ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 15/115
м. Київ
10.08.2009 р. 15:10 № 2а-4031/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бистрик О.С., за участю:
представників позивача -Візантій Т.І., Варічевої Л.С.
представника відповідача -Москаленко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва
про визнання дій протиправними та скасування податкових вимог від 22 грудня 2008 року № 1/4811 та від 23 лютого 2009 року № 2/727
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 4 серпня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 25 серпня 2009 року.
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі -ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про визнання дій протиправними та скасування податкових вимог від 22 грудня 2008 року № 1/4811 та від 23 лютого 2009 року № 2/727, посилаючись на те, що 14.11.2008 року платником податку-фізичною особою ОСОБА_1 отримане податкове повідомлення від 12.06.2008 року № 0007241710/0, в якому податковий орган визначив йому податкове зобов'язання на суму 100 450 грн 09 коп. З метою оскарження розміру податкового зобов'язання, відповідно до процедури адміністративного оскарження платником податків рішень податкових органів, що визначена пп..5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»12.12.2008 року ОСОБА_1 надіслав на адресу відповідача письмову заяву про призупинення граничного строку сплати податкового зобов'язання на строк проведення ґрунтовного аналізу підстав та розміру нарахувань, проте 12.01.2009 року ним отримано письмову відповідь відповідача датовану 30.12.2008 року про неможливість призупинення граничного строку сплати податкового зобов'язання у зв'язку з відсутністю підстав для розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платника податків. Крім того, в порушення вимог п.п.5.2.3 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'відповідач надіслав позивачеві першу податкову вимогу від 22.12.2008 року № 1/4811 та другу податкову вимогу від 23.02.2009 року № 2/727 про сплату податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням. Вважаючи дії податкового органу з ненадання роз'яснення по суті скарги та виставлення податкових вимог незаконними і такими, що порушують його права на узгодження податкового зобов'язання, просив задовольнити позов.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні і вимоги і зазначили, що відповідь відповідача не пов'язана із питанням поставленим у скарзі, а оформлена без дотримання вимог передбачених Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби скарга (заява) мала бути повернута заявникові з відповідними роз'ясненнями. Крім того, опис рухомого майна, що належить позивачеві та складання про це акта проведено необґрунтовано, без урахування передбаченого законом права особи на участь у процесі прийняття рішення та з порушенням процедури, передбаченої для такого роду дій.
Заперечуючи проти позову представник відповідача надав суду письмові заперечення та в судовому засіданні пояснила, що 12.06.2008 року органом державної податкової служби винесено податкове повідомлення, яким визначено позивачеві податкове зобов'язання на підставі поданої ним декларації про доходи з 1 січня по 31 грудня 2007 року. 11.12.2008 року позивач звернувся до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з листом про призупинення граничного строку сплати податкового зобов'язання для надання йому часу, необхідного для ґрунтовного аналізу підстав та розміру нарахувань. Зазначений лист, на думку представника відповідача не містить ознак скарги, яка має подаватися платником податків у порядку адміністративного оскарження рішення контролюючого органу і мала би бути подана в 30 денний строк відповідно до вимог пп..5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому у зв'язку з відсутністю скарги, податкове зобов'язання визнано узгодженим. Оскільки сума податкового боргу позивачем не була погашена, йому були надіслані перша та друга податкові вимоги. Просила у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи у червні 2008 року ОСОБА_1 подано до податкового органу Декларацію про доходи з 1 січня по 31 грудня 2007 року, в якій останній вказав розмір доходів, які були одержані ним за кордоном або з іноземних держав у розмірі 669667 грн 27 грн.
12.06.2008 року № 0007241710/0 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва винесено податкове повідомлення, яким позивачу на підставі поданої ним декларації визначено податкове зобов'язання на суму 100 450 грн 09 коп.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та пояснень представників позивача податкове повідомлення від 12.06.2008 року № 0007241710/0 позивачем отримано 14.11.2008 р.. Вказаний факт визнається сторонами та матеріалами справи не спростовується.
12.12.2008 року позивач надіслав до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва письмову заяву в якій просив призупинити граничний строк сплати податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення рішення від 12.06.2008 року № 0007241710 для надання йому часу, необхідного для ґрунтовного аналізу підстав та розміру нарахувань.
Листом ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 30.12.2008 року № 4828/6/17252 ОСОБА_1 надано відповідь, в якій йому було роз'яснено про порядок розстрочення чи відстрочення податкових зобов'язань та відсутність правових підстав для призупинення граничного строку сплати податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, визначеного податковим повідомленням від 12.06.2008 року № 0007241710.
