Справа № 2-4466/11
(6/199/284/19)
іменем України
«14» листопада 2019 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Спаї В.В.
за участю секретаря судового засідання Перетятько А.В.,
за відсутності учасників справи
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», де заінтересована особа: ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у справі, а саме стягувача - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» в цивільній справі №2-4466/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(код ЄДРПОУ 19358201) заборгованість за кредитним договором від 13.11.2007 р. №014/140021/3170/73 в розмірі 346 599 (трьохсот сорока шести тисяч п'ятсот дев'яноста дев'яти) гривень 74 (сімдесяти чотирьох) копійок, яка утворилася станом на 12.05.2011 року, де: 133 054 гривні 16 копійок - непогашена сума кредиту, 55 353 гривні 91 копійка - несплачені проценти, 158 191 гривня 67 копійок - нарахована пеня, а також судових витрат в розмірі 1700,00 грн. щодо сплати судового збору та 120 грн., пов'язаних із оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи. .
Заява мотивована тим, що 02.08.2019 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги №114/2-15, у відповідності до якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшли права вимоги заборгованості за кредитним договором №014/140021/3170/73.
Посилаючись у заяві на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.03.2018 по справі №6-1355/10, провадження №61-1207св18, на переконання заявника, заміна сторони правонаступником може відбуватися, як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведене на будь-якій стадії процесу, а тому, на переконання заявника, стягувач у цивільній справ №2-1608/11 підлягає заміні, про що у заяві й заявлено відповідну вимогу.
Учасники справи не скористалися правом брати участь в судових засіданнях.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу "сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки".
Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.
Розглянув заяву, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухваленим у порядку заочного розгляду справи рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2011 року було задоволено позов ПАТ «Райффайзен банк аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(код ЄДРПОУ 19358201) заборгованість за кредитним договором від 13.11.2007 р. №014/140021/3170/73 в розмірі 346 599 (трьохсот сорока шести тисяч п'ятсот дев'яноста дев'яти) гривень 74 (сімдесяти чотирьох) копійок, яка утворилася станом на 12.05.2011 року, де: 133 054 гривні 16 копійок - непогашена сума кредиту, 55 353 гривні 91 копійка - несплачені проценти, 158 191 гривня 67 копійок - нарахована пеня, а також судових витрат в розмірі 1700,00 грн. щодо сплати судового збору та 120 грн., пов'язаних із оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
02.08.2019 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги №114/2-15, у відповідності до якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшли права вимоги заборгованості за кредитним договором №014/140021/3170/73.
Частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором (ст. 1077 ЦК України).
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії (на що звернула свою увагу колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у своїй Постанові від 23 січня 2018 року, справа №759/11907/15-ц, провадження № 61-1423 св 17).
Згідно ч.1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником та відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).
Що ж стосується тверджень та вимог заявника щодо необхідності заміни сторони стягувача саме «у справі», то суд не знаходить їх слушними, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Втім, судовий процес у вказаній справі закінчився ухваленням 22.11.2011 вищевказаного судового рішення та заявник звернувся із вказаною заявою саме відповідно до розділу VІ ЦПК України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)», а відтак, йому необхідно було поставити вимогу про заміну сторони виконавчого провадження або у виконавчому листі, а не про заміну сторони стягувача «у справі», оскільки судовий процес у справі завершився та сторонами у судовому процесі є позивач і відповідач, а не стягувач і боржник.
У постанові Верховного суду від 21.03.2018 по справі №6-1355/10, провадження №61-1207св18, на яку посилається заявник, також зазначено, що заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива, як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.
Виходячи з наведеного вище, у задоволенні заяви про заміну сторони стягувача у справі належить відмовити.
Крім того, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.10.2019 р. вже було відмовлено у задоволенні аналогічної заяви, втім, заявник знову звернувся до суду не із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні або виконавчому листі, а із заявою про заміну сторони у справі.
Керуючись п. 1 ч. ст. 258, ст.ст. 259-261, 442 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», де заінтересована особа: ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підписана 19 листопада 2019 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Спаї
14.11.2019