ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 7/3690
м. Київ
19 жовтня 2009 року 11:05 № 2а-3690/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Укренергомонтаж"
до Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
про визнання нечинним Наказ №9-Л від 07.04.2009р.
Представники:
від позивачаКальніченко Н.І., за довіреністю
від відповідачаВ'язова О.В., за довіреністю
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання нечинним наказу № 9-Л від 07.04.2009.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не мав правових підстав приймати рішення про зупинення дії ліцензії, а також приймати таке рішення на підставі акта перевірки, підписаного неповним складом комісії.
На підставі зазначеного вище позивач просив суд визнати нечинним наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 07.04.09 № 9-Л в частині зупинення дії ліцензії позивача серії АБ № 105702 від 29.06.2005 року терміном на один місяць.
Ухвалою суду від 14.04.09 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши що дію ліцензії позивача було поновлено.
05.10.09 позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій зазначив, що наказом №11-Л від 24.04.09 відповідач поновив дію ліцензії позивача, призупиненої рішенням ліцензійної комісії від 0.04.2009 № 6. Разом з тим, відповідач не визнав нечинним та не скасував наказ № 9-Л від 07.04.09. За таких обставин позивач просив суд визнати нечинним наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 07.04.09 № 9-Л про зупинення дії Ліцензії позивача серії АБ № 105702 від 29.06.2005 року.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
03.03.09 відповідачем було видано наказ № 5-п Про утворення комісії щодо проведення перевірок додержання ліцензійних умов та видано Посвідчення № 1-п на проведення позапланової перевірки ліцензіата. Посвідчення було видане ОСОБА_1 як голові комісії та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 як членам комісії .
12.03.09 відповідачем було складено Акт позапланової перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов, який був підписаний лише головою комісії ОСОБА_1 та членом комісії ОСОБА_2. Підписи інших членів комісії - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . -на акті перевірки не містяться.
Під час проведеної перевірки було встановлено, що станом на 12.03.09 лінійних ІТП з 12 працівників, передбачених штатним розкладом працюють на постійних засадах 5 чоловік та 7 незакритих вакансій. При отриманні ліцензії на підприємстві працювало на постійній основі 165 робітників різних професій та 48 за трудовими угодами. На момент проведення перевірки у позивача працює 36 чоловік та за трудовими угодами 20 чоловік.
Як зазначено в акті перевірки, комісія пропонувала прийняти рішення про усунення протягом місяця виявлених порушень ліцензійних умов.
Відповідачем було повідомлено позивача про прийняття наказу від 07.04.2009 № 9-Л про зупинення дії Ліцензії позивача терміном на один місяць.
24.04.2009 відповідач видав наказ № 11-Л «Про видачу ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури'відповідно до п.3 якого на підставі протокольного рішення від 17.04.2009 № 7 була відновлена дія ліцензії на будівельну діяльність АБ 105702 ЗАТ «Укренергомонтаж»(ідентифікаційний код 16403289), зупиненої рішенням ліцензійної комісії від 06.04.09 № 6.
Відповідно до частин 7-14 ст.20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності'контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання здійснюють органи виконавчої влади, на які згідно із законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій, шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.
Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.
Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.
За результатами перевірки орган ліцензування в останній день перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник видається керівнику юридичної особи або фізичній особі - підприємцю, який перевірявся, другий - зберігається органом ліцензування.
Орган ліцензування не пізніше п'яти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або приймає рішення про анулювання ліцензії.
Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати до органу ліцензування інформацію про усунення порушень.
Державні контролюючі органи та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень ліцензійних умов зобов'язані повідомити про ці порушення орган ліцензування.
Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. N 1396, якою затверджено Порядок ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві передбачено, що Ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - орган ліцензування).
Кваліфікаційні, організаційні та інші вимоги щодо провадження господарської діяльності у будівництві встановлюються ліцензійними умовами провадження такої діяльності, які затверджуються в установленому законодавством порядку.
Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 січня 2009 року N 47 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури» ліцензійні умови встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та спеціальні вимоги для провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.
