наступному не виходив на зв'язок. Також їй стало відомо, що відносно слідчого ОСОБА_23 було порушене кримінальне провадження за отримання взятки з ОСОБА_25 (який був керівником центру в с. Орлівщина).

-показання свідка ОСОБА_26 , яка в судовому засіданні показала, що вона є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . З приводу обвинувачення їй нічого не відомо, в лютому 2016 року вона перебувала за межами України. В 2015 році між нею та ОСОБА_27 був укладений договір найму наведеного вище жилого будинку, останній повідомив, що в будинку будуть проживати будівельники та біженці з м. Донецька. Вона навідувалася до будинку, їй стало відомо, що там знаходиться реабілітаційний центр, проживало близько 40 чоловік. В 2016 році слідчий поліції повідомив її, що в будинку побили чоловіка, який помер.

-показання свідка ОСОБА_28 , яка в судовому засіданні показала, що вона знайома з обвинуваченим, оскільки проходила реабілітацію у центрі Церкви «Нове покоління», а ОСОБА_3 був помічником керівника центру. Керівником центру був ОСОБА_11 , старшим - ОСОБА_29 . Вона проходила реабілітацію в центрі з 01.04.2015 р., оскільки в неї була наркотична залежність. Потерпілого ОСОБА_8 вона раніше не знала. Приміщення центру знаходилався в с. Орлівщина, вулицю вона не пам'ятає. Будівля двоповерхова, на першому поверсі прихожа кімната, ванна кімната, туалет, кухня, їдальня, вітальня, кабінет служителів. На першому поверсі проживали близько 35 осіб, серед яких 10 жінок, які проходили реабілітацію. Із вітальні сходи, які ведуть на другий поверх, там знаходилася кімната карантину, де дві неділі знаходилися реабілітанти, які тільки приїхали до центру, вони вивчали Біблію під наглядом працівників центру. Якщо реабілітанти в чомусь провинилися, їх заставляли читати Біблію та присідати. Старшими в центрі були ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , служителями - ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , Сердечний, останні проводили уроки Біблії, слідкували за порядком. Реабілітантам було заборонено покидати приміщення центру. Точну дату вона не пам'ятає, приблизно в лютому 2016 року вона працювала на кухні, бачила, як до центру привезли ОСОБА_8 , його привозив ОСОБА_35 . Що відбувалося з потерпілим, вона не знає, бачила, що вранці його виводили до туалету, він вів себе неадекватно, кричав, розганявся і бився о стіну, котел, ОСОБА_16 і ОСОБА_36 зв'язали його і повели на другий поверх, що там відбувалося, вона не бачила. Під час розслідування з нею проводився слідчий експеримент, під час якого вона показувала події. Приблизно об 11-00 годині на кухню прибіг ОСОБА_36 взяв з кухні ніж і повідомив, що ОСОБА_8 помер. Їй не відомо, чи був ОСОБА_3 в цей день в приміщенні центру.

-показання свідка ОСОБА_18 , який в судовому засіданні показав, що обвинуваченого ОСОБА_3 він не знає, потерпілу ОСОБА_37 знає, оскільки він забирав її сина на реабілітацію. Він є засновником громадської організації «Шлях до нового життя», займається реабілітацією наркотично і алкогольно залежних, їм допомагає Церква «Нове покоління». Реабілітаційні центри знаходяться в м. Підгороднє Дніпропетровської області і в с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області. Точну дату він не пам'ятає, йому зателефонувала ОСОБА_5 , повідомила, що її син з 2015 року зловживає спиртними напоями, просила допомогти. Він та служителі церкви, хто саме, він не пам'ятає, забрали ОСОБА_8 , приблизно три неділі він знаходився на реабілітації в м. Підгороднє, але потім втік. Його шукали, але не вдалося виявити його місце знаходження. Наприкінці січня 2016 року ОСОБА_5 зателефонувала йому, повідомила, що син знову зловживає спиртним, просила забрати його до центру. Він разом із ОСОБА_12 , ОСОБА_38 поїхали на авто в м. Олександрія, Кіровоградської області забрали ОСОБА_8 до реабілітаційного центру. ОСОБА_8 був в стані алкогольного сп'яніння, коли його забирали, він не розумів, що відбувається. В приміщенні центру не було місць, в зв'язку з чим, ОСОБА_39 повезли до приміщення центру в с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області. В цей період у ОСОБА_8 не було на тілі тілесних ушкоджень. Приблизно через день йому зателефонував ОСОБА_30 , який повідомив, що ОСОБА_8 помер. Після спілкування із слідчим, йому стало відомо, що в центрі в с. Орлівщина осіб, які проходили реабілітацію, били, примушували присідати. Що трапилося з потерпілим, йому не відомо.

-показання свідка ОСОБА_40 , який в судовому засіданні показав, що обвинуваченого ОСОБА_3 він бачив в реабілітаційному центрі в с. Орлівщина, потерпілу ОСОБА_37 знає, оскільки він забирав її сина на реабілітацію з м. Олександрія, Кіровоградської області, потерпілого він забирав на прохання керівника реабілітаційного центру в м. Підгороднє Дніпропетровської області ОСОБА_41 , їздив на автомобілі ВАЗ 2107. ОСОБА_5 просила забрати сина, бо він дуже пив. Він виводив ОСОБА_8 з квартири разом із ОСОБА_42 і ОСОБА_43 . В приміщенні центру в м. Підгороднє не було місць, тому, ОСОБА_8 повезли до приміщення центру в с. Орлівщина, останній був в стані сильного сп'яніння.

-показання свідка ОСОБА_44 , який в судовому засіданні показав, що він проходив реабілітацію від алкогольної залежності в центрі в с. Орлівщина Новомосковського району, дату він не пам'ятає. В центрі було приблизно 40 реабілітантів, вони читали молитви, вивчали Біблію. Хто був керівником центру, а також служителями - він не знає. В нього була черепно-мозкова травма, тому він багато чого не пам'ятає. В його пам'яті відсутні спогади про смерть будь-кого в реабілітаційному центрі, обвинуваченого ОСОБА_3 він не знає. Прізвище ОСОБА_45 йому стало відомо в поліції, працівники поліції наполягали, щоб він впізнав обвинуваченого. За вказівкою працівників поліції він повідомляв, що людина, кличка якої « ОСОБА_46 » поводилася в центрі агресивно, про обставини смерті ОСОБА_39 йому стало відомо від працівників поліції. Він не заперечує, що під час впізнання він вказав на обвинуваченого, але це було зроблено за вказівкою слідчого.

-показання свідка ОСОБА_47 , яка в судовому засіданні показала, що дату не пам'ятає, приблизно три роки тому, вона звернулася до реабілітаційного центру з приводу реабілітації її сина - ОСОБА_48 . Приблизно три місяці син проходив реабілітацію в м. Новомосковську, а потім - в с. Орлівщина Новомосковського району. Син не говорив, що реабілітантів били чи заставляли щось робити, обвинуваченого не знає, а з приводу загибелі ОСОБА_8 не може нічого пояснити.

