ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
13 жовтня 2009 року 17:15 № 2а-3878/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., при секретарі Бистрик О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Власик О.О.
представника відповідача -Чирви О.О.
представників третіх осіб на стороні позивача - Попчук Т.О. , Хоменко О.Є.
за позовом ОСОБА_1
доПрокуратури Дніпровського району м. Києва
третя особа на стороні позивача: третя особа на стороні відповідача: Поліклініка № 2 Управління охорони здоров'я Дніпровського району м. Києва, Головне управління КМДА соціального захисту населення ТОВ «Україна Житло-сервіс»
провизнання дій та бездіяльності неправомірними,
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13 жовтня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 23 жовтня 2009 року.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Дніпровського району м. Києва, в якому просить визнати неправомірними дії та бездіяльність відповідача, які полягають у відмові представництва його конституційних прав у суді та невжиття заходів реагування у зв'язку з порушенням чинного законодавства щодо невизнання позивача потребуючим поліпшення житлових умов та зобов'язати відповідача подати позов до органу місцевого самоврядування щодо поліпшення умов проживання через невідповідність житла санітарно-технічним нормам.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він є інвалідом 2 групи, при цьому відповідно до ст. 361 Закону України «Про прокуратуру'підставою представництва прокуратурою у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, проте відповідач всупереч зазначеного, відмовив у представництві його інтересів у суді посилаючись на відсутність правових підстав для проведення безкоштовного капітального ремонту в належній йому на праві власності кватирі.
У судовому засіданні позивач його представник та представники третіх осіб на стороні позивача підтримали позовні вимоги і пояснили, що відмова відповідача є необґрунтованою, оскільки позивач є інвалідом 2 групи, хворіє на бронхіальну астму, разом з тим проживає без належних санітарно-технічних житлових умов, при цьому самостійно здійснити ремонт свого житла не має можливості.
Представник прокуратури вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні, при цьому пояснив, що за результатами розгляду звернення позивача прокуратурою встановлено відсутність законних підстав для отримання безкоштовного ремонту квартири позивача, оскільки дана квартира належить йому на праві приватної власності, що, в свою чергу, покладає обов'язок утримання цього майна у належному стані на власника, крім того розміри жилої площі якою забезпечений позивач не надають останньому права на поліпшення житлових умов, а тому прокуратура не вбачає порушення законних житлових прав позивача та, відповідно, представництва таких інтересів у суді.
Третя особа на стороні відповідача у судове засідання не з'явилась, хоча про час і місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 361 Закону України від 5 листопада 1991 р. №1789-XII "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави. Формами такого представництва є, зокрема, внесення апеляційного подання на судові рішення. На підставі ч. 4 зазначеної статті прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Дніпровського району м. Києва із зверненням щодо представництва його інтересів у Дніпровському районному суді в цивільній справі за його позовом до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та ТОВ «Україна Житло-Сервіс'про зобов'язання зробити капітальний ремонт в належному йому на праві власності квартирі АДРЕСА_1 , стягнення коштів на ремонт та відшкодування моральної шкоди.
За наслідком розгляду вищезазначеного звернення прокуратурою Дніпровського району м. Києва встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить заявнику на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 28.09.2000 р. №360, при цьому згідно з Актом будівельної лабораторії КП «Київжитлоексплуатація'від 10.04.2006 р. №138/25 обстеженням встановлено, що квартира позивача не відповідає нормативним санітарно-технічним вимогам, які пред'являються для житлових приміщень, причиною такого стану квартири є тривала безремонтна експлуатація та зволоження, викликане незадовільним станом інженерних комунікацій та сантехобладнання квартири, при цьому встановлено, що ремонт вказаної квартири не проводився більше 15 років. У висновку до зазначеного Акту зазначено перелік необхідного проведення комплексу робіт, а саме: замінити пошкоджені корозією труби водонесучих та водовідних комунікацій; провести ремонт, а в разі необхідності - заміну сантехнічного обладнання та водозапірної арматури; провести ремонтно-відновлювальні роботи покриття та основи підлоги в житловій кімнаті та в місцях загального користування; провести ремонт внутрішніх та санвузлових перегородок; відремонтувати віконні та дверні блоки та пофарбувати їх; обробити зовнішні та внутрішні стіни та перегородки розчином антисептика; провести необхідні опоряджувальні роботи.
Також прокуратурою встановлено те, що, починаючи з 2004 року ТОВ «Україна Житло-Сервіс» зверталось до позивача з вимогою зробити ремонт в його приватній квартирі, позивачу надавався припис про необхідність терміново самостійно привести в належний санітарно-технічний стан його квартиру.
Також, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01.06.2007 р. у справі №2-1303/1 щодо зобов'язання ТОВ «Україна Житло-Сервіс'зробити капітальний ремонт в належній ОСОБА_1 на праві власності квартирі АДРЕСА_1 , стягнення коштів на ремонт та відшкодування моральної шкоди відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі, при цьому встановив, що в руйнації квартири позивача вини відповідачів не вбачається.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.09.2007 р. рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01.06.2007 р. у справі №2-1303/1 залишено без змін.
Крім того, ч. 1 ст. 151 Житлового кодексу України закріплені обов'язки власника житла, спрямовані на забезпечення схоронності майна, проведення його ремонту та утримання в порядку прибудинкової території. Це положення не є специфічним для житлового законодавства, адже обов'язок власника утримувати майно, що йому належить, закріплений ст. 322 ЦК України.
Безоплатний ремонт передбачений лише інвалідам війни, учасникам бойових дій та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», при цьому позивач не відноситься до зазначеного переліку.
Також позивач звертався до прокуратури району зі зверненнями з питань житлових умов. Прокуратурою Дніпровського району м. Києва встановлено що позивач проживає в однокімнатній квартирі жилою площею 18,50 кв.м., яка належить йому на праві приватної власності і забезпечений жилою площею у м. Києві, норма якої становить 9,00 кв.м. на одну особу. Згідно чинного законодавства ст. 42 Житлового кодексу України жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов (квартобліку).
Таким чином, суд доходить висновку, що прокуратурою Дніпровського району м. Києва за підсумком вищезазначених встановлених фактів та ураховуючи положення Житлового кодексу України та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» обґрунтовано прийнято рішення про відсутність порушення законних житлових прав позивача та, доцільності представництва таких інтересів у суді, про що позивача повідомлено листом від 27.02.2009 р. №150-09.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд дійшов висновку, що відповідач по справі довів правомірність своїх дій, а отже виконав покладений на нього обов'язок.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Мазур А.С.