Постанова від 24.06.2009 по справі 11/533

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24 червня 2009 року 18 год. 05 хв. № 11/533

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Давиденку Д.В. вирішив адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Третя особа Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва Головне управління Державного казначейства України у м. Києві

про зобов'язання вчинити певні дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2006 року.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.02.2008 р. відкрито провадження в адміністративній справі за зазначеним позовом та призначено попереднє судове засідання на 07.03.2008 року.

07.03.2008 р. суддею Святошинського районного суду міста Києва винесено ухвалу про передачу справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо перерахунку пенсії до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2008 р. прийнято справу до провадження та призначено попереднє судове засідання.

Під час підготовчого провадження судом ухвалено про залучення до участі у справі в якості третьої особи Головне управління Державного казначейства України в м. Києві. Ухвалою суду від 06.02.2009 р. закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач під час судового розгляду уточнив свої позовні вимоги та просив суд:

- зобов'язати УПФ України у Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2004 року за рішенням Святошинського районного суду м. Києва та з 01.01.2006 р. відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність'і ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому перерахувати коефіцієнт заробітної плати, виключивши з періоду отримання доходу 60 місяців більш низької зарплати, що є менш ніж 10% страхового стажу;

- зобов'язати виплатити компенсацію за недоплату належних сум за 2004, 2005, 2006, 2007 і в подальші роки, у розмірі відсоткових нарахувань, встановлених Промінвестбанком;

- стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 50 000,00 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є пенсіонером та до 01.01.2004 року отримував пенсію відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність'позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити розрахунок його пенсії з урахуванням внесених змін, проте відповідач вважає, що відсутні законодавчі підстави для такого перерахунку. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27.05.2005 р., яке набрало законної сили було проведено такий перерахунок позивача з 01.01.2004 р. Позивач вважає, що відповідачем порушено його законне право на пенсійне забезпечення, що відобразилось на фізичному та психічному стані здоров'я позивача, у зв'язку з чим також він просить стягнути моральну шкоду.

Відповідач проти позову заперечував з підстав викладених у письмових поясненнях, а саме посилаючись на те, що на виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27.05.2005 р. позивачу було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2004 р. з урахуванням коефіцієнту заробітної плати та із виключенням з періоду заробітної плати до 10% страхового стажу.

Відповідач вважає, що для виключення з періоду заробітної плати позивача до 10% від його страхового стажу з 01.01.2006 року відсутні законодавчі підстав, оскільки наукова пенсія є іншим видом пенсії, яка призначається за наявності наукового стажу.

Крім того, представник відповідача наполягав на застосуванні наслідків пропущення позивачем строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України, оскільки позивач про право на перерахунок пенсії дізнався у 2006 році.

Представник третьої особи заперечував проти позовних вимог, подав заперечення у письмовому вигляді від 20.02.2009 р. № 05-04/199-1726, які залучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та до 01.01.2004 року отримував пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність'від 20.11.2003 р. № 1316-IV, позивач звернувся до відповідача, а згодом і до суду із вимогою здійснити розрахунок його пенсії з урахуванням внесених змін.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27.05.2005 року, яке залишено у силі згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.05.2007 р., позовні вимоги були частково задоволені, зобов'язано УПФ у Святошинському районі м. Києва провести нарахування пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність'з 01.01.2004 року, перерахувати коефіцієнт заробітної плати при підрахунку його пенсії та виключити з періоду отримання доходу період 10% від страхового стажу.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Враховуючи те, що у даній справі заявлені також вимоги про зобов'язання відповідача зробити з 01.01.2004 р. перерахунок коефіцієнту заробітної плати, виключивши з періоду отримання доходу 60 місяців більш низької зарплати, що є менш ніж 10% страхового стажу, провадження у справі у цій частині підлягає закриттю.

Разом з тим, позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивачу, починаючи з 01.01.2006 р. та перерахувати коефіцієнт заробітної плати при підрахунку пенсії, виключивши з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, період 60 календарних місяців за вибором ОСОБА_1 , судом вирішуються по суті.

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В матеріалах справи знаходиться копія судового рішення від 27.05.2005 р., яке набрало законної сили і у якому достовірно встановлено, що позивач мав право на перерахунок своєї пенсії відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність'шляхом перерахування коефіцієнту заробітної плати та виключення з періоду отримання доходу 10 % від страхового стажу, а відповідачем це право було порушено.

Зі змісту відповідей відповідача на звернення позивача вбачається, що на виконання Рішення Святошинського районного суду м. Києва відповідачем з періоду, за який враховувалась заробітна плата для обчислення пенсії, було виключено період з 01.08.2002 р. по 31.05.2006 р.

Таким чином, при розгляді даної справи позивач звільняється від доказування саме обставин, які підтверджують правомірність його вимог про право на перерахунок пенсії та перерахування коефіцієнту заробітної плати та виключення з періоду отримання доходу 10 % від страхового стажу.

У відповідності до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність'пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до частини другої статті 23 цього Закону та статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). За кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи, визначений частиною другою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не може бути більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.

Статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'визначений порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. Так, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Відповідно до ч. 17 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність'визначено, що пенсіонерам, які після призначення пенсії відповідно до цього Закону працювали за контрактом на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників не менш як два роки і мали більш високий заробіток, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється, за їх заявою, новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку за два роки підряд після призначення пенсії відповідно до частини третьої цієї статті.

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався із відповідною заявою про виключення періоду 60 календарних місяців, починаючи з 2006 року, та як наслідок перерахувати йому пенсію.

Проте, відповідач вважає, що виключення періоду до 10 % страхового стажу із заробітку, що враховується для обчислення пенсії та як наслідок перерахунок пенсії проведено з 01.01.2004 р. одноразово та на подальші перерахунки така вимога не розповсюджується.

Таке твердження відповідача не приймається судом до уваги, виходячи з наступного.

На вимогу суду відповідачем було надано копію пенсійної справи ОСОБА_1 , у якій наявні довідки та копії контрактів від 28.12.2004 р., від 16.01.2006 р., укладених з позивачем, відповідно до яких останній працював у Міжгалузевому науково-технічному центрі «Укриття'НАН України, який з 04.02.2004 р. реорганізовано в Інститут проблем безпеки атомних електростанцій на посаді провідного інженера-конструктора.

Враховуючи те, що позивач працював на умовах контракту після набрання чинності Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність'два роки і мав більш високий заробіток, ніж той, з якого було обчислено пенсію, він має право на визначення нового розміру пенсії, виходячи з більш високого заробітку за два роки підряд після призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону.

Таким чином, позовні вимоги про зобов'язати УПФ України у Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії позивачу, починаючи з 01.01.2006 р. та перерахувати коефіцієнт заробітної плати при підрахунку пенсії, виключивши з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, період 60 календарних місяців за вибором ОСОБА_1 .

Крім того, враховуючи положення статті 11 КАС України, якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача виплатити на користь позивача недоотриману суму наукової пенсії після проведеного перерахунку.

Разом з тим, суд погоджується з позицією відповідача щодо відмови у задоволенні вимог про виплату компенсації за недоплату належних сум за 2004, 2005, 2006, 2007 роки з тих же підстав, що зазначені відповідачем у запереченнях. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилався на статтю 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. В даному випадку позивачем було визначено розмір компенсації у розмірі відсотків на суми, які ще не були нараховані органом Пенсійного фонду, тому суд вважає, що обґрунтованість позовних вимог щодо виплати такої компенсації позивачем не доведена.

Також позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суму моральної шкоди в розмірі 50 000 гривень, які не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з п.п.1-3 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Також судом враховуються положення постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4. Позивач не довів факт заподіяння моральної шкоди відповідачем. Так, позивач не назвав суду, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, за яких обставин вони заподіянні, чи пов'язані вони саме з діями відповідача по відмові перерахувати пенсію, позивач суду не надав,чому позивач оцінив моральну шкоду на таку суму та з чого він при цьому виходив, а також інші обставини, що мають значення для вирішення цієї вимоги.

У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративний суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2006 р. та перерахувати коефіцієнт заробітної плати при підрахунку пенсії, виключивши з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, період 60 календарних місяців за вибором ОСОБА_1 та виплатити йому недоотриману суму наукової пенсії.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Закрити провадження в частині вимог щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2004 р. (що визначено рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27.05.2005 р.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -27.07.2009

Попередній документ
85744823
Наступний документ
85744825
Інформація про рішення:
№ рішення: 85744824
№ справи: 11/533
Дата рішення: 24.06.2009
Дата публікації: 20.11.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Адміністративне провадження (КАСУ); Спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його дій або бездіяльності, рішень (правових актів індивідуальної дії) (крім пов’язаних із виборчим процесом або процесом референдуму); відповідачем у яких є Пенсійний фонд України або його територіальні управління з приводу обчислення пенсійних виплат