Відповідно до ст. 6 Закону № 2181-III органом державної податкової служби надіслано позивачу першу податкову вимогу від 22.12.2008 року № 1/4841 та другу податкову вимогу від 23.02.2009 року № 2/727.
Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 21.02.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до пп..5.2.2. п.5.2 зазначеної статті Закону у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Згідно з абзацом п'ятим підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону встановлено, що якщо відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого органу на скаргу замість десятиденного терміну, визначеного в абзаці першому цього підпункту.
Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (пп. 5.2.3 п.5.2 ст.5 Закону № 2181-III).
Згідно з вимогами, установленими вищевказаним підпунктом Закону та пунктом 3 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 р. N 29 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 2 березня 2001 р. N 82) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 р. за N 723/1748 (далі -Положення) скарга (заява) повинна бути викладена в письмовій формі та містити обов'язкові реквізити.
У скарзі (заяві) має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи - платника податку, а для юридичної особи - платника податку - її найменування, місцезнаходження, а також адресу, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) за скаргою (заявою); 2) найменування органу державної податкової служби, яким видано податкове повідомлення, рішення або постанова по справі про адміністративне правопорушення, що оскаржується, дата і номер; назва податку, збору (обов'язкового платежу) або штрафної (фінансової) санкції та сума; 3) суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із сумою податкового зобов'язання, визначеною органом державної податкової служби в податковому повідомленні, або незгоди з іншим рішенням органу державної податкової служби; 4) про подання чи неподання позовної заяви до суду про визнання недійсним податкового повідомлення або рішення органу державної податкової служби, а також про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу державної податкової служби про подання повторної скарги (заяви) органу державної податкової служби вищого рівня; 5) підпис фізичної особи - платника податку, а для юридичної особи - платника податку - підпис керівника або особи, яка виконує обов'язки керівника юридичної особи - платника податку. Якщо скарга (заява) в інтересах фізичної особи - платника податку або юридичної особи - платника податку подається її представником, то до скарги (заяви) долучається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства, і підпис представника юридичної особи - платника податку на скарзі (заяві) повинен бути скріплений печаткою юридичної особи - платника податку; 6) перелік документів і розрахунків, що додаються до скарги (заяви), у разі надсилання скарги (заяви) поштою додається опис укладеного та повідомлення про вручення.
Відповідно до абзацу 5 пункту 3 Положення скарга (заява), оформлена без дотримання вимог, зазначених у підпункті 5 абзацу четвертого цього пункту, або оформлена без дотримання вимог, зазначених у підпунктах 1 - 4 абзацу четвертого і абзаці п'ятому цього пункту, та не дає змоги розглянути скаргу (заяву) по суті, повертається особі, яка її подала (надіслала), з відповідними роз'ясненнями не пізніше п'яти днів від дня отримання такої скарги (заяви).
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач обґрунтовував свою позицію тим, що платник податку звернувся до відповідача з листом, а не із скаргою про перегляд рішення органу державної податкової служби в порядку, передбаченому підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону 2181-III. Крім того, зазначив, що зі змісту вказаного листа не вбачається, що позивач мав намір оскаржувати податкове повідомлення і оскільки позивач не подав у встановлені законодавством строки скаргу, визначена податковим повідомленням сума податкового зобов'язання є узгодженою.
Проте, згідно вимог вищевказаного Положення, скарга (заява), подана з порушенням, установленого Положенням порядку, мала бути повернута особі, яка подала скаргу (заяву), як така, що не підлягає розгляду по суті з роз'ясненням порядку і строків оскарження податкового повідомлення.
Аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем не було дотримано визначеної законом процедури узгодження податкового зобов'язання, тому доводи відповідача, що сума податкового зобов'язання визначеного позивачеві в розмірі 100 450 грн 09 коп. є узгодженою, суд вважає безпідставними.
Приймаючи до уваги висновок суду про неправомірність дій податкового органу щодо дотримання процедури узгодження податкового зобов'язання у визначеному Законом № 2181-III порядку, суд вважає неправомірними також всі подальші дії відповідача щодо здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва щодо недотримання процедури узгодження податкового зобов'язання.
Визнати неузгодженим податкове зобов'язання, визначене у податковому повідомленні № 0007241710/0 від 12.06.2008 року.
Скасувати першу податкову вимогу від 22.12.2008 року № 1/4811.
Скасувати другу податкову вимогу від 23.02.2009 року № 2/727.
Скасувати публічне обтяження рухомого майна ОСОБА_1 , зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 8434540 Державною податковою інспекцією м. Києва.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі міста Києва дотриматись процедури узгодження податкового зобов'язання у визначеному законом порядку.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Мазур А.С.