ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
25 січня 2010 року 12:28 № 2а-12171/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом Закритого акціонерного товариства «Ніколь Моторс»
до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві
проскасування постанови та зобов'язання
У судовому засіданні 25 січня 2010 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
Закрите акціонерне товариство «Ніколь Моторс»(надалі - також «Позивач», «ЗАТ «Ніколь Моторс») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві (надалі -також «Відповідач») та з урахуванням уточнених позовних вимог просило про скасування Постанови № 155-КУ про накладення санкцій про правопорушення на ринку цінних паперів від 11 березня 2009 року, винесеної Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві, за підписом уповноваженої особи Комісії -начальника Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві Арсірія Ярослава Олександровича, та Розпорядження № 445-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 11 березня 2009 року, винесене Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві, за підписом уповноваженої особи Комісії -начальника Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві Арсірія Ярослава Олександровича.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Постанова Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві про накладення санкцій про правопорушення на ринку цінних паперів № 155-КУ від 11 березня 2009 року та Розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві № 445-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 11 березня 2009 року є незаконними та такими, що прийнято Відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства України, а, відтак, підлягають скасуванню.
Представником Позивача в судовому засіданні було зазначено про те, що оскаржувану постанову 155-КУ від 11 березня 2009 року про накладення санкцій про правопорушення на ринку цінних паперів було винесено за на підставі невиконання Позивачем Розпорядження Відповідача № 44-КУ від 15 січня 2009 року про усунення порушень законодавства про цінні папери.
Як зазначила представник ЗАТ «Ніколь Моторс», Розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві № 44-КУ від 15 січня 2009 року, в якому встановлено строк до 5 лютого 2009 року на усунення порушень та інформування уповноваженої особи Відповідача про виконання вказаного розпорядження, було отримано ЗАТ «Ніколь Моторс'лише 17 лютого 2009 року, а тому Позивач, як зазначила його уповноважений представник, об'єктивно був позбавлений можливості на усунення виявлених порушень законодавства про цінні папери у встановлений Відповідачем строк.
Станом на час винесення Постанови 155-КУ від 11 березня 2009 року, як вказала представник Позивача, Закритим акціонерним товариством «Ніколь Моторс'було усунено зафіксовані в Розпорядженні Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві № 44-КУ від 15 січня 2009 року порушення законодавства про цінні папери, а тому у Відповідача були відсутні правові підстави для накладення штрафу на Позивача.
Необґрунтованими та безпідставними, на думку представника Позивача, є також дії Відповідача щодо винесення Розпорядження № 445-КУ від 11 березня 2009 року про усунення порушень законодавства про цінні папери з вимогою про виправлення недоліків в річному звіті, які вже були виправлені раніше, тобто, в період до винесення оскаржуваних рішень Відповідача.
Відповідач -Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві, -явку уповноваженого представника в судове засідання 25 січня 2010 року не забезпечило, про дату та час судового засідання повідомлене належним чином, в ході розгляду адміністративної справи письмових заперечень на позов не надало.
Відповідно до частини 2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
У зв'язку з неявкою представника Відповідача та ненаданням ним письмового відношення до заявлених позовних вимог, керуючись вимогами частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Положенням про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року № 1591, Положенням щодо підготовки аудиторських висновків, які подаються до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при розкритті інформації емітентами та професійними учасниками фондового ринку, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року № 1528, Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року № 2272.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначено Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні'державне регулювання ринку цінних паперів -здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством (частина 1 статті 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»).
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні'визначено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні'Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.
Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, порядок забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку, визначено Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»(надалі також -«Закон»).
Відповідно до статті 1 Закону обіг цінних паперів -вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.
Розділом V Закону визначено порядок розкриття інформації на фондовому ринку.
Так, зокрема, статтею 40 Закону визначено порядок розкриття регулярної інформації про емітента, тобто, річної та квартальної звітної інформації про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка подається Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (в тому числі в електронному вигляді).
Склад, порядок і строки розкриття на фондовому ринку регулярної, особливої інформації та інформації про іпотечні цінні папери емітентами цінних паперів та подання її до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку визначено Положенням про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року № 1591 (надалі -також «Положення»).
Розділом IV Положення визначено порядок розкриття регулярної квартальної інформації емітентами цінних паперів.
Позивач -Закрите акціонерне товариство «Ніколь Моторс», є емітентом цінних паперів: акції прості; форма випуску- документарна; Свідоцтво № 262/10/1/2005 від 17 жовтня 2005 року, видане Управлінням ДКЦПФР в м. Києві та Київській області.
Порядок та строки розгляду Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів визначено Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року № 2272 (надалі також - «Правила № 2272»).
