ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
30.09.2009 р. № 2а-3078/09/2670
15:30
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»
доДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
проскасування припису № СК-08/8-1306/1 від 26.12.2009
Головуючий суддя: Кротюк О.В.
Судді: Федорчук А.Б.
Цвіркун Ю.І.
Секретар судового засідання: Гончаров В.В.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України з вимогами скасувати припис припису № СК-08/8-1306/1 від 26.12.2009.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний припис прийнято в порушення положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки позивач здійснює свою господарську діяльність з дотриманням норм вказаного Закону.
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки позивачем допущено порушення законодавства при наданні фінансових послуг, які необхідно усунути.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
актом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України позапланової інспекції Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»№ 26/09-26-979 від 20.08.2008 встановлено порушення законодавства у сфері страхування.
Приписом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-08/8-1306/1 від 26.12.2009 встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна'в своїй діяльності вчинило порушення вимог:
пункту 36.1. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV (далі - Закон) щодо невиконання страховиком обов'язку, після розгляду наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду, прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування;
пункту 37.1. статті 37 Закону щодо недотримання страховиком обов'язку здійснити виплату страхового відшкодування протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів;
пункту 37.2. статті 37 Закону щодо недотримання страховиком обов'язку здійснити виплату пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Аналізуючи викладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог з огляду на наступне.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів'від 01.07.2004 N 1961-IV (Далі -Закон) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Пунктом 36.1. Закону передбачено, що після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.
При цьому, відповідно до пункту 36.2. Закону протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.
Положеннями статті 35 Закону встановлено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися:
а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ;
б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих;
ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства;
д) розмір шкоди;
е) підпис заявника і дата подання заяви.
До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
Пунктом 37.1. Закону встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Разом з тим, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня (пункт 37.2. Закону).
За результатом розгляду справи судом встановлено, що:
24.12.2007 відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої потерпілим є ОСОБА_1 , при цьому водієм пошкодженого транспортного засобу - ОСОБА_2 ,
26.12.2007 повідомлено письмово страховика про ДТП,
04.01.2008 ОСОБА_2 звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування,
21.05.2008 СК «Країна'прийнято рішення про виплату страхового відшкодування -страховий акт,
31.10.2008 страховиком виплачено страхове відшкодування потерпілому.
Аналізуючи вказані вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість винесення оскаржуваного рішення, адже позивачем не надано докази прийняття рішення за результатом розгляду наданих йому (визначених статтею 35 Закону) документів про дорожньо-транспортну пригоду у встановлені Законом строки.
Як вбачається з матеріалів справи, а позивачем не оспорюється, 04.01.2008 ОСОБА_2 звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. Тобто, в порядку правила, встановленого пунктом 36.1. Закону, страховик з цього моменту зобов'язаний прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. При цьому, строк розгляду страховиком звернення потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не може перевищувати місячний строк так як в порядку пункту 37.1. Закону в місячний строк має відбутись вже виплата страхового відшкодування в разі прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.
Суд не приймає до уваги, твердження позивача, що ОСОБА_2 не уповноважений на отримання страхового відшкодування, так як довіреністю від 09.10.2007 (на підставі якої він є представником ОСОБА_1 ) не уповноважено представника на отримання страхового відшкодування. З огляду на вказане, суд констатує про хибність заявленого твердження. Адже, по-перше, пункт 36.1. Закону покладає обов'язок на страховика після отримання передбачених статтею 35 Закону документів прийняти одне з рішень: або про виплату страхового відшкодування, або про відмову у виплаті страхового відшкодування. Жодних обставин щодо можливості/неможливості прийняття страховиком рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування Законом не встановлено. Таким чином, страховик зобов'язаний в будь-якому випадку прийняти одне з двох рішень. При цьому, в будь-якому разі, виплаті страхового відшкодування передує обов'язок прийняття фінансовою установою рішення про її виплату. При цьому, строк прийняття рішення не може перевищувати граничний строк виплати страхового відшкодування. З матеріалів справи вбачається, що будь-якого рішення страховиком не прийнято.
По-друге, з наданої довіреності вбачається право представника представляти інтереси довірителя в страхових компаніях, з чого можна зробити висновок про безпідставність твердження позивача. Адже, представником потерпілого є Стадник А.С., довіреність про його уповноваження не скасована та не відкликана, що не дає підстав вважати обмеженими або скасованими повноваження, перелічені цією довіреністю.
З огляду на те, що позивачем не прийнято рішення за результатом розгляду заяви від 04.01.2008 у строк, що перевищує строк, встановлений нормою статті 37 Закону, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги відповідача про зобов'язання позивача усунути порушення пункту 36.1. статті 36 Закону щодо невиконання страховиком обов'язку, після розгляду наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду, прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.
З огляду на те, що судом попередньо встановлено правомірність винесення оскаржуваного рішення в частині обов'язку усунення страховиком порушення пункту 36.1. статті 36 Закону, оскільки позивачем порушено строк прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, а рішення про виплату страхового відшкодування прийнято лише 21.05.2008, в результаті чого страхове відшкодування виплачено потерпілому аж 31.05.2008, суд дійшов висновку про необхідність усунення страховиком порушень пунктів 37.1. та 37.2. статті 37 Закону. Адже, заява про виплату страхового відшкодування подана 04.01.2008, а виплата заявленого страхового відшкодування здійснена лише 31.05.2008. З огляду на те, що пунктом 37.1. Закону виключно встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, оскаржуване рішення в частині зобов'язання позивача усунути поручення пункту 37.1. статті 37 Закону та пункту 37.2. статті 37 є обґрунтованим та правомірним. Так як позивачем порушено граничний строк виплати страхового відшкодування, який встановлено Законом.
З огляду на викладене вище та встановлене під час розгляду справи, суд не вбачає порушень відповідачем чинного законодавства про страхування шляхом прийняття оскаржуваного рішення. За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачі суду не надали.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення. За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя О.В. Кротюк
Судді А.Б.Федорчук
Ю.І.Цвіркун
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -16.10.2009.