ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
02 лютого 2010 року 14 год. 20 хв. № 2а-3144/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовомОСОБА_1
ДоГоловного управління земельних ресурсів м. Києва
Прозобов'язання вчинити певні дії
За участю представників сторін
позивач: ОСОБА_1 . паспорт с. НОМЕР_1
від відповідача: Крилова З.О. за дов. № 06-34/40612 від 06.10.2008 р.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Головного управління земельних ресурсів м. Києва про зобов'язання виключити ОСОБА_5 із переліку землекористувачів земельної ділянки 75:088:026 за адресою: АДРЕСА_1 та внесення відповідних змін до технічного звіту по встановленню меж землекористування зазначеної земельної ділянки.
18.11.2009 р. від позивача через Відділ документального обігу та контролю надійшло клопотання про уточнення та часткову зміну позовних вимог, в якому просить суд зобов'язати Головне управління земельних ресурсів м. Києва виключити померлого землекористувача ОСОБА_5 із бази даних Державного земельного кадастру по земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що у Святошинському АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 75:088:026).
Позивач адміністративний позов підтримав, просив вимоги задовольнити. Зазначив, що є зацікавленим у виділенні своєї частки земельної ділянки та житлового будинку в натурі з метою подальшої її приватизації. У той же час, державний акт на право власності на земельну ділянку видаватиметься Головним управлінням земельних ресурсів м. Києва саме за тими даними, що і вказані у технічних документах та Державному земельному кадастрі, а тому запис про померлого громадянина ОСОБА_5 необхідно виключити, оскільки це буде перешкодою для виконання робіт із приватизації вищевказаної ділянки.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, в наданих суду запереченнях зазначив, що у Головного управління відсутні підстави для виключення ОСОБА_5 із переліку землекористувачів, адже позивачем не було надано документів, що посвідчують перехід права власності 4/5 частин житлового будинку до іншої особи.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача та представника відповідача, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно -правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
04.09.2006 р. між ОСОБА_6 та мною ОСОБА_1 укладено договір дарування 1/5 частини житлового будинку по АДРЕСА_2
30.10.2006 р. зазначений договір був зареєстрований у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на праві приватної власності за ОСОБА_1 за реєстровим номером 28396 (реєстрова книга д.61-134).
31.03.2008 р. позивач звернувся з листом до Головного управління земельних ресурсів м. Києва із проханням внести зміни до бази даних Державного земельного кадастру та технічного звіту по ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 75:088:026 із визначенням позивача як землекористувача зазначеної земельної ділянки.
Зазначені заходи були виконані та позивачу надано витяг з бази Державного земельного кадастру.
Оскільки позивачу стало відомо, що вищезазначеною земельною ділянкою крім нього зареєстрований і інший землекористувач - ОСОБА_5 , то позивач звернувся до Головного управління земельних ресурсів м. Києва з заявою про внесення змін до автоматизованої системи ПК «Кадастр'в частині виключення померлого ОСОБА_5 з користувачів земельної ділянки на АДРЕСА_1 , 106.
Листом від 09.02.2008 р. за № 03-25/4486 Головне управління земельних ресурсів м. Києва повідомило позивача про те, що для вирішення порушеного ним питання йому необхідно звернутись до КП «Київський інститут земельних відносин».
Позивач мотивуючи своє звернення до суду з позовом зазначив, що він як власник 1/5 частини зазначеного вище житлового будинку, є зацікавленим у виділенні своєї частки житлового будинку та земельної ділянки для її обслуговування в натурі з метою подальшої її приватизації, а оскільки, у нього з'явилася формальна перешкода у використанні свого права (наявність запису про померлого землекористувача ОСОБА_5 ), а тому звернувся до суду про зобов'язання Головного управління земельних ресурсів м. Києва про виключення померлого землекористувача ОСОБА_5 із бази даних Державного земельного кадастру по земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що у Святошинському АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 75:088:026).
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 04.09.2006 р. позивачу належить на праві власності 1/5 частини житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
Відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 р. № 182/342, до його основних завдань, зокрема, віднесено ведення земельного кадастру та здійснення землеустрою.
Листом від 16.11.2009 р. за № 03-25/32187 Головне управління земельних ресурсів м. Києва зазначило, що роботи по внесенню змін до автоматизованої системи ПК «Кадастр'буде проведено в разі надання спадкоємцями померлого документів, що підтверджують перехід до них права власності на будинковолодіння до Головного управління або ж самому позивачу.
Позивач вказує на те, що йому є незрозумілим той факт на підставі яких документів ОСОБА_5 було включено до бази даних Державного земельного кадастру як землекористувача, посилається на довідку-характеристику згідно якої ОСОБА_5 не є власником жодної з частин житлового будинку по АДРЕСА_1 , власниками інших часток зазначеного житлового будинку вказані інші особи, які на день смерті ОСОБА_5 вже також були померлими.
Дане обґрунтування позовних вимог не приймається судом до уваги, адже на разі не стоїть питання яким саме чином ОСОБА_5 набув право власності на земельну ділянку (став землекористувачем), перед судом постало питання про виключення останнього з бази даних Державного земельного кадастру як землекористувача у зв'язку із смертю.
Оскільки, відповідних документів (зазначених у листі Головного управління від 16.11.2009 р. за № 03-25/32187) позивачем не надано, то підстави для виключення померлого землекористувача ОСОБА_5 із бази даних Державного земельного кадастру по земельній ділянці, що знаходиться по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 75:088:026) відсутні.
З огляду на вищенаведене, у суду відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача виключити померлого землекористувача ОСОБА_5 із бази даних Державного земельного кадастру по земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 75:088:026).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Є. Пилипенко
Дата підписання повного тексту постанови: 12.02.2010 р.