Справа № 728/2321/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/462/19
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
14 листопада 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду судове провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 листопада 2019 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного захожу у виді тримання під вартою відносно його підзахисного.
Ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 листопада 2019 року до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 60 діб.
Строк тримання під вартою визначено обчислювати з моменту взяття ОСОБА_7 під варту.
Застосовуючи даний запобіжний захід, слідчий суддя послався на наявність в матеріалах провадження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ризик можливості незаконно впливати на свідків, а так само відсутність підстав вважати, що менш суворі запобіжні заходи здатні запобігти доведеному у кримінальному провадженні ризику.
В обґрунтування вимоги апеляційної скарги захисник вказує, що ОСОБА_7 був затриманий 03.11.2019 року, на час розгляду клопотання судом, станом на 11.11.2019 року, сплинули строки, визначені ст. 186 КПК України. На думку апелянта, зазначені обставини свідчать про порушення судом принципу законності та верховенства права.
Крім того, апелянт вважає, що судом під час розгляду клопотання було порушено право на захист, зокрема, щодо допиту в судовому засіданні свідків захисту та обвинувачення з метою спростування доводів в частині існування ризиків та обґрунтованості підозри, так як судом 1 інстанції в задоволенні даного клопотання було відмовлено.
Також звертає увагу, що підстави затримання, які вказані у протоколі, та саме затримання його підзахисного є незаконним та суперечить вимогам ст. 208 КПК України, оскільки його затримання відбулось через 11 діб від початку скоєння злочину, тому посилання на безпосередність встановлення особи, яка щойно вчинила злочин, та те, що особу застали під час вчинення злочину являється невірним та свідчить про незаконність затримання. На зазначені порушення було звернуто увагу під час розгляду даного клопотання, проте оскаржувана ухвала не містить жодних обґрунтувань в цій частині.
Слідчий суддя, обчислюючи строк тримання під вартою підозрюваному, не зарахував час його фактичного перебування під вартою протягом трьох діб, з 03.11. по 06.11.2019 року.
Стороною обвинувачення не надано висновку експерта щодо причини смерті потерпілого та чи перебувають вони у причинно-наслідковому зв'язку між спричиненими тілесними ушкодженнями, що свідчить про недоведеність стороною обвинувачення події кримінального правопорушення.
Апелянт вважає, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стороною обвинувачення не доведено обставини, які вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.
Посилання слідчого у клопотанні на незастосування застави не узгоджується з вимогами п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки вказана норма не передбачає право слідчого судді не застосовувати заставу у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування і це жодним чином не впливає на існування будь-яких ризиків.
Заслухавши доповідача, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, просили її задовольнити; пояснення слідчого щодо наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного; думку прокурора, який просив залишити ухвалу суду без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, СВ Бахмацького відділу поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019270070000850, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
03.11.2019 року ОСОБА_7 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та 04.11.2019 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
З ухвали вбачається, що обставини, наведені в клопотанні слідчого, на підставі яких слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, перевірялись під час судового розгляду у суді першої інстанції.
При вирішенні питання про застосування зазначеного запобіжного заходу, слідчим суддею встановлено доведеність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 тяжкого кримінального правопорушення та можливість перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків з метою зміни їх показань на свою користь. Слідчим суддею враховано стан здоров'я підозрюваного, відсутність негативних характеристик за місцем проживання, позитивну характеристику за місцем роботи. З даними висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, колегія суддів вважає, що слідчий суддя належним чином оцінив в сукупності всі обставини та вірно встановив наявність ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, що в свою чергу унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, окрім виняткового - тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні апеляційного суду слідчий ОСОБА_9 показав, що підозрюваний вину не визнає та заперечує свою причетність до скоєння вказаного кримінального правопорушення, посилаючись на наявність у нього алібі, зокрема, перебування в той час у іншому місці, що можуть підтвердити його товариші та дружина. Проте, допитані під час досудового розслідування в якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 показали, що після скоєного Юхно їм погрожував.
Згідно протоколів допиту свідків ОСОБА_10 (а.п. 6-8) та ОСОБА_11 (а.п. 9) вони повідомили, що саме ОСОБА_7 спричинив тілесні ушкодження потерпілому. Також вони зазначили, що він сказав, про те, що вони бачили, нікому не розповідали, інакше з ними станеться те саме, що з потерпілим ОСОБА_12 .
Враховуючи показання вказаних свідків та зважаючи на суперечності з показаннями підозрюваного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею вірно встановлено, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків з метою зміни їх показань.
Крім того, слідчий суддя правильно, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, не визначав розмір застави при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , вчинений із застосуванням насильства та спричинив загибель людини. Тому твердження захисника в цій частині колегія суддів не приймає до уваги.
Виходячи з оглянутих матеріалів судового та кримінального проваджень, не вбачається порушення прав підозрюваного при затриманні, а так само порушення прав на захист в суді 1 інстанції, які б призвели до скасування даного рішення слідчого судді. Тому доводи захисника в апеляційній скарзі про незаконність підстав затримання та саме затримання, порушення прав на захист є такими, що суперечать вимогам кримінального процесуального законодавства.
Доводи апеляційної скарги адвоката про недоведеність обґрунтованої підозри є безпідставними та спростовуються матеріалами судової справи.
Слідчий суддя в повній мірі мотивував своє рішення, тому твердження апелянта про необґрунтованість висновків постановленої ухвали, колегія суддів вважає не слушними.
Матеріалами судового провадження встановлено, що 03.11.2019 року ОСОБА_7 був затриманий в порядку ст.208 КПК України.
05.11.2019 року клопотання слідчого надійшло до суду, тобто, в межах строків, визначених ч.2 ст.211 КПК України. Того ж дня, 05.11.2019 року, його розгляд був розпочатий слідчим суддею невідкладно, але не був закінчений до 06.11.2019 року, тобто, до моменту спливу строку затримання ОСОБА_7 з огляду на неможливість підозрюваного приймати участь у судових засіданнях 05.11. та 06.11.2019 року, що було підтверджено медичними довідками. Таким чином, з-під варти затриманий був звільнений.
Судове засідання було відкладено на 07.11.2019 року, однак ні в цей день, ні 8.11.2019 року Юхно до слідчого судді не з'явився, тому із застосуванням до підозрюваного приводу, судове засідання відбулося 11.11.2019 року з його участю.
Вимоги апелянта щодо зарахування строку затримання ОСОБА_13 з 03.11. по 06.11.2019 року в строк взяття під варту з 11.11.2019 року - безпідставні, так як не базуються на законі, даний строк затримання буде зарахований йому в строк відбуття покарання у випадку винесення щодо нього обвинувального вироку з реальною мірою покарання, відповідно до ст.72 КК України, ст.374 ч.4 п.2 КПК України.
Колегія суддів вважає, що судом 1 інстанції під час розгляду клопотання було дотримано строки, передбачені ст. 186 КПК України, тому твердження апелянта в цій частині не заслуговують на увагу.
При цьому слід зазначити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні правопорушення. Тому, доводи сторони захисту щодо оцінки доказів, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу.
Інші доводи апеляційної скарги захисника також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування ухваленого слідчим суддею рішення не вбачається.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 404, 407, 422 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 листопада 2019 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_14