Провадження № 22-ц/803/9071/19 Справа № 211/5415/18 Суддя у 1-й інстанції - Гринь Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
18 листопада 2019 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Барильської А.П.,
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах та від імені ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 серпня 2019 року, яке постановлено суддею Гриньом Н.Г. у місті Кривому Розі та повний текст рішення складено 23 серпня 2019 року, -
В листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.09.2012 року за позовом ОСОБА_2 з нього стягуються аліменти на користь відповідача на утримання їх доньки ОСОБА_4 у розмірі ј частки від усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття. З 18.02.2017 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_5 та від другого шлюбу у нього народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дружина ОСОБА_5 подала до нього позовну заяву про стягнення аліментів на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) та до досягнення сином ОСОБА_6 трирічного віку та утримання їх неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття. Угоди між сторонами про добровільне зменшення розміру аліментів між сторонами досягнуто. Зважаючи на те, що відповідач працює, має постійний високий дохід, просив суд зменшити розмір аліментів з .
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Зменшено розмір аліментів, стягнутих за рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 вересня 2012 року, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/4 частки на 1/6 частку від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі представник відповідача ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом не було враховано, що позивач був згоден з рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2019 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) та до досягнення сином ОСОБА_6 трирічного віку та з рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2019 року, яким стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, достеменно знаючи про сплату аліментів на користь відповідача на утримання доньки.
Апелянт вказує на те, що оскільки одна дитина ОСОБА_4 так і інша дитина ОСОБА_6 мають рівні права на утримання, при цьому їх розмір повинен бути теж рівний.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача підлягає залишенню без задоволенню, а рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 серпня 2019 року - зміні, з наступних підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач перебував у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 28 серпня 2010 року по 01 грудня 2015 року (а.с. 46-47).
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.48).
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 вересня 2012 року з позивача стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/ 4 частки всіх видів заробітку( доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 02 серпня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 49).
18 лютого 2017 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 (а.с. 9).
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) та до досягнення сином ОСОБА_6 трирічного віку (а.с. 61-62).
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2019 року стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 64-65).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для зменшення розміру аліментів, стягнутих рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 вересня 2012 року з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1/4 частини всіх видів доходів до 1/6 частини з усіх видів доходу щомісячно.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
За змістом ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Отже, значне погіршення матеріального становища платника аліментів або зміна його сімейного стану, погіршення стану його здоров'я, може бути підставою для задоволення його вимоги про зменшення розміру аліментів. Тягар доказування вказаних обставин покладається на позивача.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 62 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є Конституційної гарантією (ст. 129 Конституції України), що передбачено і ст. 12 ЦПК України.
На суд покладається обов'язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач від шлюбу з відповідачем має доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 18 лютого 2017 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_6 , що у розумінні ст. 192 СК України, є підставою для зменшення розміру аліментів.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сімейний стан позивача і його матеріальне становище змінилися, що є підставою для зменшення присуджених рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 вересня 2012 року розміру аліментів з 1/4 до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходів).
Виходячи з того, що згідно статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, колегія суддів вважає, що задоволення судом першої інстанції позовних вимог ОСОБА_1 та зменшення розміру аліментів з 1/4 частки на 1/6 частку доходів, щомісячно, буде відповідати зазначеним принципам справедливості та неупередженості.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що судом не було враховано, що позивач погодився з рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області про стягнення аліментів на утримання дружини ОСОБА_5 до досягненням сином ОСОБА_6 трирічного віку у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) та з рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, достеменно знаючи про сплату аліментів на користь відповідача на утримання доньки, оскільки, судом першої інстанції при винесені рішення було враховано наявності у позивача на утриманні сина від іншого шлюбу та дружини, що є підтвердженням істотних змін в його сімейному та матеріальному стані.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що одна дитина ОСОБА_4 так і інша дитина ОСОБА_6 мають рівні права на утримання, при цьому їх розмір повинен бути теж рівний, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки матеріалами справи підтверджено зміну сімейного та матеріального стану платника аліментів ОСОБА_1 і ці зміни є підставою для зменшення стягнутої рішенням суду суми аліментів з підстав, передбачених ст. 192 СК України.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну правову оцінку.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині вказівки мінімального рівня стягуваних аліментів не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, підлягає зміні, з наступних підстав.
Як вбачається з резолютивної частини рішення судом було помилково зазначено мінімальна межа стягуваних з ОСОБА_1 аліментів, не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки згідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині повинно бути змінено та виключено з 2 абзацу резолютивної частини рішення текст наступного змісту: «ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку», замінивши його текстом наступного змісту: «ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача та зміни рішення суду першої інстанції в частині мінімальної межи стягуваних з ОСОБА_1 аліментівз дотриманням вимог ч. 2 ст. 182 СК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах та від імені ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 серпня 2019 року змінити.
Виключити з 2 абзацу резолютивної частини рішення текст наступного змісту: «ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку», замінивши його текстом наступного змісту: «ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 18 листопада 2019 року.
Головуючий:
Судді: