ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
15 жовтня 2009 року 11:25 № 2а-8866/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
за позовом Акціонерного комерційного банку "Київ"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001564320/2 від24.04.2009р.
Представники:
від позивачаЛемішко В. М., за довіреністю
від відповідачаТуман Н. В., за довіреністю
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001564320/2 від 24.04.2009.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач під час проведення перевірки дійшов невірного висновку про використання позивачем в своїй назві місцевої символіки, а саме слова «Київ», з іншою метою, аніж визначення місцезнаходження підприємства, а також про існування у позивача обов'язку подавати декларації з цього виду зборів.
Ухвалою суду від 13.08.09 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що використання позивачем місцевої символіки здійснюється не з метою визначення його місця знаходження, а тому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
27.11.08 відповідачем було проведено планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 10.11.2008, за результатами якої було складено акт № 636/43-20/14371869.
Перевіркою було встановлено, що позивач не подавав податкових декларацій зі збору за право використання символіки м. Києва за ІІІ, ІV квартали 2007 року та І, ІІ, ІІІ квартали 2008 років.
24.04.09 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001564320/2 на суму 850 грн. за платежем «Збір за право на використання символіки міста Києва».
Позивач оскаржив зазначене повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарги позивача були залишені без розгляду.
Як встановлено судом, відповідач обґрунтовує оскаржуване рішення тим, що позивачем не подавалися податкові декларації за збором «Збір за місцеву символіку».
Згідно зі ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно з п.1.2 ст.1 цього ж Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з п.1.5 ст.1 зазначеного Закону штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Відповідно до абз. «а'п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Обов'язок подавати податкову декларацію виникає у суб'єкта господарювання у разі, якщо він є платником певного податку.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи було з'ясовано, що питання про необхідність позивачу сплачувати збір за використання місцевої символіки вирішується в межах справи № 11/437, суд, керуючись п.п.4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'вважає, що у позивача не виникав обов'язок з подання податкової декларації з цього збору. Такий висновок суду мотивований також і тим, що відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2003 року N 622 «Про затвердження форми податкового розрахунку збору за право використання місцевої символіки'звітність про сплату місцевих податків і зборів подається й формі податкового розрахунку. Подання податкових декларацій з цього виду зборів чинним законодавством України не передбачено.
Відповідно до п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Зазначеною статтею не передбачено штрафу за ненадання податкового розрахунку збору за право використання місцевої символіки.
Таким чином неможливо застосовувати юридичну відповідальність за відсутності складу правопорушення.
Крім того, суд звертає увагу, що штрафні санкції, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями та мають у зв'язку з цим застосовуватись з урахуванням положень ст.250 Господарського кодексу України.
Як свідчать матеріали справи, відповідач застосував адміністративно-господарську санкцію до позивача з порушенням приписів ст.250 Господарського кодексу України.
Суд, реалізовуючи положення з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, пов'язані з необхідністю перевірити відповідність оскаржуваного рішення вимогам щодо того чи прийняте (вчинені) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, прийшов до висновку про порушення відповідачем зазначених вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі не довів суду правомірності прийнятого ним рішення, а отже не виконав вимог щодо доказування.
Суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а також наданих позивачем пояснень прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов Акціонерного комерційного банку "Київ" задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0001564320/2 від 24.04.2009р.
Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Акціонерного комерційного банку "Київ" за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Арсірій Р.О.
Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови -02.11.09