Справа № 199/9542/18
(2/199/71/19)
20.11.2019 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретарі Гасанової М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна таким, що набуте під час спільного проживання та стягнененя грошової компенсації вартості спільного майна подружжя, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна таким, що набуте під час спільного проживання та стягнененя грошової компенсації вартості спільного майна подружжя.
У судове засідання 13.09.2019 року на 11-30 год. позивач ОСОБА_1 не з'явився, заяви про слухання справи у його відсутність чи про причини неявки до суду не надходило, про день та час слухання позивач повідомлявся в установленому законом порядку, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося до суду з відміткою: «за спливом терміну зберігання».
Повторно 20.11.2019 року на 11-00 год. у судове засідання позивач ОСОБА_1 повторно не з'явився, заяви про слухання справи у його відсутність чи про причини неявки до суду не надходило, про день та час слухання позивач повідомлявся в установленому законом порядку, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.86), яке повернулося до суду з відміткою: «за спливом терміну зберігання».
Також позивач був повідомлений про день та час судового засідання шляхом направлення смс-повідомлення на зазначений ним у позовній заяві телефон НОМЕР_1 , яке йому було 13.09.2019 року доставлене.
Згідно з ч.ч. 3, 9 ст. 128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Як наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням по справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Положеннями ст.8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 у справі №1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі; Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, діючим законодавством передбачений обов'язок суду залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з повторною неявкою до суду позивача незалежно від поважності його неявки, чим забезпечується виконання вимог цивільно-процесуального закону щодо строків розгляду справ у суді та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги, що належним чином повідомлений про день та час розгляду справи позивач повторно не з'явився до суду у судове засідання, суд вважає, відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна таким, що набуте під час спільного проживання та стягнененя грошової компенсації вартості спільного майна подружжя,, - залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 62, 128, 130, 131, 257 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна таким, що набуте під час спільного проживання та стягнененя грошової компенсації вартості спільного майна подружжя,, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Л.Г. Якименко