-показання свідка ОСОБА_49 , яка в судовому засіданні показала, що з обвинуваченим вона не знайома, потерпілу ОСОБА_5 знає, в зв'язку з тим, що проживала однією сім'єю, без реєстрації шлюб з її сином - ОСОБА_8 . Вони проживали разом з 2001 року, мають спільну дитину - ОСОБА_50 , 2012 р.н. За характером ОСОБА_8 був добрим, спокійним, але в нього були проблеми із спиртним. З 2015 року вони перестали проживати разом, ОСОБА_8 жив разом із своєю матір'ю. Їй відомо, що він продовжував зловживати спиртним, із слів матері, проходив реабілітацію від алкогольної залежності, але втік з реабілітаційного центру. В наступному, ОСОБА_8 розповідав їй, що в центрі забрали всі його речі, його били, за кожне слово позбавляли їжі, знущалися. Через деякий час їй стало відомо, що ОСОБА_51 знову перебуває в реабілітаційному центрі, а 03.02.2016 р. його мати повідомила про смерть ОСОБА_8 , їй не відомі обставини смерті.

-показання свідка ОСОБА_52 , який в судовому засіданні показав, що обвинуваченого він не знає, потерпілу ОСОБА_5 знає як мати ОСОБА_8 , з яким працювали на будівництві з літа 2015 року по листопад 2015 року. ОСОБА_8 був спокійним, працьовитим, наприкінці 2015 року він не вийшов на роботу, із слів матері він був на лікуванні в реабілітаційному центрі. Перед Новим роком ОСОБА_8 прийшов отримати зарплату, говорив, що був в реабілітаційному центрі, говорив, що там і били і знущалися, не давали користуватися телефоном. Приблизно на початку лютого 2016 року батько ОСОБА_8 зателефонував йому, повідомив про смерть ОСОБА_53 , попросив забрати тіло з м. Новомосковська. Бачив, що на тілі ОСОБА_8 садна, гематоми, було видно, що він був сильно побитий, обставини йому не відомі.

-показання свідка ОСОБА_54 , який в судовому засіданні показав, що обвинуваченого ОСОБА_3 знає по реабілітаційному центру, в них неприязнені стосунки. 12.01.2016 року він приїхав до реабілітаційного центру в с. Орлівщина, точної адреси не пам'ятає, проходив реабілітацію від алкогольної залежності. В центрі служитель ОСОБА_3 заставляв присідати, читати Біблію, коли він збився чи втомився, його били ОСОБА_55 (кличка « ОСОБА_46 ») і ОСОБА_56 (кличка «Полковник»). ОСОБА_39 привезли наприкінці січня 2016 року, він був випивший, став щось казати, але його побили, після чого зв'язали. Били ОСОБА_39 служителі ОСОБА_55 і ОСОБА_56 (прізвища його не знає). На другий день ОСОБА_39 повели на другий поверх, де били, зв'язали руки, підвісили за руки на крючок. Через деякий час хтось повідомив, що ОСОБА_57 не дихає, після чого всіх, хто знаходився в центрі перевели до інших міст Він особисто бачив, як ОСОБА_3 бив потерпілого руками.

-показання свідка ОСОБА_58 , який в судовому засіданні показав, що з жовтня 2015 року проходив реабілітацію від наркотичної залежності в центрі, розташованому в с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, назву вулиці він не пам'ятає, звернувся до центру самостійно. Директором центру був ОСОБА_30 , старшим - ОСОБА_59 , прізвища не пам'ятає. Особи, які проходили реабілітацію читали Біблію, молилися, але ніхто не міг самостійно покидати територію центру. Дату не пам'ятає, на початку лютого 2016 року близько 06-00 ранку до центру привезли ОСОБА_60 . Через декілька днів ОСОБА_55 попросив його піднятися на 2 поверх, там в кімнаті карантину на ліжку лежав ОСОБА_57 , його руки та ноги були зв'язані (в нього була «біла гарячка»). Тілесних ушкоджень на потерпілому він не бачив. Але визначив, що відсутній пульс, намагався робити штучне дихання та масаж серця, йому здалося, що грудна клітина проломлена. Після цього керівник центру наказав всім покинути центр. Йому відомо, що в центрі був журнал обліку реабілітантів, де він знаходиться - не відомо.

-показання свідка ОСОБА_61 , який в судовому засіданні показав, що в нього був нервовий зрив, в зв'язку з чим в лютому 2016 року він звернувся добровільно до реабілітаційного центру Церкви «Нове покоління» в с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, назву вулиці він не пам'ятає, звернувся до центру самостійно. Обвинуваченого ОСОБА_3 знає як працівника центру. За найменші провини ОСОБА_32 і особа по кличці «Полковник» били реабілітантів пластиковою трубкою, заставляли присідати. На початку лютого 2016 року до центру привезли ОСОБА_39 , він був у стані після алкогольного сп'яніння, його заставили читати молитви, присідати, а коли він не зміг, били ОСОБА_32 і «Полковник», так було декілька днів, також він бачив, що ноги і руки у ОСОБА_39 були зв'язані, він весь був у синцях. Дату він не пам'ятає, вранці, приблизно об 11-00 годині, всім наказали збиратися для переведення до інших центрів, та що ОСОБА_57 помер.

-показання свідка ОСОБА_62 , який в судовому засіданні показав, що у 2016 році проходив курс реабілітації від наркотичної залежності в центрі, розташованому в с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, назву вулиці він не пам'ятає, звернувся до центру самостійно. Директором центру був ОСОБА_31 , його помічником - ОСОБА_3 . Прізвища ОСОБА_57 він не знає, йому відомо, що на початку лютого 2016 року був випадок смерті реабілітанта, йому були спричинені тілесні ушкодження, внаслідок чого зупинилося серце. Дату точно не пам'ятає, приблизно у 05-00 годин привезли цього чоловіка, він був у стані сп'яніння, Нічого надзвичайного він не чув, не було також стороннього шуму, що відбулося - йому не відомо, про смерть чоловіка йому стало відомо від ОСОБА_63 , яка працювала на кухні. Він говорив під час досудового розслідування про знущання ОСОБА_32 і ОСОБА_31 над реабілітантами, але мав на увазі, що вони робили це словесно, в центрі ніхто нікого не бив.

Сторона обвинувачення відмовилася від допиту інших свідків, інші учасники кримінального провадження проти цього не заперечували і не наполягали на допиті цих свідків, в зв'язку з чим, їх допит, за погодженням всіх учасників процесу в судовому засіданні не проводився.