Господарська діяльність у будівництві, пов'язана із створенням об'єктів архітектури (вишукувальні, проектні, будівельно-монтажні, інжинірингові роботи), здійснюється відповідно до вимог державних стандартів, будівельних норм і правил.
Ліцензійні умови є обов'язковими для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності (далі - суб'єкти господарської діяльності), які виконують роботи, пов'язані із створенням об'єктів архітектури, відповідно до Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (далі - Перелік робіт), наведено у додатку.
Господарську діяльність у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, здійснюють суб'єкти господарської діяльності за таких умов:
1. організаційних:
наявність затвердженої організаційно-функціональної структури підприємства відповідно до Переліку робіт, що замовляються;
у складі організаційно-функціональної структури підприємства повинні бути передбачені підрозділи та/або спеціалісти, які забезпечать виконання адміністративно-керівних, виробничо-технічних, планово-договірних, виробничих, юридичних і допоміжних функцій та функцій з контролю якості, промислової безпеки та охорони праці, ведення та збереження нормативної та виконавчої документації;
наявність затверджених положень про відповідні структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників згідно з розподілом обов'язків, повноважень та відповідальності осіб, штатний розпис;
укомплектованість підприємства інженерно-технічними працівниками і робітниками необхідних професій та кваліфікації відповідно до організаційно-функціональної структури підприємства, положень Класифікатора професій (ДК 003:2005) (далі - КП), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року N 375, та вимог Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 64), затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.99 N 249;
за наявності у підприємства відокремлених структурних підрозділів дані надаються з урахуванням їх можливості виконувати роботи, що замовляються, пов'язані із створенням об'єктів архітектури;
наявність державних стандартів, інших нормативних документів та нормативно-правових актів;
наявність техніки, обладнання, устаткування, приладів та інструментів згідно з технологічними вимогами виконання заявлених у Переліку робіт;
виробничі приміщення, засоби виробництва повинні бути власні або орендовані, що підтверджується відповідними документами;
документ, що підтверджує впровадження системи управління якістю продукції суб'єкта господарської діяльності, відповідно до ДСТУ ISO 9001-2001 (ISO 9001:2000, IDT) Системи управління якістю. Вимоги.
Кваліфікаційних:
керівники та виконавці робіт залежно від видів виконуваних робіт повинні мати відповідні освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні;
кваліфікаційний склад повинен відповідати організаційно-функціональній структурі підприємства та мати одного з керівників (коди КП - 121, 1313), професіоналів (коди КП - 122, 123), фахівців (коди КП - 122, 123, 214, 2114.2) згідно з вимогами розділу 4 КП;
керівник підприємства або його заступник, фізична особа - підприємець (коди КП - 121, 1313) повинні мати повну або базову вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр). Стаж роботи за посадою нижчого рівня повинен становити: для магістра або спеціаліста - не менше 2 років, бакалавра - не менше 3 років;
головний інженер (код КП - 122) повинен мати повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за посадою нижчого рівня повинен становити: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років;
начальник виробничо-технічного відділу, технічного відділу (код КП - 122) повинен мати повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією - не менше 2 років;
керівники підприємства (коди КП - 121, 1313) і керівники виконавчих та функціональних підрозділів (коди КП - 122, 123) повинні працювати у суб'єкта господарської діяльності за основним місцем роботи;
керівники, професіонали та фахівці повинні своєчасно проходити спеціальне навчання, зокрема для територій з підвищеною сейсмічністю та із складними інженерно-геологічними умовами, з періодичністю та термінами, визначеними в програмах навчання.
Технологічних:
виконання робіт здійснювати згідно з нормативно-технічними документами (ДБН, СНиП, ГОСТ, ТУ);
дотримуватися вимог із забезпечення промислової безпеки та охорони праці.
У розділі IV Ліцензійних умов встановлені вимоги до провадження проектних робіт.
