Справа №338/1330/19
18 листопада 2019 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої судді Круль І.В.
з участю секретаря с/з Круліковської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Богородчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа - начальник сектору реагування патрульної поліції № 2 Богородчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції капітан поліції Гоцанюк Степан Васильовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом доГоловного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Богородчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа - начальник сектору реагування патрульної поліції № 2 Богородчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції капітан поліції Гоцанюк Степан Васильовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДП018 № 326584 від 05 серпня 2019 року.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що спірною постановою на нього накладено штраф у розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, згідно якої він визнаний винним в тому, що 05 серпня 2019 року о 19 год. 20 хв. в с. Підгір'я Богородчанського району Івано-Франківської області здійснив обгін автобуса на мості, чим допустив порушення п.14.6(г) Правил дорожнього руху України. Однак обставини, викладені в постанові, не відповідають дійсності. Зазначив, що дійсно 05 серпня 2019 року рухався по вул. Сагайдачного в с. Підгір'я Богородчанського району, однак обгін маршрутного автобуса на мості не здійснював, а здійснив його значно раніше, тому вказаний в постанові пункт ПДР не порушував. Зазначив, що відповідач не зазначив жодних доказів, що підтверджують вчинення правопорушення, а саме: відео- чи фотофіксацію. Крім того вважає, що патрульна машина перебувала на такій відстані до моста, що працівник поліції не міг бачити міст та транспортні засоби на ньому. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, тому просить її скасувати.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачі та третя особа в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП застосування уповноваженим на те органом і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетентності, у точній відповідності з законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний, відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, наділений повноваженнями скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП018 №326584 від 05 серпня 2019 року на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП (а.с. 5).
Зі змісту цієї постанови від 05 серпня 2019 року вбачається, що позивач 05 серпня 2019 року о 19 год. 20 хв. керуючи транспортним засобом - автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Сагайдачного в с. Підгір'я Богородчанського району Івано-Франківської області здійснив обгін маршрутного автобуса на мосту, чим порушив п.14.6(г) Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.9 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою КМ України від 10.10.2001 р. №1306 (із змінами і доповненнями), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п.14.6(г) Правил обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено, зокрема, що порушення правил обгону тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
В статті 258 КУпАП вказано, що протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до статей 276, 280, 283 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про накладення адміністративного стягнення.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскарженої постанови вбачається, що начальник СРПП№ 2 Богородчанського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Гоцанюк С.В. вважає, що ОСОБА_1 порушив п.14.6(г) ПДР України, а саме, здійснив обгін маршрутного автобуса на мосту.
Судом враховується, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, в тому числі відеозапис чи інші технічні дані щодо події, яка мала місце 05 серпня 2019 року за участі ОСОБА_1 під час керування автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , якими керувався працівник поліції при вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.122 КупАП.
Згідно ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи внутрішніх справ (Національна поліція) розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема, за ч. 2ст.122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч.2 ст.222 КУпАП).
Отже, працівники органів Національної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується також на правових висновках, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року.
Жодних доказів, які б спростовували позицію позивача та підтверджували, що ОСОБА_1 допустив порушення п.14.6(г)ПДР України суду не представлено, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість та необ'єктивність спірної постанови.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що належним відповідачем у справі, предметом якої є оспорювання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, повинен бути відповідний орган Національної поліції, а не його структурний підрозділ. За таких обставин у задоволенні позову в частині вимог до Богородчанського ВП Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області слід відмовити.
Оскільки не доведено та не підтверджується належними доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, це виключає притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, винесена постанова є незаконною, а тому її слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 9, 122, 247, 283, 287,293 КУпАП, керуючись ст.ст. 243-246, 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Богородчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа - начальник сектору реагування патрульної поліції № 2 Богородчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції капітан поліції Гоцанюк Степан Васильовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 Богородчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції Гоцанюка Степана Васильовича від 05 серпня 2019 року серії ДП018 №326584 у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В задоволенні позову в частині вимог до Богородчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліціїв Івано-Франківській області відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуюча І.В. Круль