Також, на обґрунтування доведеності вини ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, представником державного обвинувачення суду надані нижченаведені докази:

-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 04.02.2016 р. за № 12016040350000346 внесені відомості за повідомленням підприємств, установ, організацій та посадових осіб за ч.1 ст. 115 КК України за наступною фабулою: 03.02.2016 року в реабілітаційному центрі «Милосердне серце», який розташований за адресою: вул. Гагаріна, 19, с. Орлівщина, Новомосковського району, Дніпропетровської області був виявлений труп ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з тілесними ушкодженнями, які зі слів свідків, останній отримав внаслідок неодноразового падіння під час власної неадекватної поведінки. (а.с.14, т.2);

-протокол огляду місця події від 03.02.2016 р., відповідно до якого оглянутий житловий будинок, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_4 , в ході якого на другому поверсі виявлено труп чоловіка (а.с.89, т.1);

-рапорт в.о. старшого інспектора чергового Новомосковського відділу поліції від 03.02.2016 р. про те, що 03.02.2016 р. по телефону надійшло повідомлення від керівника реабілітаційного центру «Милосердне серце» ОСОБА_64 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в реабілітаційному центрі за адресою: АДРЕСА_4 помер ОСОБА_8 , 1980 р.н., мешкав в м. Олександрія, Кіровоградської області. (а.с.91, т.1);

-протокол огляду трупа ОСОБА_8 , 1980 р.н., в ході якого виявлені наявність численних тілесних ушкоджень (а.с.93, т.1);

-протокол огляду місця події від 03.02.2016 р., відповідно до якого оглянутий житловий будинок, розташований на території домоволодіння АДРЕСА_4 . (а.с.95, т.1);

-лікарське свідоцтво про смерть № 56 від 04.02.2016 року відповідно до якого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: АДРЕСА_4 ; причина смерті: травматичний шок, перелом грудини, ребер з обох боків, закрита тупа травма грудної клітини. (а.с.97, т.1);

-протокол № 50/7 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме, негласного зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, контролю за телефонними розмовами, SMS, MMS - повідомленнями від 12.01.2017 р., в ході якого зафіксована телефонна розмова між ОСОБА_55 і ОСОБА_65 , в ході якої зазначені особи спілкуються з приводу подій смерті ОСОБА_8 (а.с.111,т.1), з відповідним записом розмови (а.с. 117, т.1);

-протокол № 41/843 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме, негласного зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, контролю за телефонними розмовами, SMS, MMS - повідомленнями від 16.12.2017 р., в ході якого зафіксована телефонна розмова між ОСОБА_66 і ОСОБА_67 , в ході якої зазначені особи спілкуються з приводу подій смерті ОСОБА_8 (а.с.121 т.1)

-протокол № 41/845 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме, негласного зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, контролю за телефонними розмовами, SMS, MMS - повідомленнями від 16.12.2017 р., в ході якого зафіксована телефонна розмова між ОСОБА_66 і ОСОБА_67 , в ході якої зазначені особи спілкуються з приводу подій смерті ОСОБА_8 , та причетності « ОСОБА_68 » до цих подій (а.с.129 т.1); з відповідним записом розмови (а.с. 134, т.1);

-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.10.2017, під час якого свідок ОСОБА_69 на фото № 3 впізнав особу на ім'я « ОСОБА_70 », прізвисько « ОСОБА_46 ». Згідно довідки до протоколу, на фото № 3 зображений ОСОБА_3 (а.с.178-180, т.1);

-протокол пред'явлення особи для впізнання від 07.11.2017, під час якого свідок ОСОБА_71 впізнав ОСОБА_3 як особу, яка спричиняла тілесні ушкодження ОСОБА_8 (а.с.182, т.1);

-протокол проведення слідчого експерименту від 03.10.2017 р., в ході якого свідок ОСОБА_54 розповів та показав про події, які мали місце 03.02.2016 р. в будинку АДРЕСА_4 . Свідок ОСОБА_54 показав, що в приміщення привезли чоловіка, він був зв'язаний скотчем, він лежав на першому поверсі будинку, його били, після чого підняли на другий поверх, підвісили та били. Били чоловіка на протязі 2-3 днів. Його били в нирки, ногами били по голові. Бив чоловіка служитель ОСОБА_70 , прізвисько « ОСОБА_46 » і ОСОБА_56 , прізвисько « ОСОБА_72 ». Руки і ноги цього чоловіка були зв'язані, він лежав на полу обличчям донизу, також, його били пластиковою трубкою по п'ятах, після чого підвісили на тросу. Через деякий час хтось почав кричати, що чоловік не дихає. (а.с.183, т.1);

-відеозапис до протоколу проведення слідчого експерименту від 03.10.2017 р., із свідком ОСОБА_54 (а.с. 187, т.1);

-протокол проведення слідчого експерименту від 07.11.2017 р., в ході якого свідок ОСОБА_71 розповів та показав про події, які мали місце в будинку АДРЕСА_4 , в ході якого свідок ОСОБА_71 показав, що в будинку служителями були Сердечний ОСОБА_73 і ОСОБА_74 , прізвисько « ОСОБА_46 ». В лютому 2016 р. до будинку привезли ОСОБА_8 , його обшукав ОСОБА_16 , потім заставив присідати. ОСОБА_8 був після похмільного синдрому, йому було дуже погано, тілесних ушкоджень на ньому не було. ОСОБА_8 не міг виконати присідання, тому Сердечний ОСОБА_73 і ОСОБА_74 , прізвисько « ОСОБА_46 » відвели його на другий поверх, був звук ударів, крики ОСОБА_8 , тремтіли стіни, мабуть його штовхали та били о стіну. Через деякий час всі вийшли, ОСОБА_8 хромав, в нього були на обличчі садна. ОСОБА_8 виводили до кімнати близько 10 разів та били його. На наступний день знову все повторилося, ОСОБА_8 били вже при ньому, і з кімнати «карантину» на другому поверсі стали тягнути в «сестринську» кімнату, яка була поруч. Двері цієї кімнати були відкриті та він бачив, що ОСОБА_8 поставили до стіни обличчям, наказали підняти руки, та стали наносити удари в нирки, ребра з різних сторін, Сердечний ОСОБА_73 і ОСОБА_74 , прізвисько « ОСОБА_46 » били ОСОБА_8 по черзі, кожен наніс по 2-3 удари. Після цього ОСОБА_8 розвернули та почали кидати в нього баклажки з водою об'ємом 5 літрів в грудну клітину. ОСОБА_57 падав, а Сердечний ОСОБА_73 і ОСОБА_74 , прізвисько « ОСОБА_46 » били його ногами по тулубу, голові, по кінцівках, більше всього ударів наносив «Барсік». ОСОБА_57 кричав, просив не бити його. Також, « ОСОБА_46 » бив його пластиковою трубкою довжиною більше метра по різним частинам тіла. Через деякий час стало відомо, що ОСОБА_8 помер. (а.с.195, т.1);

-відеозапис до протоколу проведення слідчого експерименту від 07.11.2017 р., із свідком ОСОБА_75 (а.с. 210, т.1);

Стороною захисту надані наведені нижче докази.

Свідок захисту ОСОБА_76 в судовому засіданні показала, що обвинувачений ОСОБА_3 є її чоловіком, шлюб з ним зареєстрований у 2016 році. Вона з 19.01.2016 р. приїхала до реабілітаційного центру Церкви «Нове покоління» в с. Орлівщина допомагати людям звільнитися від наркотичної залежності, проживала в центрі з 19.01 по 02.02.2016 року. Точну дату вона не пам'ятає, до центру привезли ОСОБА_8 , говорили, що він втік з іншого центру. Реабілітаційний центр в с. Орлівщина був закритого типу, виходити з приміщення не дозволялося, реабілітанти перебували під наглядом служителів. Центр був розташований у двоповерховому житловому будинку, головним був ОСОБА_13 , йому допомагали п'ять служителів. В реабілітаційному центрі вона познайомилася з ОСОБА_3 , з яким в наступному зареєструвала шлюб. ОСОБА_3 також проходив курс реабілітації, допомагав служителям. Вона бачила, що вночі ОСОБА_8 спав, нічого стороннього вона не чула. В цей день вона проснулася приблизно о 05-00 годині, була на першому поверсі, всі спали. Перед обідом керівництво повідомило, що всі повинні переїхати до іншого будинку, в зв'язку з чим, вона не знала. Пізніше їй стало відомо, що загинув один з реабілітантів.

