"02" березня 2010 р. Справа № 9/203/09
За позовом Військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави, в особі: Міністерства оборони України, 03168, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 6; Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва, 54056, м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а
до відповідача: Миколаївської міської ради, 54000, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20
3-ті особи без самостійних вимог на стороні позивача: 1) Військова частина А0224, 54025, м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграду, 72; 2) Військова частина А1080, 54025, м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграду, 26.
3-ті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: 1) ТОВ «КСК», м.Миколаїв, вул. Світла, 14, кВ. 26; 2) ТОВ «Проф-Буд», м.Миколаїв, вул..Леваневців, 25/6, кВ. 59; 3) ТОВ «Миколаїв-Стройінвест», м.Миколаїв, Пров.Парусний, 7, кВ. 162; 4) ТОВ «Ліга Комфорту», м.Миколаїв, вул..Млинна, 21; 5) ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Оптіма», м.Миколаїв, Пров.Парусний, 7, кВ. 162; 6) ПП «Будівельна компанія «ІнвестГарант», Миколаївська область, Жовтневий район, смт. Первомайське, вул..Леніна, 5, кВ. 15; 7) ВАТ ЕК «Миколаївобленерго», м.Миколаїв, вул.. Чигрина, 94; 8) Служба автомобільних доріг Миколаївської області, м.Миколаїв, вул..Галини Петрової, 2-а.
про: визнання недійсним рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Суддя Ржепецький В.О.
Представники сторін:
Від 1-го позивача: Зорін К.М.
Від 2-го позивача: Кушеренко І.В.
Від відповідача: представник не з'явився.
Від третьої особи 1: представник не з'явився.
Від третьої особи 2: представник не з'явився.
Від 3-ї особи (ВАТ ЕК “Миколаївобленерго”): Штокало О.В. довіреність № 01/33-175 від 30.12.2009р.
Від 3-ї особи (Служба автомобільних доріг Миколаївської області): Софійчук І.В. довіреність № 02/83 від 19.01.2010р.
Прокурор Іващенко С.М., дов. №045, від 28.11.08 р.
23.10.2009р. військовий прокурор Миколаївського гарнізону звернувся в господарський суд Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва до Миколаївської міської ради, із залученням третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Військова частина А0224, Військова частина А1080, про визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради №36/66 від 04.09.2009р. Про припинення права Квартирно-експлуатаційній частині Миколаївського району Міністерства оборони України на постійне користування земельною ділянкою по пр. Героїв Сталінграду в м.Миколаєві.
Ухвалою заступника голови господарського суду Миколаївської області від 04.12.2009р. справу для розгляду передано судді Ржепецькому В.О.
Відповідачем позов не визнано з посиланням на ст. 120 ЗК України, 377 ЦК України, та факт розташування на земельній ділянці, переданій позивачеві у постійне користування нерухомості, яка належить іншим особам, що на думку відповідача свідчить про нецільове використання земельної ділянки та про правомірність оскаржуваного прокурором рішення.
26.01.2010р. прокурором подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить суд визнати недійсним рішення Миколаївської міської ради №36/66 від 04.09.2009р. Про припинення права Квартирно-експлуатаційній частині Миколаївського району Міністерства оборони України на постійне користування земельною ділянкою по пр. Героїв Сталінграду в м.Миколаєві.
Ухвалою господарського суду від 09.02.2010р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ «КСК, ТОВ «Проф-Буд», ТОВ «Миколаїв-Стройінвест», ТОВ «Ліга Комфорту», ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Оптіма», ПП «Будівельна компанія «ІнвестГарант», ВАТ ЕК «Миколаївобленерго», Служба автомобільних доріг Миколаївської області.
02.03.2010р. від представника відповідача у справі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням останнього в Одеському апеляційному господарському суді.
Зазначене клопотання господарським судом відхилено з огляду на таке. Обгрунтовуючи необхідність відкладення розгляду справи, представник відповідача посилається на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи від 16.02.2010р. Враховуючи, що: надана копія зазначеної ухвали містить виправлення у даті судового розгляду, а також те, що про час і місце розгляду справи в господарському суді Миколаївської області представник відповідача був повідомлений 09.02.2010р. (а.с. 185, 186), господарський суд визнає причини неявки відповідача не поважними.
Крім того, відповідач на протязі розгляду справи скористався своїм правом на участь в судовому розгляді та на подання відзиву на позов, клопотання відповідача не містить доводів стосовно неможливості вирішення спору по суті в даному судовому засіданні та посилань на докази, необхідні для вирішення справи, які могли б бути подані відповідачем.
Відповідно до абз. 2 п. 3.6. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. №02-5/289, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
За згодою присутніх представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд
Військовий прокурор Миколаївського гарнізону звернувся в господарський суд Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва до Миколаївської міської ради, із залученням третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Військова частина А0224, Військова частина А1080, про визнання недійсним рішення Миколаївської міської ради №36/66 від 04.09.2009р. Про припинення права Квартирно-експлуатаційній частині Миколаївського району Міністерства оборони України на постійне користування земельною ділянкою по пр. Героїв Сталінграду в м.Миколаєві.
