ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
19 лютого 2010 року в порядку письмового провадження № 2а-1926/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві
до Громадянина Узбекистану ОСОБА_1
про примусове видворення іноземного громадянина за межі України
Представники:
від позивачаЗаява про розгляд справи за відсутності представника
від відповідачаЗаява про розгляд справи за відсутності представника
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до громадянина Узбекистану ОСОБА_1 (надалі -Відповідач) про негайне примусове видворення з території України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за порушення вимог чинного законодавства України ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та прийнято відносно нього рішення про видворення за межі України у встановлений для цього строк.
ОСОБА_1 територію України у наданий йому строк не залишив, а тому позивач звернувся до суду про примусове його видворення за межі України.
Представники позивача та відповідач - ОСОБА_1 надали до суду належним чином оформлені заяви про розгляд справи за їх відсутності. Крім того, ОСОБА_1 надав суду заяву про визнання позову та розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Зважаючи на те, що клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та відповідача надали обидві сторони по справі, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
Відповідно до наявної у справі копії рішення начальника Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 26.01.2010 до Громадянина Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прибув до України 16.06.2008 через КПП «Тополі'з метою працевлаштування та покращення свого матеріального становища було застосовано видворення за межі України в добровільному порядку та заборонено подальший в'їзду на територію України терміном на 5 років.
Згідно з копією Постанови Святошинського Районного суду м. Києва від 26.01.2010 Громадянина Узбекистану ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 203 Кодексу про адміністративне правопорушення України та накладено адміністративне стягнення у вигляд штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно з доданою до позовних матеріалів копією квитанції, відповідач сплатив накладений на нього адміністративний штраф у повному обсязі.
14.02.2010 Заступником начальника ВГІРФО Святошинського РУГУ МВС України від відповідача були прийняті пояснення стосовно його подальшого перебування на території України без наявних для того підстав.
Згідно з наданими відповідачем поясненнями, перебування його на території України станом на 14.02.2010 пояснюється тим, що у відповідача відсутні кошти для придбання квитка, а Посольство Узбекистану в Україні відмовило йому у наданні допомоги.
Відповідно до ст.29 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність на загальних підставах.
Згідно зі ст.30 цього Закону порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Відповідно до частини 5 статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Зважаючи на викладені вище обставини, вбачається, що відповідач в подальшому не матиме змоги залишити територію України, а отже буде ухилятися від виїзду чим порушуватиме чинне законодавство України. Таким чином, враховуючи неможливість повторного притягнення до адміністративної відповідальності одного виду за одне й те ж правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати до відповідача адміністративне видворення (ч.3 ст.24 Кодексу про адміністративні правопорушення України, ч.5 ст. Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частин 4 та 6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Виходячи з того, що справа розглядається в письмовому провадженні, суд приймає рішення на основі наявних у справі доказів.
Позивач одночасно з позовними вимогами заявив клопотання про допуск до негайного виконання судового рішення про видворення відповідача.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Зважаючи, що відповідач не має засобів до існування та необхідних коштів для залишення території України, а також на те, що посольство Республіки Узбекистан не має наміру сприяти відповідачу в залишенні території України, суд вважає, що заява позивача про допущення негайного виконання судового рішення підлягає задоволенню.
Оскільки позивач не виконав вимог ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 71, 122, 158-163, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Позов Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві задовольнити повністю.
Застосувати до Громадянина Узбекистану ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_3 адміністративне видворення за межі України.
Допустити до негайного виконання судове рішення.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду щодо негайного виконання судового рішення набирає законної сили відповідно до частини 4 статті 186 та частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена згідно зі статтями 185-187, 256 цього Кодексу.
Суддя Р.О. Арсірій