У відповідності до статті 368 КПК України, 1. Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання:

1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа;

2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений;

3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення;

4) чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення;

5) чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме;

6) яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов'язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням;

7) чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку;

7-1) чи є підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру;

8) чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності;

9) чи є підстави для застосування до обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, примусового заходу медичного характеру, передбаченого частиною другою статті 94 Кримінального кодексу України;

10) чи слід у випадках, передбачених статтею 96 Кримінального кодексу України, застосувати до обвинуваченого примусове лікування;

11) чи необхідно призначити неповнолітньому громадського вихователя;

12) що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами;

13) на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі;

14) як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Суд, проаналізувавши та оцінивши наведені вище докази, приходить до висновку, що зазначені докази, кожен окремо та в своїй сукупності, є належними, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню, є допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, є достовірними, оскільки фактичні дані, отримані за допомогою зазначених доказів, не спростовані іншими доказами.

Суд приходить до висновку, що мало місце настання 03.02.2016 р. смерті потерпілого ОСОБА_8 , смерть якого наступила внаслідок завдання останньому тілесних ушкоджень, зазначене діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Стороною обвинувачення надані докази можливої причетності ОСОБА_3 до вчинення зазначеного злочину, в той же час, суд приходить до переконання, що наведених вище доказів недостатньо для встановлення вини обвинуваченого у вчиненні цього кримінального правопорушення, з нижченаведених підстав.

На обґрунтування доведеності вини ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, представником державного обвинувачення суду, крім зазначених вище, надані також наступні докази:

-постанова про призначення судово-медичної експертизи від 04.02.2016 р. щодо причин смерті ОСОБА_8 (а.с. 98,т.1);

-висновок експерта № 56/Е від 04.02.2016 р., яка призначена 03.02.2016 р., відповідно до висновків судово-медичної експертизи, причиною смерті ОСОБА_8 явилася закрита внутрішньо-черепна травма, яка супроводжувалася забоєм головного мозку, крововиливами під м'які мозкові оболонки, та привела до набряку головного мозку. При експертизі трупу виявлені такі тілесні ушкодження: синці на лобі зліва та справа, навколо лівого ока, на спинці носу, в правій скроневій і правій виличній областях голови, садна на лобі зліва та справа, правій щоці, синці на передній поверхні грудної клітини, на рівні 2-8-го ребер, між середньо-ключичними лініями, в проекції тіла грудини, на передньо-боковій поверхні грудної клітини зліва, на рівні 3,4-го і 6-9-го ребер по передній пахвовій лінії, на боковій поверхні грудної клітини справа, на рівні 6-9 ребер, між передньою і середньою пахвовими лініями, синці в області пліч, ліктьових суглобів, передпліч, животу, тазу, гомілок та стоп, забійна рана на передній поверхні правої гомілки, садна в нижній третині лівого передпліччя, в області лівої клубової кістки тазу, застарілі (з ознаками переживаємості) синці в поперековій області спини, на бокових поверхнях животу, в області сідниць, забій стовбурної частини головного мозку, дрібноосередкові крововиливи під м'якими мозковими оболонками правої лобної частки мозку, подвійний перелом грудини, прямі (розгинальні) переломи 8,9,10,11-го ребер по навколохребтовїй лінії справа з розривами пристінкової плеври, непрямі (згинальні) переломи 2-10-го ребер справа і 2-9-го ребер зліва по середньо-ключичним лініям, двобічний гемоторакс (близько 150 мл. крові в лівій і приблизно 200 мл крові в правій плевральних порожнинах), крововилив по передній поверхні навколосерцевої сорочки, по ступеню тяжкості, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, але в даному випадку не призвели до настання смерті потерпілого, оскільки вона настала від закритої внутрішньочерепної травми. Тілесні ушкодження у виді: синців на лобі зліва та справа, навколо лівого ока, на спинці носу, в правій скроневій і правій виличній областях голови, саден на лобі зліва та справа, правій щоці, забою головного мозку з крововиливами під м'які мозкові оболонки у своєї сукупності, по ступеню тяжкості, мають ознаки тяжких, як небезпечні для життя, та приведші до наступу смерті потерпілого внаслідок набряку мозку. Закрита тупа травма грудної клітини з синцями на передній поверхні грудної клітини, на рівні 2-8-го ребер, між середньо-ключичними лініями, в проекції тіла грудини, на передньо-боковій поверхні грудної клітини зліва, на рівні 3,4-го і 6-9-го ребер по передній пахвовій лінії, на боковій поверхні грудної клітини справа, на рівні 6-9-го ребер, між передньою і середньою пахвовими лініями, подвійним переломом грудини, переломами 8,9,10,11-го ребер по навколохребтовій лінії справа та 2-10-го ребер справа і 2-9-го ребер зліва по середньо-ключичним лініям, двобічним гемотораксксом (близько 150 мл. крові в лівій і приблизно 200 мл. крові в правій плевральних порожнинах) і крововиливом по передній поверхні навколосерцевої сорочки, по ступеню тяжкості, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, але в даному випадку, не привели до наступу смерті потерпілого, оскільки вона настала від закритої внутрішньочерепної травми. Тілесні ушкодження у виді: синців в області пліч, ліктьових суглобів, передпліч, животу, тазу, гомілок та стоп, забійної рани на передній поверхні правої гомілки, саден в нижній третині лівого передпліччя, в області лівої клубової кістки тазу, застарілих (з ознаками переживаємості) синців в поперековій області спини, на бокових поверхнях животу, в області сідниць, у своєї сукупності і кожне окремо, стосовно живих осіб, мають ознаки легких, і не знаходяться у прямому причинному зв'язку з наступом смерті потерпілого. Усі знайдені тілесні ушкодження заподіяні тупими твердими предметами. По давності утворення, окрім синців в поперековій області спини, на бокових поверхнях животу, в області сідниць, усі тілесні ушкодження можуть відповідати даті події - 03.02.2016 р., що підтверджується забарвленням синців у червоно-фіолетовий колір, відсутністю кірочок в області саден і ознак загоєння рани правої гомілки. Одинадцять синців в поперековій області спини, на бокових поверхнях животу, в області сідниць мають синьо-жовто-зеленувате забарвлення і нечіткі контури, тому можливо стверджувати, що вони заподіяні за декілька днів до наступу смерті. Судово-токсикологічним дослідженням крові та сечі із трупа не виявлені метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти. Судово-токсикологічним дослідженням у печінці, жовчі, сечі із трупу не виявлені: похідні барбітурової кислоти, фенотіазину, 1,4-бенздіазепіну, піразолону; морфін, кодеїн, ефедрин, ефедрон, дімедрол, трамадол, амітриптилін. (а.с.100, т.1);

-висновок експерта № 56/Е/Д судово-медичної експертизи від 25.03.2016 р., відповідно до якого, враховуючи наявність тканинної реакції у виді нечисленних лейкоцитів, нейтрофілів, фібробластів в області забоїв головного мозку, наявність набряку мозку, можливо стверджувати, що смерть потерпілого наступила через декілька годин, після отримання тілесних ушкоджень. Після спричинення тілесних ушкоджень, потерпілий міг здійснювати ціленаправлені дії, при умові збереження свідомості. (а.с.105, т.1);