Розділом XIV Правил № 2272 визначено порядок винесення розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери.
Відповідно до пункту 2 розділу XIV Правил № 2272 розпорядження про усунення порушень може бути винесено незалежно від порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.
Розпорядження про усунення порушень можуть виносити Голова Комісії, члени Комісії, начальники територіальних органів, а також працівники Комісії та її територіальних органів відповідно до наданих їм повноважень (пункт 3 розділу XIV Правил № 2272).
Пунктом 5 розділу XIV Правил № 2272 визначено, що розпорядження про усунення порушень повинно містити: номер, дату, місце винесення; посаду, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи, яка винесла розпорядження; відомості про особу, щодо якої виноситься розпорядження; викладення обставин справи; посилання на нормативно-правовий акт, норми якого порушено; посилання на законодавчий акт, що передбачає можливість винесення такого розпорядження; термін усунення порушень законодавства про цінні папери; термін повідомлення уповноваженої особи про усунення порушень.
Розпорядженням Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві № 44-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 15 січня 2009 року, підписаним уповноваженою особою Комісії Болтичевою Л. В. , встановлено порушення Позивачем вимог статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок'та I, VI Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, а саме: помилки в електронній та паперовій формах: 1) не повністю розкрита інформація у формі «Основні відомості про емітента»; 2) не повністю розміщений аудиторський висновок на сайті: http:\\www.stockmarket.gov.ua; 3) аудиторський висновок не відповідає вимогам Положення щодо підготовки аудиторських висновків, які подаються до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку емітентами та професійними учасниками фондового ринку, -та зобов'язано Позивача у термін до 5 лютого 2009 року усунути порушення законодавства про цінні папери та до 5 лютого 2009 року письмово проінформувати (з наданням відповідних документів) уповноважену особу комісії про виконання цього розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери.
Відповідно до пункту 4 розділу XIV Правил № 2272 розпорядження про усунення порушень надається особі, щодо якої його винесено (про що здійснюється відповідний напис на примірнику розпорядження, що залишається у справі), або надсилається поштою протягом трьох робочих днів з дати його винесення.
Представник Позивача в судовому засіданні посилалася на той факт, що Розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві № 44-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 15 січня 2009 року було отримано Позивачем лише 17 лютого 2009 року, що унеможливило виконання зазначених в ньому вимог Відповідача до 5 лютого 2009 року.
Суд звертає увагу на те, що як випливає з наявної в матеріалах справи копії Реєстру № 18 від 19 січня 2009 року (відправник -територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві) -19 січня 2009 року Відповідачем на адресу ЗАТ «Ніколь Моторс'направлялася рекомендована поштова кореспонденція.
В той же час, Суд вважає за необхідне зазначити про те, що підтверджений факт відправлення поштової кореспонденції Позивачу не є доказом отримання її останнім.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження отримання Позивачем вищевказаного розпорядження.
У відповідь на судові запити до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», Окружним адміністративним судом міста Києва не отримано інформації щодо відправлення на адресу Позивача поштової кореспонденції в період з 19 січня 2009 року по 15 лютого 2009 року.
Суд критично оцінює зміст відповіді Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта'на судовий запит № 111-18-16 від 11 січня 2010 року, в якій зазначено про надходження на адресу Позивача кореспонденції 28 лютого 2009 року та не зазначено інформації щодо надходження пошти в період з 19 січня 2009 року по 15 лютого 2009 року, оскільки на запит ЗАТ «Ніколь Моторс'щодо даних обставин Укрпоштою було надано відповідь, зміст якої суттєво відрізняється від змісту відповіді на судовий запит, викладеної у формі листа № 111-18-16 від 11 січня 2010 року.
Так, як зазначено в листі Північного вузлу поштового зв'язку № М-419 від 5 червня 2009 року, «рекомендований лист № 04071 0686406 6 в надходженні у адресне підприємство не значиться»
17 лютого 2009 року ЗАТ « Ніколь Моторс'звернулося до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві з листом-проханням № 06/02, в якому зазначило про несвоєчасне отримання Розпорядження № 44-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 15 січня 2009 року, та просило про продовження терміну усунення порушень законодавства про цінні папери до 10 березня 2009 року.
Відповідно до пункту 6 розділу XIV Правил № 2272 уповноваженою особою, яка винесла розпорядження про усунення порушень, до моменту спливу терміну виконання розпорядження про усунення порушень за письмовим клопотанням порушника може бути прийнято рішення про продовження терміну виконання цього розпорядження, яке оформляється новим розпорядженням про усунення порушень та протягом трьох робочих днів направляється особі, у відношенні якої його винесено.
