Провадження № 11-кп/803/2131/19 Справа № 193/218/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
12 листопада 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013040580000079 за апеляційними скаргами ОСОБА_8 та прокурора, що приймав участь у розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції, на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2018 року про відмову у звільненні від кримінальної відповідальності та закритті кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ст.49 КК України, та клопотання повернуто прокурору для здійснення кримінального продовження в загальному порядку.
Рішення суду обґрунтовано тим, що в матеріалах кримінального провадження виявлені процесуальні порушення, пов'язані з процесуальною бездіяльністю щодо дотримання та продовження строків досудового розслідування, у зв'язку з чим суд об'єктивно позбавлений можливості прийняти по справі законне рішення.
Суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає у зв'язку з невідповідністю клопотання вимогам КПК України та намаганням перекласти на суд усунення недоліків, які були допущені під час проведення досудового розслідування в частині безпідставного не продовження строків проведення досудового розслідування, а тому воно як необґрунтоване та не підтверджене матеріалами кримінального провадження підлягає поверненню прокурору, як таке, що не відповідає вимогам КПК України та вимогам КК України для усунення недоліків і здійснення кримінального провадження в загальному порядку.
В апеляційних скаргах:
- прокурор просить скасувати ухвалу, задовольнити клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та закрити кримінальне провадження.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 21.05.2012 року СВ Софіївського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області було порушено кримінальну справу за ч.2 ст.296 КК України за фактом вчинення 13.05.2012 року невстановленими особами хуліганських дій на території Софіївського професійного ліцею, внаслідок чого було зірвано святкування випускного вечора і пошкоджено костюм ОСОБА_9 , чим йому спричинено матеріальну шкоду в розмірі 3000 грн.
В подальшому була встановлена причетність ОСОБА_8 до вчиненого і 22.06.2012 року винесено постанову про притягнення його в якості обвинуваченого за ч.1 ст.296 КК України.
31.07.2012 року кримінальну справу щодо ОСОБА_8 направлено до суду, який 19.11.2012 року в порядку ст.281 КПК України (1960 року) повернув її прокурору для проведення додаткового розслідування.
В подальшому із набранням чинності новим КПК України за фактом вчинення ОСОБА_8 вказаного злочину, 28.01.2013 року внесені відомості до ЄРДР за №12013040580000079 та 07.02.2013 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України. При поверненні кримінальної справи на додаткове розслідування та в подальшому при поверненні обвинувального акту щодо ОСОБА_8 прокурору не було здобуто доказів вчинення ним хуліганських дій за попередньою змовою з ОСОБА_11 , та ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину за ч.1 ст.296 КК України.
На думку прокурора, необхідно вирішити питання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строку давності, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину невеликої тяжкості, вчиненому 12 травня 2012 року, та у цьому провадженні закінчився строк давності, встановлений п.2 ч.1 ст.49 КК України, а обставини, які переривають тривалість цих строків відсутні.
- обвинувачений ОСОБА_8 просить ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2018 року скасувати, ухвалити своє рішення, яким закрити щодо нього кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом першої інстанції порушені його права на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом. При цьому, ОСОБА_8 зазначає, що він визнає себе винним у вчиненому злочині і бажає, щоб провадження у справі було закрито у зв'язку із закінченням строку давності, оскільки протягом майже шести років правоохоронні та судові інстанції не можуть прийняти кінцевого рішення, а невизначеність його статусу позбавляє його можливості спокійно жити та бути впевненому у завтрашньому дні.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримала апеляційну скаргу сторони обвинувачення та просила її задовольнити, підтримала також і апеляцію обвинуваченого.
Обвинувачений підтримав свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу прокурора, просив їх задовольнити.
Представник потерпілого заперечував проти задоволення даних апеляційних скарг, вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за таких підстав.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8,10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності при скоєнні злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за таке правопорушення складає 3 (три) роки з дня його вчинення.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, яка вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК , у порядку, встановленому КПК.
Пунктом 2 вищезазначеної постанови передбачено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися (незалежно від того, надійшла справа з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК порядку відповідне рішення. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Відповідно до вимог ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов'язаний ознайомити з ним потерпілого та з'ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст.287 КПК України, у клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності вказуються:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості підозрюваного (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада прокурора;
4) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання підозри;
5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та відомості про її відшкодування;
6) докази, які підтверджують факт вчинення особою кримінального правопорушення;
7) наявність обставин, які свідчать, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, та відповідна правова підстава;
8) відомості про ознайомлення з клопотанням потерпілого та його думка щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності;
9) дата та місце складення клопотання.
До клопотання прокурора повинна бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст.288 КПК України, розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею.
Суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.
Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах кримінального провадження виявлені порушення, пов'язані з процесуальною бездіяльністю органу досудового розслідування щодо дотримання та продовження строків досудового розслідування, а також через невідповідність клопотання вимогам КПК України та намаганням перекласти на суд усунення зазначених недоліків, у зв'язку з чим суд об'єктивно позбавлений можливості прийняти по справі законне рішення, з чим цілком погоджується й колегія суддів.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 07.02.2013 року повідомлено про підозру ОСОБА_8 (т.2 а.с.79-80); 20.02.2013 року складено обвинувальний акт (т.3 ас.2-3), 20.02.2013 року - розписка в його отриманні обвинуваченим (т.3 ас.7), - 21.02.2013 року - ухвала суду про призначення підготовчого засідання (т.3 ас.8);- 19.03.2013 року - ухвала суду про повернення обвинувального акту (т.3 ас.37);- 14.05.2013 року - ухвала апеляційного суду про залишення скарги без задоволення (т.2 ас.63); -12.06.2013 року - справу отримано прокурором (т.3 ас.83); - 24.07.2013 року супровідний лист прокурора про направлення справи на досудове слідство, отримано 26.07.2013 слідчим (т.3 ас.84); -09.09.2013 року - складено обвинувальний акт (т.4 ас.2), - 16.09.2013 року - ухвала суду про повернення обвинувального акту (т.4 ас.24); -19.11.2013 року - ухвала апеляційного суду про залишення скарги без задоволення (т.4 ас.77-78); -11.12.2013 року - постанова про продовження строків слідства до 06.01.2014 року(т.4 ас.88-90); -11.12.2013 року - постанова про зупинення слідства (т.4 ас.96); -22.01.2014 року - допит ОСОБА_8 (т.4 ас.98); - 23.01.2014 року - відновлення слідства (т.4 ас. 100); -29.01.2014 року - клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності (т.4 ас. 108), 22.07.2014 року - ухвала апеляційного суду про залишення в силі ухвали суду першої інстанції про повернення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності (т.4 ас. 190-191); -24.07.2014 року - супровідний лист апеляційного суду про повернення справи (т.4 ас194). Після відмови суду про задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям прокурор листом від 28.07.2014 року направив справу для проведення досудового слідства в Софіївський РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області. Потерпілий ознайомився з матеріалами справи 27.10.2014 року. Обвинувальний акт складено 04.11.2014 року. Таким чином, при наявності підозрюваного справа розслідувалась протягом 6 місяців 23 дні без законного продовження строку досудового слідства.
Після цього справа ще двічі направлялась до суду, звідки поверталась за недотриманням строків слідства, а саме 23.12.2014 року постановою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу обвинувальний акт повернуто прокурору; 26.08.2015 року постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу обвинувальний акт повернуто прокурору за недотриманням строків слідства. 13.10.2015 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровського суду залишено в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів також погоджується і з висновком суду першої інстанції з приводу того, що обставини, які склались, дають об'єктивні підстави вважати, що досудове розслідування справи затягувалось безпідставно та в не процесуальний спосіб, внаслідок чого сплинув час щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочин.
Отже, органом досудового розслідування, якому було достовірно відомо про закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013040580000079 від 28.01.2013 року, в рамках якого ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, складено клопотання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності поза межами строків досудового розслідування.
Системний аналіз ст.. ст.. 219, 290, 291 КПК України вказує на те, що складання клопотання, як і отримання доказів, після спливу строків досудового розслідування, є невідповідністю вимогам КПК України, оскільки саме по собі складання клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності поза межами будь-якої правової регламентації не створює жодних правових наслідків, а тому в даному випадку клопотання, про яке йдеться в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, було цілком законно та обгрунтовано повернуто прокурору для здійснення кримінального продовження в загальному порядку.
Крім того, згідно з п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Відповідно до ч.4 ст. 284 КПК України прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї частини.
Виходячи з приписів кримінального процесуального законодавства дане кримінальне провадження повинно було бути закрито прокурором з підстав, передбачених п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України, оскільки злочин, інкримінований ОСОБА_8 , передбачений ч.1 ст. 296 КК України, не відноситься до категорії тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, що могло б становити обмеження для застосування даної норми закону.
Таким чином, суд першої інстанції, зваживши на вищезазначені недоліки, допущені прокурором під час складання клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та прийняв рішення у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, яке підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги у даному кримінальному провадженні - залишенню без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги ОСОБА_8 та прокурора, що приймав участь у розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції - залишити без задоволення.
Ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2018 року про відмову у звільненні від кримінальної відповідальності та закритті кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 426 КПК України до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4