Постанова від 19.11.2019 по справі 210/986/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7977/19 Справа № 210/986/19 Суддя у 1-й інстанції - Літвіненко Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

сторони справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Зодіак-СБ»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 29 травня 2019 року, ухваленого суддею Літвіненко Н.А. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 29 травня 2019 року,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), ТОВ «Зодіак-СБ» про визнання незаконним акту про порушення та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що він працює на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» слюсарем-ремонтником. Відпрацювавши робочу зміну 15.11.2016 р. близько 16:20 годині проходив контрольно-пропускний пункт №18 де працівниками ТОВ «Зодіак-СБ», з якими у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» укладено договір на виконання робіт з охорони, провели біля його сумки металодетектором, який у свою чергу спрацював. На вимогу працівника ТОВ «Зодіак-СБ» надати вміст сумки для огляду він зауважив, що не заперечує проти огляду його особистих речей, але наполягає на тому, - щоб він проводився працівниками правоохоронних органів - поліцейськими, яким такі повноваження надані законом.

Працівники ТОВ «Зодіак-СБ» поліцейських не викликали, тому огляд вмісту його сумки так і не було проведено. Не здійснивши огляд його сумки працівники ТОВ «Зодіак-СБ» відібрали у нього перепустку і викликали його керівника, разом з яким склали акт «Про порушення» № 597 від 15.11.2016 р., зазначивши не виконання вимог працівників охорони, обумовлених їх правами, передбаченими стандартом СТП 215-01:2012. Позивач вважає, що дії працівників ТОВ «Зодіак-СБ» щодо складання акту про порушення є неправомірними, тому просить визнати незаконним акт ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Департамент з безпеки ТОВ «Зодіак-СБ» «Про порушення» № 597 від 15.11.2016 р., зобов'язати ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» видалити персональні дані ОСОБА_1 з бази порушників, стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 848, 00 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 29 травня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту дослідження доказів, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі.

В мотивування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом прийнято як належний та допустимий доказ витяг зі стандарту СТП, який не засвідчений належним чином. Крім того, вважає, що висновок суду про відповідність дій співробітників ТОВ «Зодіак-СБ» не ґрунтується на законі. Судом не враховано порушення прав позивача зі сторони ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» щодо відповіді стосовно розгляду чисельних скарг згідно ЗУ «Про звернення громадян». Вважає, що судом не враховано, що оскаржуваним актом кваліфіковано його дії як порушника, проте відмова надати вміст сумки для огляду не є порушенням.

Відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначає, що причиною складання акту було п.5.2 не виконання вимог робітників охорони, обумовлених їх правами передбаченими стандартом. Жодних негативних наслідків для позивача складанням акту не настало, тому рішення суду, як законне та обґрунтоване, на їх думку, має бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

У відповіді на відзив, позивач ОСОБА_1 зауважує, що Стандарт встановлює внутрішньо об'єктовий режим охорони, який має діяти лише в рамках чинного законодавства. Проте відсутній законодавчо закріплений обов'язок позивача пред'являти перевірку особистих речей. Вважає, що позов спрямований на захист його не майнових прав честі, гідності, стосовно того, що він не є порушником, тому акт є незаконним.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, наданого на неї відзив та відповіді на відзив, за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» слюсарем-ремонтником з 10.12.1996 року, на даний час на посаді слюсаря-ремонтника 5 розряду Сортопрокатного цеху №1, що підтверджується довідкою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 12 лютого 2019 року (а.с.10).

Як видно з Акту «Про порушення» №597, 15 листопада 2016 року о 16 годині 20 хвилин при здійсненні контрольно-пропускного режиму на КПП №18, території РМЦ-3 і ЕРМ, охоронцем був зупинений слюсар-ремонтник машинобудівного виробництва ОСОБА_1 Оскільки, при поверхневому огляді та застосуванні металошукача він спрацював на ручну поклажу (сумку) ОСОБА_1 . На вимогу працівника охорони надати для огляду вмісту сумки, ОСОБА_1 відмовився. Наполягав на огляд вмісту сумки у присутності правоохоронних органів. Причиною складання акту зазначено невиконання вимог працівників охорони, обумовлених їх правами, передбачених стандартом (а.с.11).

В період, складання Акту «Про порушення» №597 від 15.11.2016 року на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» діяв Стандарт СТП 215-01:2012» , в редакції від 01.03.2013 року (а.с. 12-16).

Пункт 8.3 СТП 215-01:2012, в редакції, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачає, що за кожним фактом порушення на охоронюваному об'єкті, робітниками охорони складається акт про порушення (додаток П) до стандарту.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що не встановлено порушень законодавства працівниками охорони та позивачем не надано доказів порушення його трудових прав, або настання будь- яких негативних наслідків.

Однак, колегія суддів не може у повному обсязі погодитися із висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безимянная проти Росії» (заява № 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що «погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту».

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ТОВ «Зодіак-СБ» про визнання незаконним акту про порушення.

Проте позивачем не заявлено вимоги щодо негативних наслідків, які спричинив Акт та їх усунення відповідачами. В позовній заяві, як правову підставу заявленого позову ОСОБА_1 посилається на положення ст.22 ЦК України, що йому спричинено збитки, які полягають у сплаті судового збору за звернення до суду з позовом та поштові відправлення.

Вимоги про зобов'язання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» видалити персональні дані ОСОБА_1 з бази порушників не знайшли свого документального підтвердження та заперечуються відповідачем.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Складений працівниками ТОВ «Зодіак-СБ» акт про порушення є лише фіксацією певної поведінки позивача, на контрольно-пропускному пункті №18 що було виявлено під час контрольно-пропускного режиму при залишенні 15 листопада 2016 року території РМЦ-3, щодо відмови виконати вимоги охорони з огляду його особистих речей (валізи), на яку спрацював металошукач. Тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для позивача будь-яких обов'язків і є фіксацією дій працівників ТОВ «Зодіак-СБ», не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов'язаний дати оцінку щодо дійсності цього акту, чи відшкодування негативних наслідків , які він спричинив. Проте, позивачем таких вимог не заявлялось.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на порушення його прав, передбачених ЗУ «Про звернення громадян», щодо отримання своєчасної відповіді на його чисельні звернення, від органу до якого звертався, колегія суддів не може визнати обґрунтованими, оскільки дані вимоги не були предметом дослідження та судового розгляду в суді першої інстанції.

Частиною 6 ст.367 ЦПК України передбачено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що такі вимоги позивача ОСОБА_1 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ТОВ «Зодіак-СБ» про визнання незаконним акту про порушення та зобов'язання вчинити певні дії, не підлягають розгляду судовому розгляду.

Обраний позивачем спосіб захисту прав, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Суд першої інстанції не врахував вказані вище положення чинного законодавства України та дійшов помилкового висновку, що спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного колегія суддів, дійшла висновку, що рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 29 травня 2019 року. як таке, що прийнято із порушенням вимог матеріального та процесуального законодавства слід скасувати та закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак-СБ» про визнання незаконним акту про порушення та зобов'язання вчинити певні дії.

Керуючись ст.ст.255,367, 369, 374, 377, 381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 29 травня 2019 року скасувати та закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак-СБ» про визнання незаконним акту про порушення та зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 19 листопада 2019 року.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
85745133
Наступний документ
85745135
Інформація про рішення:
№ рішення: 85745134
№ справи: 210/986/19
Дата рішення: 19.11.2019
Дата публікації: 20.11.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії