ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 20
м. Київ
20 жовтня 2009 року 10:35 № 3/698
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом Київського міського центру зайнятості
до ВАТ «Страхова компанія «Алькона», яке замінено на ВАТ «ХДІ страхування»(правонаступник)
простягнення суми простроченої заборгованості
У судовому засіданні 20 жовтня 2009 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
Київський міський центр зайнятості (надалі також -«Позивач») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ВАТ «Страхова компанія «Алькона»(надалі також -«Відповідач») про стягнення з ВАТ «Страхова компанія «Алькона'на користь Київського міського центру зайнятості штраф у сумі 16 009 грн. 19 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до вимог чинного законодавства України ВАТ «Страхова компанія «Алькона», правонаступником якої є ВАТ «ХДІ страхування», має заборгованість перед Київським міським центром зайнятості в розмірі 16 009, 19 грн., яка станом на час розгляду справи є непогашеною.
Представником Позивача в судовому засіданні було зазначено те, що під час перевірки ВАТ «Страхова компанія «Алькона», правонаступником якої є ВАТ «ХДІ страхування», головним спеціалістом Інспекції по контролю за додержанням законодавства України про зайнятість населення Київського міського центру зайнятості, було виявлено порушення пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», про що складено Акт № 12/52-ш від 16 липня 2008 року стосовно порушення законодавства України про зайнятість, а саме -неподання Звіту про заплановане вивільнення працівника ОСОБА_1 по формі 4-ПН про заплановане вивільнення (за два місяці до звільнення) та звіт по формі 4-ПН про фактичне вивільнення (в десятиденний термін після звільнення).
Згідно Акту про порушення законодавства України про зайнятість населення № 12/52-ш від 16 липня 2008 року та довідки про нараховану річну заробітну плату ОСОБА_1 № 78 від 11 липня 2008 року, сума штрафу, як зазначив представник Київського міського центру зайнятості, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 16 009, 19 грн., яка станом на час розгляду справи є непогашеною.
Представник Відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, вказавши на їх необґрунтованість та безпідставність.
В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що ВАТ СК «Алькона'подавало звіти за формою № 4-ПН (план-факт) про заплановане та про фактичне вивільнення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до центрів зайнятості за місцезнаходженням філіалів, в яких вони працювали, своєчасно, до того ж при подачі зазначених звітів вони дублювалися і подавалися двічі, директорами філій за місцем їх знаходження та начальником кадрово-організаційного відділу, який є відповідальним за подання статистичної звітності центру зайнятості. Єдина помилка, на думку представника Відповідача, полягає в тому, що товариство надсилало зазначені звіти простими листами.
Відсутність відмітки Чернігівського міського центру зайнятості на копіях звітів за формою № 4-ПН (план-факт) про заплановане та про фактичне вивільнення ОСОБА_1 , на думку представника Відповідача, не є доказом порушення вимог пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначено Законом України «Про зайнятість населення»(надалі -також «Закон»).
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (вищим органом виконавчої влади), створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до Положення про Київський міський центр зайнятості, затвердженого Директором Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України від 3 грудня 1997 року, Київський міський центр зайнятості є місцевим органом державної виконавчої влади та місцевим органом державної служби зайнятості і підпорядковується Державному центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України та Київській міській держадміністрації.
За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Київський міський центр зайнятості, який входить до складу державної служби зайнятості.
Крім того, у відповідності до частини 2 статті 18 Закону України «Про зайнятість населення», Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР «Про зайнятість населення»№ 47 від 24 червня 1991 року державна служба зайнятості складається з: державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості тощо.
Відповідно до статті 3 Закону державна політика України зайнятості населення базується на таких принципах: забезпечення рівних можливостей усім громадянам, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії, в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб; сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіттю, створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва; координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і соціальної політики на основі державної та регіональних програм зайнятості; співробітництва професійних спілок, асоціацій (спілок) підприємців, власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів у взаємодії з органами державного управління в розробці, реалізації та контролі за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення; міжнародного співробітництва у вирішенні проблем зайнятості населення, включаючи працю громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні.
Частиною 1 статті 20 Закону визначено, що підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі: додержання законодавства про працю, а також прийнятих відповідно до нього умов договорів та угод; організації професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, а також професійного перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з виробництва, у тому числі інвалідів; працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в кількості, визначеній місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, та інвалідів у кількості, визначеній згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; інформування працівників про наявність вакантних робочих місць (посад), у тому числі з неповним робочим часом.
Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 20 Закону при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
Згідно з частиною 6 статті 20 Закону порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюються законодавством України.
Актом № 12/52-ш Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Київського міського центру зайнятості від 16 липня 2008 року встановлено порушення Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Алькона'вимог пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення».
Вищевказаним актом встановлено, що Наказом № 68-к від 29 квітня 2008 року, виданим першим заступником Голови правління ВАТ «Страхова компанія «Алькона», згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України (скорочення штату) 5 травня 2008 року звільнено ОСОБА_1 , яка працювала головним бухгалтером філіалу СК «Алькона'у м. Чернігів. Звіти за формою № 4-ПН (план-факт) про заплановане та про фактичне вивільнення працівника ні до Чернігівського міського центру зайнятості, ні до Голосіївського районного центру зайнятості м. Києва підприємством не подавались.
Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 20 Закону у разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.
Згідно з Довідкою Страхової компанії «Алькона»№ 78 від 11 липня 2008 року про нараховану річну заробітну плату головному бухгалтеру ОСОБА_1 -загальна сума доходу становить 16 009,19 грн.
Актом № 12/52-ш Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Київського міського центру зайнятості від 16 липня 2008 року визначено суму штрафу, яка підлягає сплаті Відповідачем -16 009,19 грн. та запропоновано в 10-денний термін погасити вказаний штраф.
З метою досудового врегулювання питання 30 липня 2008 року за № 11-6548 Відповідачу було виставлено претензію на суму 16 009, 19 грн. з вказівкою про сплату штрафу в добровільному порядку.
Як випливає з матеріалів справи та підтверджується поясненнями сторін, станом на час розгляду справи заборгованість (штраф) в розмірі 16 009, 19 грн. Відповідачем є непогашеним.
В судовому засіданні представник Відповідача посилався на відсутність порушення пункту 5 статті 20 Закону, оскільки ВАТ СК «Алькона'своєчасно подавалися звіти за формою № 4-ПН (план-факт) про заплановане та про фактичне вивільнення ОСОБА_1 до центрів зайнятості за місцезнаходженням філіалу, в якому вона працювала, однак вказані звіти відправлялися простою кореспонденцією, а тому докази їх вручення Позивачу відсутні.
Водночас, Суд звертає увагу на те, що факт неподання Відповідачем відповідної форми звітності, зокрема, звіту форми № 4-ПН (факт) підтверджується матеріалами справи, а саме -Листом Чернігівського міського центру зайнятості № 07/2748 від 9 червня 2008 року до Київського міського центру зайнятості, в якому суб'єкт звернення просив підтвердити наявність або відсутність у списках про вивільнення за Ф № 4-ПН (план) та Ф № 4-ПН (факт), зокрема, ОСОБА_1 -головного бухгалтера ВАТ «СК «Алькона».
Листом № 23-2094 від 26 червня 2008 року Голосіївський районний центр зайнятості м. Києва звернувся до Київського міського центру зайнятості з проханням здійснити перевірку ВАТ СК «Алькона» щодо порушення вимог пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення'у зв'язку з неподанням звітів за формою 4-ПН (план) та формою 4-ПН (факт) щодо ОСОБА_1 .
У відповідь на судовий запит Чернігівським міським центром зайнятості 25 вересня 2009 року за № 08/4035 надано інформацію про те, що звіт форми № 4-ПН (факт) про фактичне вивільнення ОСОБА_1 до Чернігівського міського центру зайнятості не надходив, а також надано копію витягу з журналу реєстрації надходження звітів форми № 4-ПН стосовно надання філією ВАТ СК «Алькона'звіту форми № 4-ПН (план), зі змісту якого вбачається факт подання Відповідачем 5 березня 2008 року звіту про заплановане вивільнення працівників форма № 4-ПН (план) щодо ОСОБА_1 .
Відтак, Судом встановлено те, що звіт форми № 4-ПН (план) до Чернігівського міського центру зайнятості Відповідачем подавався, однак звіту форми № 4-ПН (факт) подано не було.
Судом не приймається до уваги посилання представника на факт відправлення Звіту форми № 4-ПН (факт) простим поштовим відправленням з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Обставиною, яка підлягає доказуванню в спірних правовідносинах є факт відправлення Відповідачем Звіту форми № 4-ПН (факт) та отримання його Чернігівським міським центром зайнятості.
Як вбачається зі змісту відповіді Чернігівського центру зайнятості на судовий запит, звіт форми № 4-ПН (факт) про фактичне вивільнення ОСОБА_1 до Чернігівського міського центру зайнятості не надходив.
Відтак, відповідним доказом, який би підтверджував факт відправлення Відповідачем та отримання Чернігівським міським центром зайнятості звіту форми № 4-ПН (факт), є відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення, яке представником Відповідача не надано, а судом не встановлено.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 20 Закону у разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.
Таким чином, закон не обумовлює суму штрафу у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника виключно фактом неподання і звіту форми № 4-ПН (план), і звіту форми № 4-ПН (факт) (тобто, неподання обох форм звітності).
Відтак, Суд приймає як обгрунтовані пояснення представника Позивача щодо правомірності стягнення штрафу в сумі 16 009, 19 грн. за неподання Відповідачем звіту форми № 4-ПН (факт).
Згідно з статтею 1 Статуту Відкритого акціонерного товариства «ХДІ страхування»(нова редакція) Відкрите акціонерне товариство «ХДІ страхування»є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Алькона»згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22 липня 2008 року, протокол № 24.
Відтак, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доводів представника Позивача.
Враховуючи те, що Відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив заборгованості, Суд встановив, що заборгованість Відкритого акціонерного товариства «ХДІ страхування'перед Київським міським центром зайнятості складає 16 009 грн. 19 коп.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Докази, які б спростовували доводи Позивача, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «ХДІ страхування'на користь Київського міського центру зайнятості штраф у сумі 16 009 грн. 19 коп.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н. Є. Блажівська