-висновок експерта № 56/Е/Д1 судово-медичної експертизи від 18.07.2016 р., відповідно до якого ході проведення слідчого експерименту 18.07.2016р. з свідком ОСОБА_28 не розкритий механізм утворення: синців на передній поверхні грудної клітини, подвійного перелому грудини, переломів 2-10-го ребер справа і 2-9-го ребер зліва по середньо-ключичним лініям з ознаками згинальних (непрямих), переломів 8,9,10,11-го ребер справа по навколохребтовій лінії з ознаками розгинальних (прямих), які привели до кровотеч у ліву та праву плевральні порожнини в обсязі відповідно близько 150 мм. і 200 мм. крові (двобічного гематороксу). Відносно невеликий обсяг внутрішньо-плевральних кровотеч свідчіть про те, що переломи утворилися незадовго до наступу смерті, у проміжок часу від декілька десятків хвилин до декілька годин. Вищевказане дозволяє стверджувати, що закрита внутрішньо-черепна травма і закрита тупа травма грудної клітини спричинялися потерпілому послідовно одна за одною можливо одночасно, тому, свідок повинна була бачити як спричинялися тілесні ушкодження як в області голови, так і в області грудної клітини. Також слід зазначити, що локалізація тілесних ушкоджень в області голови примусово на обличчі визиває великий сумнів в механізмі їх утворення, вказаному свідком ОСОБА_28 в ході слідчого експерименту. (а.с.107,т.1);

- висновок експерта № 56/Е/Д2 судово-медичної експертизи від 23.12.2016 р., відповідно до якого, для встановлення імовірності утворення тілесних ушкоджень потерпілому власноруч необхідно проведення слідчого експерименту з свідками цих дій. Яких-небудь індивідуальних особливостей предмета (предметів), якими були спричинені тілесні ушкодження при експертизі трупу потерпілого не встановлено. Оскільки усі тілесні ушкодження заподіяні тупими твердими предметами, можливо припустити, що це могли бути кулаки рук, або ноги взуті у взуття. Тілесні ушкодження у виді: синців на лобі зліва та справа, навколо лівого ока, на спинці носу, в правій скроневій і правій виличній областях голови, саден на лобі зліва та справа, правій щоці, забою головного можу з крововиливами під м'які мозкові оболонки у своєї сукупності, по ступеню тяжкості, мають ознаки тяжких, як небезпечні для життя, що призвели до наступу смерті потерпілого внаслідок набряку мозку. Враховуючи кількість синців в області голови потерпілого, можливо стверджувати, що закрита внутрішньочерепна травма була спричинена не менш шістьма травматичними діями. Згідно протоколу огляду місця події, складеного 03.02.2016 р. слідчим ОСОБА_77 , температура тіла трупу потерпілого у прямій кишці (ректальна) не вимірювалася. Враховуючи наявність тканинної реакції у виді нечисленних лейкоцитів, нейтрофілів, фібробластів в області забоїв головного мозку, наявність набряку мозку, можливо стверджувати, що смерть наступила через декілька годин після отримання тілесних ушкоджень. Після спричинення тілесних ушкоджень, потерпілий міг здійснювати ціленаправлені дії, при умові збереження свідомості. На яку відстань міг пересуватися потерпілий після заподіяння йому тілесних ушкоджень, на основі судово-медичних даних, встановити не уявляється можливим. Усі тілесні ушкодження, спричинені потерпілому, мають ознаки прижиттєвості у виді крововиливів в оточуючі тканини з вираженою тканинною реакцією. Враховуючи те, що тілесні ушкодження були розташовані на різних частинах та поверхнях тіла потерпілого, можливо стверджувати, що положення тіла потерпілого неодноразово змінювалося в ході спричинення тілесних ушкоджень. Яких-небудь ознак переміщення трупу, слідів волочіння, при проведенні експертизи не виявлено. Характерних для боротьби чи самозахисту тілесних ушкоджень при експертизі трупу не виявлено. Групова належність крові потерпілого буде встановлюватися після надання окремої постанови у судово-імунологічному відділенні КЗ «БЮРО СМЕ'ДОР», куди надісланий зразок крові, висушений на марлі. Оскільки мікрокрововиливи і дрібноосередкові навколосудинні крововиливи виявлені в стовбурній частині головного мозку (Варолієвому мосту), де розташовані життєво важливі центри (дихання, серцевої діяльності та ін.), можливо стверджувати, що смерть наступила від закритої внутрішньочерепної травми. Невеликий обсяг обсяг крововтрати за рахунок двобічного гемотораксу (близько 150 мл. крові в лівій і приблизно 200 мл. крові в правій плевральних порожнинах) не дозволяє припустити імовірність настання смерті від закритої тупої травми грудної клітини. Неможливо встановити яка травматична дія в області голови потерпілого привела до наступу смерті потерпілого, оскільки кожна з них могла привести до забою стовбурної частини головного мозку, а також посилювати дію попередньої. Ознак хронічних захворювань при експертизі трупу не виявлено. (а.с.143, т.1);

-висновок комісійної судово-медичної експертизи (експертиза за матеріалами справи) № 116 від 16.06.2017 р., відповідно до якого, згідно даних раніше проведених судово-медичних експертиз, у потерпілого ОСОБА_8 мали місце наступні тілесні ушкодження:

-закрита тупа травма грудної клітки - синці червоно-фіолетового кольору на передній поверхні грудної клітини на рівні 2-8-го ребер між середнє- ключичними лініями; в проекції тіла грудини; по переднє-боковій поверхні грудної клітини зліва на рівні 3,4, 6-9-го ребер по передній пахвовій лінії; на боковій поверхні грудної клітини справа на рівні 6-9-го ребер між передньою та середньою пахвовими лініями; великі крововиливи в товщі м'яких тканин рудної клітки зліва і справа, розташовані відповідно синцям та переломів ребер; численні переломи ребер: справа - 8,9,10 та 11-го по навколо-хребтовій лінії з пошкодженнями пристінкової плеври; 2-10 ребер по середнє-ключичній лінії, переломи 2-9-го ребер зліва по середнє-ключичній лінії; поперечні переломи грудини між рукояткою та тілом, а також в проекції 6-тих ребер.; численні крововиливи в товщу легень в різних їх ділянках; забій серця - великий розшаровуючий крововилив на передній поверхні серцевої сорочки, крововиливи на передній стінці лівого шлуночка серця, розсіяний крововилив у серцевій перетинці, в задньому сосочковому м'язі серця; нерівномірне кровонаповнення судин та капілярів серця, двобічний гемоторакс (скупчення крові в плевральних порожнинах); емфізема та набряк легенів. Шокова реакція в нирках.

Кількість синців, розташованих в області грудної клітини експертом, який проводив дослідження трупу, не вказана.