Позов обґрунтовано наступним.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про Збройні Сили України", ст.ст. 2, 10 Закону України „Про оборону України", Збройні сили України - це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й неподільності. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке згідно ст.З Закону України „Про Збройні Сили України" є Центральним органом виконавчої влади й військового управління. Вказаний орган здійснює керівництво структурними підрозділами Збройних Сил України, до числа яких відноситься і КЕВ міста Миколаїв.
Відповідно до статті 10 Закону України „Про оборону України" Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань. Обороноздатність держави складається, зокрема, з матеріальних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації.
Згідно зі статтями 2 та 3 того ж Закону оборона України базується на готовності, зокрема, усіх ланок воєнної організації, до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, а підготовка держави до оборони в мирний час включає, зокрема, формування та реалізацію воєнної, воєнно-економічної, військово-технічної та військово-промислової політики держави, забезпечення Збройних Сил України матеріальними та фінансовими ресурсами, підтримання на належному рівні боєздатності, бойової та мобілізаційної готовності до оборони Держави.
Приписами ст.14 Закону України „Про Збройні Сили України" встановлено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами та установами (до яких входить КЕВ міста Миколаєва та військові частини А0224 та А1080) Збройних Сил України, є державною власністю, та належать їм на праві оперативного управління.
Пунктами 36,39 виданого на розвиток наведених вимог законодавства „Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 р. №483, встановлено, що передача земель оборони місцевим органам влади проводиться за згодою Міністерства оборони України, як центрального органу управління Збройними Силами України, військові частини, безпосередні землекористувачі повинні використовувати земельні ділянки тільки за цільовим призначенням.
Відповідно до положень ст. 77 ЗК України, ст.1 Закону України «Про використання земель оборони»- землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Безпідставне вилучення земель, припинення права на постійне користування на постійне користування земельною ділянкою, виділених для потреб оборони, а також іншого військового майна, розташованого на цих землях, спричиняє шкоду Міністерству оборони України, а звідси й інтересам держави.
Збитки, які заподіюються Міністерству Оборони України, його структурному підрозділу - військовим частинам, квартирно-експлуатаційним органам - безпосередня шкода економічним інтересам держави. Фінансування Збройних Сил України відповідно до ст.15 Закону України „Про Збройні Сили України" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.
Рішенням Миколаївської міської ради №595 від 29.11.1996 року, з відповідними змінами - рішення Миколаївської міської ради №23/43 від 03.11.2000 року, квартирно-експлуатаційній частині Миколаївського району (тепер Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв ) був виданий Державний акт на траво постійного користування земельною ділянкою серії І-МК №002380 від 08.02.2001 року площею 3109932 кв.м. для розташування військової частини А0224 по проспекту героїв Сталінграда у місті Миколаєві. Вказаний державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії І-МК №002380 від 08.02.2001 року зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею під номером 394. На теперішній час на вказаній земельній ділянці розташована військова частина А0224, яка входить до складу Об'єднаних сил швидкого реагування Збройних Сил України та військова частина А1080. Вказані військові формування використовують зазначену земельну ділянку виключно за цільовим призначенням. На теперішній час окрім будівель КЕВ міста, який являється суб'єктом господарської діяльності розташовані будівлі та споруди військових частин А0224 та А1080.
Відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції України, передбачена особлива охорона землі, як основного національного багатства, спрямована на забезпечення раціонального використання земельних ресурсів, збереження і відтворення родючості ґрунтів, захист їх від псування й забруднення, реалізації громадянами та юридичними особами їх прав на землю відповідно до закону.
Згідно ст.14 Закону України „Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, земельні ділянки надаються військовим частинам для виконання покладених на них функцій і завдань.
Земельні відносини, як зазначено у ст.3 Земельного кодексу України, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також іншими нормативно-правовими актами прийнятими в цій сфері.
Статтею 141 Земельного кодексу України передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою. До таких підстав, наряду з іншим відноситься використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Статтею 144 Земельного кодексу України передбачений порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства. Зокрема, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку7 вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.
Разом з тим, всупереч вимог вищенаведених норм, Миколаївська міська рада (надалі-Відповідач) 4 вересня 2009 року прийняла рішення №36/66 від 04.09.2009 року, яким припинила право КЕВ міста Миколаїв на постійне користування земельною ділянкою по проспекту Героїв Сталінграду у місті Миколаєві, що відноситься до земель оборони. Підставою для прийняття вказаного рішення стала та обставина, що земельна ділянка землекористувачами використовується не за цільовим призначенням, оскільки на вказаній земельній ділянці розміщені нежитлові будівлі та споруди ТОВ «КСК», ТОВ «Проф-Буд», ТОВ «Миколаїв-Стройінвест», ТОВ «Ліга комфорт», ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Оптіма», ПП «Будівельна компанія «Інвестгарант», Служба автомобільних доріг Миколаївської області, ВАТ «Миколаївобленерго».