Листом Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві № 04/1282/09-20 від 19 лютого 2009 року Відповідач повідомив Позивача про відмову у продовженні терміну виконання розпорядження від 15 січня 2009 року № 44-КУ.
Відповідно до пункту 5 Розділу І Правил № 2272 уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції.
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІІ Правил № 2272 справа про правопорушення може бути порушена тільки в тому разі, якщо є достатні дані, які вказують на наявність правопорушення.
Уповноважена особа при виявленні правопорушення виносить постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів (пункт 1 Розділу IV Правил № 2272).
Постановою Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві від 24 лютого 2009 року про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів позивача було повідомлено про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, призначений на 11 березня 2009 року об 10 год. 30 хв.
Відповідно до пункту 2 Розділу IV Правил № 2272 уповноваженою особою про вчинення правопорушення складається акт про правопорушення на ринку цінних паперів.
Актом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про правопорушення на ринку цінних паперів від 24 лютого 2009 року встановлено ознаки порушення ЗАТ «Ніколь Моторс'вимог пункт 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме: не виконано розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 15 січня 2009 року № 44-КУ, термін виконання закінчився 5 лютого 2009 року.
Відповідно до пункту 1 Розділу VIІ Правил № 2272, розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення за справою. Рішення уповноваженої особи за справою оформлюється у вигляді постанови.
Згідно з пунктом 3 Розділу VIІ Правил № 2272 за справою про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень: 1) про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; 2) про закриття справи.
За правопорушення на ринку цінних паперів до юридичних осіб застосовуються такі санкції, зокрема, штраф у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації. (підпункт 1. 3. пункту 1 Розділу XVII Правил № 2272).
Постановою Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві № 155-КУ від 11 березня 2009 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів за невиконання Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери на Позивача накладено штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. та винесено ЗАТ «Ніколь Моторс'Розпорядження про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів.
Розпорядженням Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві № 445-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 11 березня 2009 року Позивача зобов'язано у термін до 10 квітня 2009 року усунути порушення законодавства про цінні папери та письмово проінформувати інформацію про усунення порушень.
Предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є Постанова Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві № 155-КУ від 11 березня 2009 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів та Розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві № 445-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 11 березня 2009 року, як рішення суб'єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
«На підставі'означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб'означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.
Згідно з вимогами статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Статтею 29 Закону України «Про господарські товариства'встановлено, що при створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої підписки на них (у відкритих акціонерних товариствах) або розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних товариствах).
Відповідно до положень статті 81 Господарського кодексу України акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими.
Так, відповідно до частини 1 статті 39 Закону емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі розкривати інформацію про: фінансово-господарський стан і результати діяльності емітента у строки, встановлені законодавством; будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни ціни на його цінні папери; власників великих пакетів (10 відсотків і більше) акцій.
Крім того, частиною 3 статті 40 Закону передбачено, що річна інформація про емітента повинна містити відомості про лістинг цінних паперів.
Разом з тим, виходячи з вищезазначеного та умов обігу цінних паперів, лістинг можливий лише відносно цінних паперів відкритого акціонерного товариства, акції якого можуть обертатися на біржі, на відміну від акцій закритого акціонерного товариства.
Таким чином, норми статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок'стосуються саме емітентів, наведених у статті 39 цього Закону, тобто тих, які здійснили відкрите розміщення цінних паперів.
Такий висновок підтверджується також нормами Цивільного кодексу України.
Водночас, організаційно-правовою формою Позивача є закрите акціонерне товариство.
З іншого боку, згідно зі статтею 10 Закону України «Про аудиторську діяльність», проведення аудиту, зокрема, є обов'язковим для підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств -емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню.
Таким чином, умовою оприлюднення звітності є підтвердження її достовірності аудиторським висновком, а оскільки частиною 1 статті 162 Цивільного кодексу України закрите акціонерне товариство не зобов'язане здійснювати аудит, до нього не можуть застосовуватися вимоги щодо оприлюднення звітності.
Оскаржувана Постанова та Розпорядження містять посилання на порушення вимог статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок'та І, VI розділів «Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів».
Враховуючи вищенаведене, норми статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок'не можуть бути застосовані до закритих акціонерних товариств, які не здійснювали відкритого (публічного) розміщення цінних паперів або відкритої підписки на акції.
Щодо порушень Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, то Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2008 року у справі № 9/66 зазначене Положення в частині, що визначає склад та порядок подання річної інформації емітентами - закритими акціонерними товариствами, визнане повністю таким, що не відповідає актам вищої юридичної сили: частині п'ятій статті 152 Цивільного кодексу України, частині четвертій статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту першому частини першої статті 8 Закону Україна «Про аудиторську діяльність2.
Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (частина 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Постанова від 14 березня 2008 року у справі № 9/66 набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року, а тому суд в силу вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в ході розгляду даної справи здійснює на неї своє посилання.
Виходячи з вищенаведеного, Суд дійшов висновку про відсутність у Позивача як закритого акціонерного товариства, яке не здійснювало відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, зобов'язань щодо складання та оприлюднення регулярної річної інформації, у тому числі, складання та подання аудиторського висновку. У такому випадку, регулярна річна інформація Закритого акціонерного товариства «Ніколь Моторс'повинна вважатися такою, що складена та оприлюднена з власної ініціативи та на свій розсуд.
Оскільки законодавством не передбачений обов'язок закритого акціонерного товариства подавати таку інформацію та не встановлений її склад, а Положення № 1591 в частині, що стосується закритих акціонерних товариств, визнане таким, що не відповідає актам вищої юридичної сили, то Закрите акціонерне товариство «Ніколь Моторс'мало право самостійно прийняти рішення щодо складання та оприлюднення річної регулярної інформації, а також визначити її склад.
Відповідно до пункту 5 Розділу І Правил № 2272 рішення за справою повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.
Згідно з пунктом 4 Розділу І Правил № 2272 завданням провадження у справах про правопорушення є своєчасне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеного рішення, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню правопорушень, і запобігання правопорушенням.
Проаналізувавши вимоги чинного законодавства України та матеріали справи, Суд приходить до висновку про те, що Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві прийняті рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки неповно та необ'єктивно з'ясовано обставини даної справи, вирішено її всупереч вимогам чинного законодавства України.
Приймаючи оскаржуване рішення, Відповідач діяв з порушенням повноважень, не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Так, Суд звертає увагу на те, що Розпорядження про усунення порушення законодавства про цінні папери № 44-КУ від 15 січня 2009 року, невиконання якого, за висновком Відповідача, стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень, як випливає з матеріалів справи, не було отримано Позивачем у встановлений законодавством строк, який би забезпечував об'єктивну можливість для виконання зазначених в розпорядженні вимог Позивачем.
Суд звертає увагу на те, що в спірних правовідносинах, Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, який прийняв рішення про невиконання особою вимог зазначених, зокрема, в розпорядженні про усунення порушень законодавства, в силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, повинен довести наявність умислу такої особи у невиконанні його вимог. Тобто, Відповідач в кожній конкретній ситуації повинен пересвідчитися у факті відсутності поважних причин, які унеможливлювали чи ускладнювали виконання його законних вимог.
Суду не надано доказів того, що Відповідачем, отримавши лист-прохання Позивача про продовження терміну для усунення порушень у зв'язку з суттєвою несвоєчасністю отримання Розпорядження про усунення порушень, вжито заходів для з'ясування зазначених у листі-проханні обставин (тобто, з'ясування причин несвоєчасного отримання поштової кореспонденції або спростування цього).
Суд звертає увагу на те, що негативне для особи рішення суб'єкта владних повноважень завжди повинно бути мотивованим.
Водночас, рішення Відповідача про відмову у продовженні терміну виконання розпорядження, викладене у формі Листа Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві № 04/1282/09-20 від 19 лютого 2009 року, є немотивованим, оскільки не містить жодної підстави такої відмови.
Разом з тим Суд звертає увагу на те, що за результатами розгляду заяви Позивача про перегляд справи за нововиявленими обставинами від 26 червня 2009 року № 73, Постановою Відповідача про відхилення заяви (подання) про перегляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів за ново виявленими обставинами від 9 липня 2009 року заяву Позивача було відхилено.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що станом на час винесення оскаржуваних рішень Відповідачем, Закритим акціонерним товариством «Ніколь Моторс'було виконано в повному обсязі вимоги Розпорядження про усунення порушення законодавства про цінні папери № 44-КУ від 15 січня 2009 року. Вказані обставини, всупереч вимогам чинного законодавства України, не стали предметом аналізу та правової оцінки Відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України
в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд звертає увагу на те, що Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, не було виконано обов'язку щодо доказування правомірності своїх рішень стосовно Позивача, як і не було надано жодних доказів на підтвердження правомірності своїх рішень.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві № 155-КУ від 11 березня 2009 року про накладення санкцій про правопорушення на ринку цінних паперів та Розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві № 445-КУ від 11 березня 2009 року про усунення порушень законодавства про цінні папери.
3. Судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп. присудити на користь ЗАТ «Ніколь Моторс'з рахунків Державного Бюджету України.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н. Є. Блажівська