Суб'єкти господарської діяльності здійснюють проектні роботи для будівництва за таких умов:
Організаційних:
наявність адміністративних приміщень з площею згідно з вимогами державних будівельних норм;
укомплектованість суб'єкта господарської діяльності інженерно-технічними працівниками відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" (далі - ДБН А.2.2-3-2004);
укомплектованість суб'єкта господарської діяльності обчислювальною, розмножувальною та організаційною технікою, відповідним програмним забезпеченням, необхідним для провадження проектного процесу;
наявність інформаційного забезпечення процесу розроблення проектної документації, можливості оперативного внесення змін та доповнень до проектної документації, нормативних умов обліку та збереження проектної документації, ефективного контролю, який забезпечує повноту та комплектність проектної документації;
наявність державних стандартів, інших нормативних документів та нормативно-правових актів;
виконання робіт, які потребують матеріалів, що містять державну таємницю, наявність режимно-секретного органу, відповідно до статті 21 Закону України "Про державну таємницю".
Кваліфікаційних:
до головного архітектора (код КП - 122): повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією керівників нижчого рівня: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років;
до головного архітектора проекту, головного інженера проекту (код КП - 123): повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією керівників нижчого рівня: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років;
до головного конструктора, головного спеціаліста розділу проекту (код КП - 123): повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією керівників нижчого рівня: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років;
до інших професіоналів, фахівців відповідно до організаційно-функціональної структури суб'єкта господарської діяльності, Переліку робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури (відповідно до кодів КП - 122, 123, 214, 2114.2), та вимог ДБН А.2.2-3-2004.
Згідно з п.20 Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві орган ліцензування має право: анулювати видану ліцензію; зупинити дію ліцензії; прийняти рішення про усунення суб'єктом будівельної діяльності порушень, пов'язаних з додержанням ліцензійних умов провадження будівельної діяльності.
Відповідно до п. 22 Порядку підставами для зупинення дії ліцензії є: акт перевірки суб'єкта будівельної діяльності щодо порушення ліцензійних умов, якщо виявлені порушення неможливо усунути у процесі провадження будівельної діяльності; акт комісії з розслідування причин аварії на будівництві об'єкта, що не призвела до загибелі людей або тяжких екологічних наслідків.
Як вбачається з акта перевірки за відсутності відповідного забезпечення позивача трудовими ресурсами комісією пропонувалося прийняти рішення про усунення протягом місяця виявлених порушень ліцензійних умов. Разом з тим, відповідач прийняв рішення про зупинення дії ліцензії позивача. Однак, в акті проведеної перевірки не міститься порушень, що є підставою для зупинення дії ліцензії.
Відповідно до загальних правил застосування юридичної відповідальності, остання застосовується за наявності складу правопорушення (суб'єкта, об'єкта, суб'єктивної сторони, об'єктивної сторони).
Зважаючи на те, що в даному випадку відповідачем не було встановлено наявності об'єктивної сторони правопорушення, а саме вчинення позивачем передбаченого законом протиправного діяння, неможливо застосовувати до позивача санкції за відсутності вчиненого ним порушення ліцензійних умов.
Зазначений висновок суду ґрунтується на приписах ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, згідно з якими учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Також суд звертає увагу на те, що відновлення відповідачем дії ліцензії позивача не може вважатися у повній мірі поновленням порушеного права позивача.
Оскаржуваний позивачем наказ був прийнятий відповідачем всупереч вимог чинного законодавства, а тому є нечинним з моменту його прийняття.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Суд, реалізовуючи положення з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, пов'язані з необхідністю перевірити відповідність оскаржуваного рішення вимогам щодо того чи прийняте (вчинені) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, прийшов до висновку про порушення відповідачем зазначених вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі не довів суду правомірності прийнятого ним рішення, а отже не виконав вимог щодо доказування.
Суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а також наданих позивачем пояснень прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов Закритого акціонерного товариства "Укренергомонтаж" задовольнити повністю.
Визнати нечинним Наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 07.04.2009р. № 9-Л про зупинення дії Ліцензії Закритого акціонерного товариства "Укренергомонтаж" серії АБ №105702 від 19 червня 2005 року.
Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Закритого акціонерного товариства "Укренергомонтаж" за рахунок Державного бюджету України .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Арсірій Р.О.
Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови -03.11.09