-закрита внутрішньочерепна травма: синці в лобній області зліва та справа; навколо лівого ока; на спинці носу; в правій скроневій і виличній області з саднами на тлі синців, а також садно на правій щоці; великі крововиливи в товщу м'яких тканин голови з внутрішньої сторони в правій лобній, обох скроневих та в правій тім'яній ділянці; розсіяні крововиливи в товщі м'яких мозкових оболонок в лівій лобній та правій тім'яній частках півкуль головного мозку; розсіяні субарахноідальні крововиливи в області лівої лобної частки головного мозку, крововиливи в речовину головного мозку, в тому числі і в області Варолієвого мосту; помірно виражений набряк м'яких мозкових оболонок та речовини головного мозку;

-закрита тупа травма тулубу та кінцівок: синці на правій боковій поверхні живота; в області крила клубових кісток тазу зліва і справа; садна (кількість не вказана) в області лівої клубової кістки; на зовнішній поверхні правого плеча; заднє-зовнішній поверхні лівого плеча в верхні, середній і нижній третинах; на зовнішній, задній і, частково, внутрішній поверхні ліктьових суглобів; тильній поверхні правого передпліччя в нижній третині і лівого передпліччя в середній третині; циркулярний синець в нижній третині лівого передпліччя з дрібними саднами на тлі; тильній поверхні правої кисті; на переднє-внутрішній поверхні лівого колінного суглобу; передній поверхні правого колінного суглобу; переднє-зовнішній поверхні нижньої третини гомілок; на тильній і внутрішній поверхні обох стоп; забита рана на передній поверхні верхньої третини правої гомілки.

По даним зовнішнього дослідження трупу мали місце 26 синців в області голови, тулубу та кінцівок; 1 (одна) забита рана правої гомілки.

Також мали місце синці в кількості 11-ти (одинадцяти) по боковій поверхні живота справа в нижній третині; в поперековій області посередині, зліва і справа, в області обох сідниць, синьо-жовто-зеленуватого кольору.

Розмежувати кількість тілесних ушкоджень по анатомічним ділянкам тіла, де вони розташовані, (в області голови, тулубу та кінцівок) не представляється можливим так як, конкретна кількість пошкоджень на вище зазначених ділянках тіла не вказана.

Характер тілесних ушкоджень (садна, синці, відповідно яким крововиливи в оточуючи м'які тканини, переломи ребер та грудини, забій серця, крововиливи в легені), їх кількість та локалізація, свідчать про те, що всі пошкодження, виявлені у потерпілого ОСОБА_8 , виникли від багаторазової дії тупого твердого предмету (предметів), діючих в область голови, тулубу та кінцівок, яким (якими) могли бути рука, стиснута в кулак, нога, взута в взуття, а також інший тупий твердий предмет, визначити конкретні характерологічні ознаки контактуючої поверхні якого (яких), в даному випадку, не представляється можливим, так як для цього нема об'єктивних судово-медичних даних.

Враховуючи морфологічну картину у м'яких тканинах передньої поверхні грудної клітини справа, серцевій сорочці, серці, з урахуванням вираженності крововиливів, судинних реакцій, розвитку запального процесу, в області крововиливів, вважаємо, що пошкодження виникли незадовго до настання смерті, у короткий проміжок часу відносно одне одному, могли бути спричинені в термін, вказаний в постанові про призначення комісійної судово- медичної експертизи і в матеріалах кримінального провадження, тобто 03.02.2016 року.

Тілесні ушкодження в вигляді синців по боковій поверхні живота справа в нижній третині; в поперековій області посередині, зліва і справа, в області обох сідниць, виникли задовго до подій, які мали місце 03.02.2016 року, а саме, не менше ніж за 5-8 діб, про що свідчить їх синьо-жовто-зеленуватий колір, нечіткі контури.

Згідно п. Згідно п. 2.1.1. а), л) Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01. 1995р. № 6 та узгоджених з Верховним Судом України, Генеральною Прокуратурою України, Службою безпеки України та Міністерством внутрішніх справ України, виявлені у потерпілого пошкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки з синцями, крововиливами в товщу м'яких тканин, з численними переломами ребер, грудини, забоєм серця, крововиливами в легенях, двобічним гемотораксом, відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню за ознаками небезпеки для життя, та, у даному випадку, привели до смерті.

Згідно п. 2.1.1. вище зазначених Правил, тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми з синцями, саднами, крововиливами в товщу м'яких тканин голови з внутрішньої сторони, крововиливами під м'якою мозковою оболонкою та в речовину головного мозку, в тому числі і в стовбурну його частину (в область Варолієвого мосту, де знаходяться центри регуляції діяльності життєво важливих функцій систем організму - дихальної та серцево-судинної), відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеня, як такі, які є небезпечними для життя, та, в даному випадку, сприяли настанню смерті потерпілого.

Згідно п. 2.3.3. зазначених Правил, виявлене у потерпілого пошкодження у вигляді забитої рани гомілки відноситься до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, як таке, що викликало короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше як три тижні (21 день), який необхідний для повного загоєння рани.

Згідно п. 2.3.5 вище зазначених Правил, тілесні ушкодження у вигляді синців кінцівок, правої боковій поверхні живота; в області крила клубових кісток тазу зліва і справа, саден в області лівої клубової кістки відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, як такі, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше, як шість днів.

Враховуючи характер тілесних ушкоджень, їх об'єм, вважаємо, що смерть потерпілого ОСОБА_8 настала від закритої тупої травми грудної клітки з великими крововиливами в м'які тканини грудної клітки, численними переломами ребер з пошкодженнями пристінкової плеври, переломами грудини, забоєм серця, легенів, яка в своєму перебігу ускладнилася шоком. Тобто, ці ушкодження являються безпосередньою причиною смерті.

Настанню смерті сприяла внутрішньочерепна травма з великими крововиливами в м'які покрови голови з внутрішньої сторони, під м'якими мозковими оболонками та в речовину головного мозку.

Тілесні ушкодження в вигляді сумісної тупої травми тіла спричинені від неодноразової дії тупого твердого предмету (предметів), які діяли в область голови та грудної клітки потерпілого. Визначити конкретну кількість пошкоджень в області вище зазначених ділянках тіла не представилося можливим, так як вона не вказана в даних дослідження трупу.

По даним огляду трупу на місці його виявлення, встановлено:... На трупі вдягнутий джемпер напівбововняний. Футболка синтетична... штани спортивні... Труп на дотик теплий під одягом та прохолодний на відкритих ділянках тіла. Трупне заклякнення добре виражене в нижніх кінцівках та помірно в усіх досліджуваних групах м'язів. Трупні плями синюшно- фіолетового кольору, розташовуються по заднім та боковим поверхням тулубу і кінцівок, при натисканні на них динамометром з силою 2 кг/см2 повністю зникають та відновлюють свій колір через 27-29 с. 15.44 - 03.02.2016р.

Враховуючи ступень розвитку трупних явищ на момент огляду трупу 03.02.2016 року, умови, в яких знаходився труп та причину смерті, вважаємо, що смерть потерпілого настала, не більше ніж за 4-6 годин до моменту огляду трупу на місці виявлення.

Ректальна температура (вимірювання температури в просвіті прямої кишки), при огляді трупу на місці події не вимірювалася.

Вважаємо необхідним відмітити, що вирішення питання відносно наявності чи відсутності тілесних ушкоджень, характерних для боротьбі та самозахисту, не входить до компетенції судово-медичної експертної комісії, а вирішується шляхом слідства, так як це поняття (самозахист та боротьба) являється юридичним, а не медичним.

Будь-яких тілесних ушкоджень, які б свідчили по те, що після смерті труп потерпілого переміщувався, комісією експертів не встановлено.