В той же час, зазначена земельна ділянка площею 3109932 кв.м., що надана для розташування військової частини А0224 використовується за цільовим призначенням, і на теперішній час на ній (земельній ділянці) розташована військова частина А0224, що підтверджується відповідним повідомленням з військової частини А0224 (№3011 від 12.10.2009 року).
Крім того, відповідно до повідомлення Держземінспекції у Миколаївській області (№741-04 від 03.12.2009 року) перевірки додержання вимог земельного законодавства КЕВ міста Миколаїв при користуванні земельною ділянкою по проспекту Героїв Сталінграду у місті Миколаєві, що надана для розташування військової частини А0224 у 2009 році не проводились, порушення земельного законодавства не виявлялись, адміністративне стягнення за порушення законодавства не накладались, державний інспектор по використанню та охороні земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування вказаною земельною ділянкою не звертався.
Щодо посилання відповідача у рішенні №36/66 від 04.09.2009 року, щодо розміщення нежитлових будівель та споруд ТОВ «КСК», ТОВ «Проф-Буд», ТОВ «Миколаїв-Стройінвест», ТОВ «Ліга комфорт», ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Отіма», ПП «Будівельна компанія «Інвестгарант», Служба автомобільних доріг Миколаївської області, ВАТ «Миколаївобленерго»на вказаній земельній ділянці, слід зазначити, що вказані нежитлові будівлі та споруди визнані речовими доказами у кримінальній справі №300200700005.
На теперішній час у кримінальній справі №300200700005 проводиться досудове слідство слідчим управлінням Управління МВС України в Миколаївській області, що підтверджується відповідним повідомленням прокуратури Миколаївської області №5/7608 від 21.12.2009 року.
Таким чином, Відповідач, не маючи достатніх правових підстав, діючи на порушення вимог вищевказаного законодавства, припинив КЕВ міста Миколаїв право постійного користування земельною ділянкою по проспекту Героїв Сталінграду у місті Миколаєві, яка була надана для розташування військової частини А0224 рішенням Миколаївської міської ради №595 від 29.11.1996 року, чим порушив права і інтереси Міністерства Оборони України.
Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею; земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам визначено ст. 123 Земельного кодексу України. Інститут постійного користування земельною ділянкою -це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку та право постійного землекористування може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.
Вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою встановлений ст. 141 ЗК України, відповідно до якої, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Порядок припинення права постійного користування земельною ділянкою встановлено ст. 144 ЗК України, відповідно до якої, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" організація і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та проведення моніторингу ґрунтів державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Відповідно до абз. 4 пп. 1 п. 4 Положення про державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1958 від 25.12.2002, до компетенції Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель віднесено здійснення державного контролю за використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення, про що складається відповідний акт перевірки згідно п. 5 вказаного Положення.
Таким чином, факт використання землі не за цільовим призначенням у відповідності до положень Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" може бути підтверджено лише актом спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про дотримання відповідачем при постановленні оскаржуваного рішення вимог зазначених норм Закону стосовно порядку припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Натомість, як витікає з листів Держземінспекції у Миколаївській області (а.с. 21, 86), перевірка використання земельної ділянки загальною площею 310,9 га, що була надана КЕЧ Миколаївського району для розміщення військової частини А0224 не проводилась, клопотання про припинення права постійного користування не вносилось.
Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею (а.с. 9-10), земельну ділянку передано позивачеві для розташування військової частини А 0224.
Як свідчать матеріали справи (а.с. 58-60. 140-146) на земельній ділянці, переданій позивачеві у постійне користування знаходяться нерухомі об'єкти військового містечка військової частини А 0224.
Відповідно до ст. 77 ЗК України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
24.09.2007р. першим заступником військового прокурора Південного регіону України порушено кримінальну справу за фактом вчинення невстановленими особами Міністерства оборони України та ПП «Рафа»незаконного заволодіння шляхом шахрайства та підробки документів чужим військовим майном -27 об'єктами нерухомості військового містечка №72 на загальну суму 1040000грн.
Постановою від 27.11.2007р. частково припинено кримінальну справу в частині скоєння злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.4, 366 ч. 2 КК України посадовими особами Міністерства оборони України.
Зазначене, а також обставини, встановлені в процесі розслідування зазначеної кримінальної справи (а.с.97-137) спростовують твердження відповідача стосовно умисного використання позивачем земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. N 02-5/35 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Таким чином, враховуючи наведене вище господарський суд дійшов висновку про неправомірність рішення Миколаївської міської ради №36/66 від 04.09.2009р. Про припинення права Квартирно-експлуатаційній частині Миколаївського району Міністерства оборони України на постійне користування земельною ділянкою по пр. Героїв Сталінграду в м.Миколаєві, що зумовлює визнання його недійсним.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення Миколаївської міської ради №36/66 від 04.09.2009р. Про припинення права Квартирно-експлуатаційній частині Миколаївського району Міністерства оборони України на постійне користування земельною ділянкою по пр. Героїв Сталінграду в м.Миколаєві.
Стягнути з Миколаївської міської ради, 54000, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код 26565573, в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р 31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) 85,00 грн. держмита.
Стягнути з Миколаївської міської ради, 54000, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код 26565573, в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р 31211259700006в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Суддя