"04" березня 2010 р. Справа № 3/6/10
за позовом: Прокурора Новобузького району в інтересах держави в особі Розанівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Новобузької районної ради
55614, Миколаївська область, Новобузький район, с. Розанівка, вул. Молодіжна, 1
До відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості за договором про спільну діяльність в сумі 5777,00 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Грицай О.П. -директор ЗОШ;
Від відповідача: ОСОБА_1 -приватний підприємець;
Прокурор: Брезіцький В.С.
Прокурор Новобузького району в інтересах держави в особі Розанівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Новобузької районної ради звернувся до суду з позовом (уточнення № 345 від 02.03.10 р.) стягнути з ПП ОСОБА_1 на користь Розанівської ЗОШ І-ІІ ступенів Ново бузького району заборгованість в загальному розмірі 5777,00 грн. в т.ч. штраф у сумі 917,00 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору про спільну діяльність від 20.02.09 р., норм Цивільного та господарського законодавства України, та мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору, в зв'язку з чим станом на 01.10.10 р. підприємець має заборгованість в загальній сумі 5777,00 грн. в т.ч. штраф -917,00 грн.
Відповідач у відзиві заперечує на позов, стверджує, що на території району на час весняної посівної сталося критична ситуація щодо накопичення валоги в ґрунті. Зима 2008-2009 р.р. була безсніжна, весна 2009 р. без опадів. Недостатньо було валоги в ґрунті. Дана земельна ділянка розташована частково на склоні, земля оброблялася і засівалася на ризик з надією на подальші дощі. Отже, прибуток отриманий не був. Щоб розрахуватися зі стороною-1 Розанівською ЗОШ І-ІІ ступенів відповідач пропонував продовжити договір, але позивач не погодився на цю пропозицію.
23.02.10 р. суд оголосив у судовому засіданні перерву до 04.03.10 р.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників судового процесу, суд -
встановив:
20 лютого 2009 року між Розанівською ЗОШ І-ІІ ступенів (далі -сторона 1) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі -сторона 2) було укладено договір про спільну діяльність, згідно з умовами якого сторони за даним договором зобов'язуються шляхом об'єднання майна та зусиль спільно діяти в сфері с/г для досягнення наступних спільних господарських цілей: обробіток земельної ділянки та вирощування сільськогосподарських культур.
Відповідно до п. 3, п. 4 договору сторона -1 зобов'язалась -у термін протягом 5 робочих днів з моменту підписання даного договору передати стороні -2 земельну ділянку у розмірі 27 га, яка використовується на умовах оренди, про що складається акт приймання-передачі. Сторона -2 зобов'язалась -після підписання; даного договору негайно приступити до обробітку земельної ділянки, переданої стороною-1; вжити заходів щодо найму відповідного персоналу та техніки для виконання робіт за даним Договором; щомісячно інформувати сторону-1 про перебіг виконання робіт; дотримуватися термінів обробітку ґрунту.
За змістом пунктів 8.1, 8.2, 8.2.1, 8.3 договору усі доходи, що отримуються за даним договором у результаті сумісної діяльності, використовуються в першу чергу на відшкодування матеріальних затрат. Прибуток, що отримується сторонами від сумісної діяльності, підлягає розподілу наступним чином: сума у розмірі 5400,00 грн. сплачується стороною-2 стороні-1. Решта залишається у сторони-2. Підбиття підсумків сумісної діяльності і розподіл прибутку між сторонами здійснюється в термін до 15 листопада 2009 р. при цьому 50% суми зазначеної в п. 8.2.1. сплачується в термін до 15 червня 2009 р.
Термін дії даного договору сторони встановили до 31 грудня 2009 року.
Матеріали справи свідчать, що акт прийому-передачі земельної ділянки за договором від 20.02.09 р. не складався сторонами, оскільки ця земельна ділянка була передана в користування підприємцю ще у 2004 році, що останній не заперечує.
Відповідач за умовами розділу 8 договору повинен був частину отриманого прибутку в розмірі 5400,00 грн. в результаті сумісної діяльності обох сторін, сплатити позивачу, при цьому 50% вказаної суми сплатити до 15.06.09 р., решту до 15.11.09 р.
За правилами ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Відповідно до ст.ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виконані зобов'язанні взяті на себе за договором, а саме не сплачено в обумовлені строки частину доходу позивачу в розмірі 5400,00 грн.
Посилання відповідача на відсутність доходу не приймається судом до уваги, оскільки згідно з п. 9.3 договору сторони усвідомили, що їхня сумісна діяльність здійснюється у складних умовах нестабільного ринку, що підвищує ступінь ризику їхньої господарської діяльності. Звідси сторони залишили за собою право на дострокове розірвання даного договору по мотивах зміни економічної ситуації у країні, безперспективності та недоцільності ведення спільного господарювання, а також у випадку неможливості здійснення своєї діяльності на принципах самоокупності та самофінансування. У цьому випадку кожна із сторін зобов'язана повідомити другу сторону за 30 днів. Взаємовідносини сторін припиняються шляхом складання окремої угоди або акту про розірвання договору.
Як було з'ясовано судом, за весь період користування даною земельною ділянкою відповідач не звертався до позивача щодо розірвання договірних стосунків в зв'язку з неможливістю здійснення ним своєї діяльності чи безперспективності та недоцільності ведення спільного господарювання.
Також відсутні в матеріалах справи й зміни чи доповнення щодо розподілу результатів сумісної діяльності до договору про спільну діяльність від 20.02.09 р.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд не вважає обґрунтованими та законними дії відповідача по виконанню даного договору.
Діючим законодавством передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 ЦК України).
Також, п. 10.1 договору, сторони обумовили що уразі несвоєчасного або неповного перерахування коштів, отриманої від спільної діяльності, сторона-2 сплачує на користь сторони-1 штраф у розмірі 0,2 % від суми яка підлягає сплаті, за кожен день прострочення платежу.
Таким чином, позивач цілком обґрунтовано нарахував відповідачу за несвоєчасне перерахування грошових коштів до стягнення штрафні санкції в розмірі 917,00 грн.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Беручи до уваги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Розанівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Новобузької районної ради (55614, Миколаївська область, Новобузький район, с. Розанівка, вул. Молодіжна, 1, код 26131254) заборгованість в загальному розмірі - 5777,00 грн. в т.ч. 917 грн. штрафу.
3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету Центрального району м. Миколаєва (р/р 31118095700006, отримувач Держбюджет Центрального району, код 23626096, банк одержувача -ГУДКУ у Миколаївській області, МФО банку 826013) -102,00 грн. державного мита.
4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету Центрального району м. Миколаєва (р/р 31211259700006, отримувач Держбюджет Центрального району, код 23626096, банк одержувача -ГУДКУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, код бюджетної класифікації 22050000) -236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя