Провадження № 22-ц/803/9644/19 Справа № 210/4184/19 Суддя у 1-й інстанції - Літвіненко Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
18 листопада 2019 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Барильської А.П.,
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
сторони:
заявник: ОСОБА_1
боржник: ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2019 року, яка постановлена суддею Літвіненко Н.А. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, -
В липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі судового наказу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження її розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Вказує, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відмову у видачі судового наказу, оскільки помилково здійснив запит до відділу адресно - довідкової роботи управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо з'ясування зареєстрованого місця проживання боржників, а не в Київській області за місцем його проживання та реєстрації.
Також вважає, що застосування судом першої інстанції положень ч. 9 ст. 165 ЦПК України є помилковим.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала, розгляд якої згідно п. 6 ст. 353 ЦПК України, здійснюється без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в липні 2019 року звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно (а.с. 1-2).
В заяві про видачу судового наказу місце реєстрування та проживання боржника зазначене: АДРЕСА_1 (а.с.1).
Згідно відповіді Відділу адресно - довідкової роботи управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 13.12.1989 року зареєстрованим або знятим з реєстрації не значиться (а.с. 5).
Суд першої інстанції, відмовляючи у видачі судового наказу виходив з того, що з поданих ОСОБА_1 матеріалів неможливо встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання боржника ОСОБА_2 , що є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. ст. 160, 161, 163, 165 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, зокрема, про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
У заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України, судом був зроблений запит до Відділу адресно - довідкової роботи управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.
20 серпня 2019 року надійшла відповідь, згідно якої за відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Дніпропетровській області Денисюк А.О. 13.12.1989 року зареєстрованим або знятим з реєстрації не значиться.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, заявником при зверненні до суду було вказано, що боржник ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, на думку колегії суддів, відмовляючи у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, суд першої інстанції не врахував наявність відомостей щодо реєстрації боржника у м. Києві, а не в Дніпропетровській області, внаслідок чого допустив порушення норм процесуального права та дійшов необґрунтованого висновку про необхідність застосування положень ч. 9 ст. 165 ЦПК України, так як в даному випадку наявні в матеріалах справи документи та докази дають підстави для направлення запиту щодо місця реєстрації у м. Києві боржника ОСОБА_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку, після чого вирішити питання щодо наявності чи відсутності підстав для видачі судового наказу.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 369, 374, 379 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2019 року про відмову у видачі судового наказу - скасувати та направити справу до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для вирішення заяви згідно вимог ЦПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 18 листопада 2019 року.
Головуючий:
Судді: