ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
09.10.2009 р. 11:31 № 2а-2651/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберда В. І. , суддів Арсірій Р. О., Кочан В. М. при секретарі судового засідання Горбан А. В. вирішив адміністративну справу
ОСОБА_1
до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Карпачової Ніни Іванівни
прозобов'язання вчинити певні дії
Обставини справи:
Позов заявлено про зобов'язання відповідача протягом одного місяця внести конституційне подання до Конституційного суду України про визнання недійсним Закон України «Про внесення змін та доповнень до ст. 328 Цивільного процессуального кодексу України»№ 3570-4 від 16.03.2006р. в частині доповнення ст. 328 ЦПК України п. 5 ч. 3.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Закони України «Про звернення громадян», «Про Конституційний Суд України», «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини'та зазначає, що бездіяльність відповідача щодо неналежного реагування на заяву позивача порушує його законні права та інтереси. Також позивач зазначає, що відповідачем безпідставно відмовлено у внесенні конституційного подання до Конституційного Суду України про визнання неконституційним п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України.
Відповідач проти позову заперечив. В якості безпідставності вимог позивача зазначив, що звернення позивача розглянуто у Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини згідно ст. 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
28.10.2009р. представник ОСОБА_1 Дмитраш О. М. звернувся із заявою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Карпачової Н. І.
Відповідачем факт звернення представника позивача до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Карпачової Н. І. 28.10.2009р. не заперечується.
Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання (п.3 ст.72 КАС України).
У відповідності до Закону України від 02.10.96р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян»(далі -Закон № 393/96-ВР) цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян Закон № 393/96-ВР розуміє викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Так, згідно ст. 3 Закону № 393/96-ВР заява -це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Сторони не оспорюють той факт, що позивач звернувся до відповідача саме із заявою.
Розділом ІІ Закону № 393/96-ВР встановлено порядок розгляду звернень громадян.
Так, відповідно до ст.ст. 15, 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати звернення громадян, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Слід зазначити, що на органи державної влади покладено саме обов'язок в наданні такої відповіді.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (ст. 20 Закону № 393/96-ВР).
Представник позивача в своїй заяві від 28.10.2008р. просив відповідача протягом одного місяця відкрити провадження по заяві скаржниці та внести конституційне подання Конституційного суду України про визнання недійсним Закон України «Про внесення змін та доповнень до ст. 328 Цивільного процесуального кодексу України»№ 3570-4 від 16.03.2006р. в частині доповнення ст. 328 ЦПК України п. 5 ч. 3.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини'від 23 грудня 1997 року N 776/97-ВР (далі -Закон № 776/97) Уповноважений є посадовою особою, статус якої визначається Конституцією України, цим Законом, Законом України "Про державну службу". Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону № 776/97 Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років.
При розгляді звернення Уповноважений:
1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина;
2) роз'яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому;
3) направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення;
4) відмовляє в розгляді звернення.
Уповноважений не розглядає тих звернень, які розглядаються судами, зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду.
Повідомлення про прийняття звернення до розгляду або відмову у прийнятті звернення до розгляду надсилається в письмовій формі особі, яка його подала. Відмова у прийнятті звернення до розгляду повинна бути вмотивованою.
Відповідно до п. 1 Положення про Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затверджене Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Н. Карпачовою 19.07.2005р. Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є постійно діючим органом, що утворюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини відповідно до ст. 10 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" для забезпечення діяльності Уповноваженого.
06.11.2008р. Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надано відповідь на звернення представника позивача із зазначенням, що звернення позивача потребує додаткового опрацювання.
07.06.2009р. Дмитрашу О. М. - представнику позивача надано роз'яснення, що підстави для внесення конституційного подання у Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відсутні.
Пунктом 3 частиною 1 ст. 13 Закону № 776/97 передбачено право Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини звертатися до Конституційного Суду України з поданням про відповідність Конституції України законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які стосуються прав і свобод людини і громадянина та про офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Враховуючи, що Законом № 776/97 відповідачу надано право звернення до Конституційного Суду України з поданням, а не встановлено обов'язок, суд приходить до висновку, що не внесення подання до Конституційного Суду України про визнання недійсним Закон України «Про внесення змін та доповнень до ст. 328 Цивільного процесуального кодексу України»№ 3570-4 від 16.03.2006р. в частині доповнення ст. 328 ЦПК України п. 5 ч. 3 не є порушенням вимог чинного законодавства, а тому суд не вбачає підстав для покладення примусового зобов'язання судом для вчинення такого подання як способу усунення порушень згаданого Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи, що відповідачем достатньо обгрунтовано правомірність оскаржуваних дій, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, позов визнається судом не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (ст.254 КАС України).
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя В.І. Келеберда
Судді Р. О. Арсірій
В. М. Кочан
Дата складення тексту рішення у повному обсязі -