ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
10 лютого 2010 року 09:15 № 2а-14138/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
за позовом Арбітражного керуючого Титаренка Миколи Олександровича
до 3-ті особи Київського управління з питань банкрутства Управління з питань банкрутства у м. києві та Київській області державного департаменту з питань банкрутства Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва
про скасування розпорядження від 09.11.2009р. №09
Представники:
від позивачаТитаренко М.О -особисто;
від відповідача від третьої особи1 від третьої особи 2Несторенко В.В.., за довіреністю; Вегер А.А., за довіреністю; Посвистак С.М., за довіреністю.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування розпорядження Київського управління з питань банкрутства від 09.11.2009 № 09 «Про усунення порушень Ліцензійних умов господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)». Позові вимоги мотивовані тим, що оскаржуване розпорядження не відповідає вимогам закону.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване розпорядження винесене за встановленими порушеннями позивача, а тому позов є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України суд залучив до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Теххімуніверсал».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач є арбітражним керуючим, про що йому видана ліцензія серії АВ № 30731 від 01.03.2007.
Постановою Господарського суду міста Києва у справі № 49/207-б позивача призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Теххімуніверсал ЛТД», яке цією ж постановою суду визнано банкрутом.
02.11.2009 відповідачем було проведено перевірку додержання арбітражним керуючим Титаренком Миколою Олександровича Ліцензійних умов.
За наслідками перевірки було складено Акт, в якому зазначено, що позивач порушив вимоги ч.6 ст.3-1, абз.4, 5, 13 ч.1 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
09.11.09 відповідачем було прийнято Розпорядження №09 про усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), згідно з яким позивача було зобов'язано усунути виявлені порушення.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного розпорядження, останнє зобов'язувало позивача провести інвентаризацію ТОВ «Теххімуніверсал», яке було визнано банкрутом. Порядок проведення інвентаризації врегульовано наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69, яким затверджено Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків.
Згідно з п.2 Інструкції відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.
Згідно з п.3 Інструкції проведення інвентаризації є обов'язковим у разі ліквідації підприємства.
Відповідно до ч.6 ст.3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом'при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Відповідно до вимог абзаців 4, 5, 13 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом'інвентаризація та оцінка майна боржника, аналіз фінансового становища банкрута, вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб здійснюється ліквідатором.
Разом з тим, реалізація зазначених повноважень відбувається в межах загальної процедури банкрутства.
Під час розгляду справи на підставі наданих документів та пояснень сторін було з'ясовано, що банкрутство ТОВ «Теххімуніверсал'здійснювалося за особливою процедурою, передбаченою ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Оскаржуване позивачем розпорядження зобов'язує позивача здійснити повноваження, передбачені Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом'для загальної процедури банкрутства.
Як встановлено під час розгляду справи, перехід до загальної процедури банкрутства мав місце 18.12.2009, згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 49/207-б, в той час як оскаржуване розпорядження було винесено 09.11.2009, тобто до переходу на загальну процедуру банкрутства. Зазначеною вище ухвалою передбачено, що питання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або припинення провадження у справі буде вирішуватися 18.05.2010.
Порядок вчинення дій в судових процедурах банкрутства визначений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в тому числі і щодо стадій, на яких відбувається інвентаризація майна боржника. Разом з тим, відповідач оскаржуваним розпорядженням по суті здійснив втручання в судову процедуру банкрутства, безпідставно зобов'язавши позивача вчиняти дії, що не передбачені ст.52 зазначеного вище Закону.
Суд звертає також увагу на наступне. Відповідно до п.1.1 Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 13 лютого 2002 р. № 22/35 контроль за додержанням арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) (далі - арбітражний керуючий) ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Ліцензійні умови) здійснюють Державний департамент з питань банкрутства (його територіальні органи з питань банкрутства) як орган ліцензування та Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (і його представництва) як спеціально уповноважений орган з питань ліцензування (органи контролю) у межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Згідно з п.1.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки України від 4 травня 2001 р. № 72/49 ліцензійні умови провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Ліцензійні умови визначають кваліфікаційні і організаційні вимоги провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на період провадження у справах про банкрутство господарськими судами.
Пунктами 2 та 3 Ліцензійних умов встановлені кваліфікаційні та організаційні вимоги до арбітражного керуючого.
Так, згідно з п.п.3.1 п.3 Ліцензійних умов при здійсненні своїх повноважень арбітражний керуючий зобов'язаний діяти відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Такі вимоги зазначені, зокрема, в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно з п. 5.3 Порядку за результатами перевірки комісія складає акт перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов у двох примірниках (додаток 3). Один примірник акта видається арбітражному керуючому, який перевірявся, другий - зберігається органом контролю, який здійснив перевірку.
Згідно з п.5.6 Порядку порушення, викладені в акті перевірки, повинні мати посилання на конкретні пункти, розділи, статті нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається.
Відповідно до п.6.1 Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 13 лютого 2002 р. № 22/35 орган контролю не пізніше десяти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень Ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов або орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії.
Оскільки в акті перевірки та оскаржуваному розпорядженні не зазначено в чому саме полягало порушення позивачем ліцензійних умов, а визначалися вказівки щодо виконання заходів, передбачених для загальної судової процедури банкрутства, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв поза межами наданої йому компетенції.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Позов Арбітражного керуючого Титаренка Миколи Олександровича задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Київського управління з питань банкрутства від 09.11.2009 № 09 "Про усунення порушень Ліцензійних умов господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора".
Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Арбітражний керуючий Титаренко Микола Олександрович за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Р.О. Арсірій