Будь-яких судово-медичних даних, які б дозволили судово-медичній експертній комісії визначити положення, в якому знаходився потерпілий ОСОБА_8 в момент, а також після спричинення йому тілесних пошкоджень, не встановлено, так як відсутні для вирішення цього питання судово-медичні дані.

Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень (на різних поверхнях та анатомічних ділянках тіла), вважаємо, що при спричиненні потерпілому тілесних ушкоджень в область голови, тулубу та кінцівок, положення потерпілого та нападаючого змінювалося.

Вважаємо необхідним відмітити, що вирішення питання відносно обставин та умов спричинення тих чи інших тілесних ушкоджень не входить до компетенції судово-медичної експертної комісії, а вирішується шляхом слідства.

З судово-медичної точки зору, локалізація, характер тілесних ушкоджень, їх кількість виключає можливість спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_8 , власноруч.

Характер тілесних ушкоджень, як відмічено вище в теперішніх підсумках, свідчить про те, що вони виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), визначити характерологічні ознаки травмуючої поверхні предмету не представилося можливим, так як вона (контактуюча поверхня предмету) не відобразилася на пошкодженнях, виявлених, як при зовнішньому, так і при внутрішньому дослідженнях трупу. Тому визначити форму, розміри та інші індивідуальні особливості предмету (предметів), яким (якими) спричинялися тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 , не представилося можливим.

Враховуючи морфологічну картину в м'яких тканинах передньої поверхні грудної клітини, серцевій сорочці, серці, з урахуванням вираженності крововиливів, судинних реакцій, розвитку запального процесу в області крововиливів, вважаємо, що пошкодження виникли незадовго до настання смерті, в короткий проміжок часу відносно одне одному, могли бути спричинені в термін, вказаний в постанові про призначення комісійної судово-медичної експертизи і в матеріалах кримінального провадження, тобто 03.02.2016 року. На підставі вище зазначеного, приймаючи дo уваги термін появи трупних явищ, вважаємо, що з моменту спричинення тлесних ушкоджень у вигляді закритої травми грудної клітки та внутрішньочерепної травми до настання смерті пройшло, приблизно, не більше 3-5 годин.

Тілесні ушкодження у вигляді синців по боковій поверхні живота справа в нижній третині, в поперековій області посередині, зліва і справа, в області обох сідниць, виникли задовго до подій, які мали місце 03.02.2016 року. Всі тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого, виникли прижиттєво.

З тілесними ушкодженнями у вигляді закритої травми грудної клітки та внутрішньочерепної травми, потерпілий міг виконувати активні дії до втрати свідомості. Вирішення питання відносно виконання конкретних активних дій потерпілими після спричинення тих чи інших тілесних ушкоджень, не входить до компетенції судово-медичної експертної комісії, а вирішується шляхом слідства.

Згідно з Кримінальним кодексом України, та Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, розрізняють тілесні ушкодження трьох ступенів тяжкості: тяжкі тілесні ушкодження; тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості; тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров'я; тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості, які не викликають розладу здоров'я. Таке поняття, як «смертельні» ушкодження, на теперішній час не існує.

По своєму характеру, які відмічено вище, тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми з крововиливами під м'які мозкові оболонка речовину головного мозку, відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню за ознаками небезпеки для життя та сприяли настанню смерті.

Травма грудної клітини з великими крововиливами в м'які тканини, численними переломами ребер, грудини з пошкодженнями пристінкової плеври, крововиливами в легені, забоєм серця, яка ускладнилася шоком, знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Як відмічено вище, вирішення питання відносно обставин та умов спричинення тих чи інших тілесних ушкоджень, не входить до компетенції судово-медичної експертної комісії, а вирішується шляхом слідства.

Локалізація тілесних ушкоджень в області грудної клітини (справа, зліва, по боковим, передній та задній поверхнях, з переломами ребер, ушкодженнями пристінкової плеври, забоєм серця та легень, виключає можливість виникнення пошкоджень, виявлених в області грудної клітки при наданні останньому медичної допомоги.

Вважаємо необхідним також відмітити, що, якихось даних, які б вказували на те, що потерпілому надавалася медична допомога, в матеріалах кримінального провадження, відсутні.

В матеріалах кримінального провадженні є дані допиту свідків, які вказують, що, гр. ОСОБА_8 сам, в момент агресії, вдарявся головою, грудною клітиною об різні предмети, які його оточували. Після того, через деякий час, свідки виявили ОСОБА_8 , а свідок ОСОБА_78 помітив, що потерпілий мертвий, почав його трясти та проводили масаж серця.

Судово-медична експертна комісія не може приймати до уваги показання свідків, потерпілих, обвинувачених та інших осіб, так як вони (показання) можуть змінюватися, як на досудовому слідстві, так і в суді. Оцінка показань є прерогативою судово-слідчих органів.

В даному випадку, при проведенні первинної судово-медичної експертизи, також теперішньої комісійної судово-медичної експертизи встановлено, що всі тілесні ушкодження, виявлені в потерпілого ОСОБА_8 , причинені від багаторазової дії тупого твердого предмету (предметів), якими могли бути рука, нога, взута в взуття, а також інший тупий твердий предмет (предмети), визначити конкретні характеристики контактуючої поверхні якого, в даному випадку, не представилося можливим. (а.с. 148, т.1);

-висновок додаткової комісійної судово-медичної експертизи (експертиза за матеріалами справи) № 192-Д від 12.10.2017 р., відповідно до якого, враховуючи характер тілесних ушкоджень (синці, забита рана, переломи кісток тулубу, забої, крововиливи), їх кількість, свідчить про те, що пошкодження, виявлені в потерпілого ОСОБА_8 , причинені від багаторазової дії тупого твердого предмету (предметів), якими могли бути рука, нога, взута в взуття, а також інший тупий твердий предмет (предмети), визначити конкретні характерологічні ознаки контактуючої поверхні якого, в даному випадку, не представилося можливим, так як вона (контактуюча поверхня) не відобразилася на шкіряних покровах тіла потерпілого.

Приймаючи до уваги вище викладене, вважаємо, що зазначений механізм спричинення тілесних пошкоджень, розкритий експертною комісією, не суперечить механізму, вказаному свідком ОСОБА_54 при проведенні з ним слідчого експерименту 03.10.2017 року. (а.с.213, т.1);

-висновок додаткової комісійної судово-медичної експертизи (експертиза за матеріалами справи) № 194-Д від 25.10.2017 р., відповідно до якого, кількість пошкоджень, виявлених у потерпілого, як при зовнішньому, так і при внутрішньому дослідженні його групу, свідчить по те, що, в даному випадку, мало місце не менше 37 механічних дій травмуючого тупого твердого предмету, діючих в різні анатомічні ділянки та поверхні тіла (голову, тулуб та кінцівки). (а.с.230, т.1).

-висновок додаткової комісійної судово-медичної експертизи (експертиза за матеріалами справи) № 203-Д від 20.11.2017 р., відповідно до якого, враховуючи характер тілесних ушкоджень (синці, забита рана, переломи кісток тулубу, забої, крововиливи), їх кількість, свідчить про те, що пошкодження, виявлені в потерпілого ОСОБА_8 , причинені від багаторазової дії тупого твердого предмету (предметів), якими могли бути рука, нога, взута в взуття, а також інший тупий твердий предмет (предмети), визначити конкретні характерологічні ознаки контактуючої поверхні якого, в даному випадку, не представилося можливим, так як вона (контактуюча поверхня) не відобразилася на шкіряних покровах тіла потерпілого.

Приймаючи до уваги вище викладене, вважаємо, що зазначений механізм спричинення тілесних пошкоджень, розкритий експертною комісією, не суперечить механізму, вказаному свідком ОСОБА_79 при проведенні з ним слідчого експерименту 07.11.2017 року. (а.с.213, т.1).

Аналізуючи постанову про призначення судово-медичної експертизи, експертні дослідження, суд приходить до нижченаведених висновків.

Статтею 1 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що 1. Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. 2. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

На підставі ст. 2 КПК України, 1. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до приписів ст. 214 КПК України, (в редакції від 13.01.2016 р., яка діяла станом на початок досудового розслідування) визначено, що,

1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.

4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

5. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1)дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 214 КПК України, (в редакції від 13.01.2016 р., яка діяла станом на початок досудового розслідування), досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань; здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом; до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у невідкладних випадках може бути проведений лише огляд місця події.

Як зазначалося вище, судом встановлено, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом смерті ОСОБА_8 були внесені 04.02.2016 р. за № 12016040350000346, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.14, т.2).

На підтвердження доведеності вини, стороною обвинувачення суду надана постанова про призначення судово-медичної експертизи від 04.02.2016 р. щодо причин смерті ОСОБА_8 (а.с. 98,т.1).

Суд приходить до висновку про те, що зазначений документ сфальсифікований.

Так, як зазначалося вище, постанова про призначення судово-медичної експертизи містить дату її винесенні - 04.02.2016 р., постанова містить номер № 12016040350000346 в Єдиному реєстрі досудового розслідування, в той же час, в нижній частині постанови міститься відмітка про її отримання 03.02.2016 р. (а.с. 98,т.1).

В той же час, у висновку судово-медичної експертизи № 56/Е від 04.02.2016 р. зазначено, що експертиза призначена 03.02.2016 р. (а.с.100, т.1).

За клопотанням сторони захисту судом зроблено запит до Новомосковського відділення КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради», щодо надання засвідченої копії постанови про призначення судово-медичної експертизи.

Згідно наданої на запит суду постанови про призначення судово-медичної експертизи (а.с. 126, т.3) вбачається, що:

-постанова взагалі не містить дату винесення;

-постанова не містить посилання на номер в Єдиному реєстрі досудових розслідувань;

-постанова не містить дати внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того, за клопотанням сторони обвинувачення, в порядку доповнення, в якості свідка був допитаний судово-медичний експерт Новомосковського відділення КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_80 , який в судовому засіданні пояснив, що труп ОСОБА_8 був доставлений до КЗ «Новомосковська центральна районна лікарня, на території якої розташоване приміщення Новомосковського відділення після 16-00 годин 03.02.2016 р. в неробочій час. Оскільки працівники відділення СМЄ в цей час відсутні, труп був прийнятий працівником КЗ «Новомосковська центральна районна лікарня», який мабуть і розписався в отриманні постанови про призначення експертизи, та поміщений в холодильну камеру відділення Новомосковського відділення СМЕ. Вранці наступного дня, тобто, 04.02.2016 р. труп ОСОБА_8 був оглянутий особисто ним (експертом), на його тілі знаходилася постанова слідчого, яка надана на запит суду. Оскільки труп з постановою слідчого надійшов 03.02.2016 р., у експертному висновку міститься посилання на те, що експертиза призначена 03.02.2016 р.

Суд приходить до висновку, що постанова про призначення судово-медичної експертизи від 04.02.1016 р. (а.с. 98,т.1)., яка надана стороною обвинувачення сфальсифікована, шляхом внесення до постанови відомостей про дату винесення; номер в Єдиному реєстрі досудових розслідувань; та дати внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, органом досудового розслідування винесена постанова про призначення судово-медичної експертизи 03.02.2016 року, яка, в порушення приписів ст. 214 КПК України, (в редакції від 13.01.2016 р., яка діяла станом на початок досудового розслідування) винесена до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки зазначені відомості внесені лише 04.02.2016 р.

На підставі ст. 84 КПК України

1. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

2. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У відповідності до ст. 85 КПК України, 1. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно приписів ст. 86 КПК України, 1. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. 2. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст. 89 КПК України,

1. Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

2. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

3. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

В зв'язку з тим, що постанова про проведення судово-медичної експертизи винесена з порушеннями вимог Кримінального процесуального кодексу України, зазначений доказ беззаперечно підлягає визнанню недопустимим доказом.

Оскільки судово-медична експертиза № 56/Е від 04.02.2016 р. проводилася на підставі постанови, яка визнана судом недопустимим доказом, тобто, експертиза проведена не у спосіб і порядку, визначеному нормами Кримінального процесуального кодексу України, висновки зазначеної експертизи також визнаються судом недопустимим доказом.

Суд приходить до переконання, що висновок судово-медичної експертизи № 56/Е/Д від 25.03.2016 р. (а.с.105, т.1); висновок судово-медичної експертизи № 56/Е/Д1 від 18.07.2016 р., (а.с.107,т.1); висновок судово-медичної експертизи № 56/Е/Д2 від 23.12.2016 р. (а.с.143, т.1); висновок комісійної судово-медичної експертизи (експертиза за матеріалами справи) № 116 від 16.06.2017 р., (а.с. 148, т.1); висновок додаткової комісійної судово-медичної експертизи (експертиза за матеріалами справи) № 192-Д від 12.10.2017 р. (а.с.213, т.1); висновок додаткової комісійної судово-медичної експертизи (експертиза за матеріалами справи) № 194-Д від 25.10.2017 р., (а.с.230, т.1); висновок додаткової комісійної судово-медичної експертизи (експертиза за матеріалами справи) № 203-Д від 20.11.2017 р. (а.с.213, т.1) також є недопустимими доказами, оскільки всі перелічені експертні дослідження проводилися на підставі судово-медичної експертизи № 56/Е від 04.02.2016 р. (яка визнана недопустимим доказом), тобто всі ці експертні дослідження є похідними від первісної експертизи і суд не може використати зазначені докази при прийнятті процесуальних рішень та при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст. 242 КПК України, (в редакції від 13.01.2016 р., яка діяла станом на початок досудового розслідування),

1. Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.

2. Слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті.

Статтею 242 КПК України в редакції, чинній на теперішній час, визначено, що:

1. Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.

2. Слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті.

Стороною обвинувачення не надано суду доказів наявності постанови про проведення судово-медичної експертизи, винесеної в порядку та у спосіб, передбачений вимогами Кримінального процесуального кодексу України, а також висновків експертиз з зазначеного питання, які проведені порядку та у спосіб, передбачений вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки у кримінальному провадженні не була призначена та проведена судово-медична експертиза для встановлення причин смерті ОСОБА_8 , наданих стороною обвинувачення доказів недостатньо для встановлення доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 121 КК України, тобто, у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто, умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, з метою залякування потерпілого, що спричинило смерть потерпілого, в зв'язку з чим, обвинуваченого ОСОБА_3 належить виправдати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та виправдати, у зв'язку з не доведенням, що кримінальне правопорушення вчинене ним.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1